4.3.2. Психологічні особливості людини

Психіка - це властивість нервової системи, завдяки якій: здійснюється зв'язок із зовнішнім миром; координується робота всього організму; організм діє у відповідь на подразнюючі сигнали (рефлекси).

Психіка людини проявляється в наступних трьох видах психічних явищ: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості.

Психічні процеси - це короткочасні процеси одержання, переробки інформації та обміну нею (відчуття, сприйняття, пам'ять і мислення, емоції, воля і т.п.).

Психічні стани відображають порівняно тривалі душевні переживання, які впливають на життєдіяльність людини (настрій , депресія, стрес).

Психічні властивості - стійкі щиросердечні якості, які створюються в процесі життєдіяльності людини та характеризують його здатність відповідати на певні дії адекватними психічними діями (темперамент, досвід, характер, здатності, інтелект і т.п.).

Психіка людини тісно пов'язана із БЖД. Причинами більшості нещасних випадків (до 75 %) можуть бути внутрішні фактори (індивідуальний психологічний, фізіологічний або емоційний стан, недолік знань і досвіду), що впливають на дії, учинки, поводження в процесі життєдіяльності.

Нервова система поєднує діяльність всіх органів і забезпечує функціонування організму як єдиного цілого. Вона сприймає зовнішні й внутрішні подразнення, аналізує цю інформацію, вибирає та координує функції організму.

Людина має центральну і вегетативну нервові системи. Центральна нервова система керує зв'язком людини із зовнішнім миром і включає: спинний мозок, стовбур мозку, більші півкулі головного мозку, пов'язані із проміжним мозком.

На мозок людини безупинно діють різноманітні по кількості і якості множинні подразники із внутрішнього і навколишнього середовища, що викликають створення безумовних і умовних рефлексів в організмі людини, і все це взаємодіє, систематизується, урівноважується і закінчується створенням динамічної рівноваги. Виникнення несподіваної та напруженої ситуації приводить до порушення рівноваги між організмом і навколишнім середовищем, тобто до стресу.

Вегетативна нервова система регулює діяльність внутрішніх органів, вона включає: нервові вузли, що перебувають біля внутрішніх органів; чутливу й напівчутливу системи; вищі центри, розташовані з різних сторін стовбура мозку та півкуль.

Вегетативна нервова система пов'язана із центральною системою і підтримує сталість внутрішнього середовища (температуру тіла, склад крові), регулює роботу органів кровообігу, дихання, травлення, ендокринних залоз, обмін речовин.

Наявність мозку, нервових систем, ендокринних залоз дає можливість організму реагувати охоче до можливих змін. Зв'язок між відчуттям і поведінкою установлюється в певних ділянках кори головного мозку, т. е виробляється рефлекс. Рефлекси можуть бути безумовні й умовні.

Безумовні рефлекси - це стереотипи поведінки, придбані людиною в постійних умовах зовнішнього середовища, сформовані в процесі всієї попередньої історії розвитку, і передаються в спадщину.

Умовні рефлекси - це поведінка, що здобувають у результаті навчання або у випадку повторюваних дій, що називаються динамічним стереотипом.