Організація дозиметричного й хімічного контролю

Виявлення і визначення міри зараження отруйними і небезпечними хімічними речовинами повітря, місцевості, споруд, устаткування, транспорту, засобів індивідуального захисту, одягу, продовольства, фуражу і інших об'єктів виробляється за допомогою приладів хімічної розвідки або шляхом узяття проб і наступного аналізу їх в хімічних лабораторіях.

На ОГ розробляється наказ по організації дозиметричного і хімічного контролю, в якому визначається, :

- порядок забезпечення технічними засобами контролю;

- організація видачі засобів контролю;

- облік доз опромінення і міри забруднення РР, ОР, НХР;

- подача донесень про поглинання дози, міру зараження;

- обов'язки посадовців по веденню контролю.

Контроль хімічного зараження здійснюється за допомогою приладів хімічної розвідки (військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР), напівавтоматичний прилад хімічної розвідки (ППХР)). Крім того, деякі об'єкти народного господарства можуть бути оснащені приладами хімічної розвідки медичної і ветеринарної служби (ПХР-МВ). Також використовують хімічні лабораторії (ПХЛ- 54, ПХЛ-ЛБ).

Для виявлення НХР використовуються різного виду промислові прилади, наприклад: стаціонарні - типу "Сирена" або переносні типу "Комета", "ТХ-2000".

Надання першої допомоги ураженим

При контакті з будь-якою небезпечною хімічною речовиною в зонах зараження необхідно здійснювати наступні заходи по медичному захисту потерпілих:

- екстрене припинення вступу отрути в організм (винесення, вивід уражених із зони зараження, їх санітарна обробка, використання засобів індивідуального захисту шкірних покривів і органів дихання);

- прискорене виведення отрути з організму (застосування блювотних, послаблюючих засобів);

- відновлення і підтримка функціонування життєво важливих систем організму (реанімаційні заходи);

- кисневі інгаляції як метод лікування станів гіпоксій, що виникають при гострих отруєннях небезпечними хімічними речовинами;

- використання лікарських (антидотів) засобів профілактики і лікування отруєнь НХР.

Проведення усіх перерахованих заходів повинне здійснюватися в певній послідовності. Так, після евакуації з осередку ураження (за наявності свідчень) проводиться часткова санітарна обробка відкритих ділянок шкіри розчином соди або борної кислоти.

У разі відсутності свідомості ураженого укладають на правий бік обличчям вниз. При блювоті порожнину рота і глотки очищають від блювотних мас за допомогою марлі (рушника, носової хустки). Невідкладна реанімаційна допомога на догоспітальному етапі полягає, головним чином, у відновленні прохідності дихальних шляхів, проведенні штучної вентиляції легенів і непрямого масажу серця.

Відновлення прохідності дихальних шляхів проводитися таким чином. Уражений лежить на спині, голова закинена максимально назад. Той що надає допомогу розташовується ліворуч, лівою рукою притримує підборіддя, розтискав зуби і відкриває рот, після чого за допомогою тампона, бинта, шматка марлі очищає порожнину рота від чужорідних мас, а потім вводить в нього повітровід або дихальну трубку.

Після відновлення прохідності дихальних шляхів проводять штучну вентиляцію легенів експіраторними методами через рот або ніс або за допомогою спеціальних медичних апаратів. Слід пам'ятати, що при отруєннях НХР експіраторні методи штучної вентиляції легенів не завжди безпечні для того, що надає допомогу.

Непрямий (зовнішній) масаж серця здійснюється при зупинці серця. Потерпілого кладуть на спину, той що надає допомогу - ліворуч, схрещені долоні рук на нижній третині грудини перпендикулярно їй; ритмічними поштовхами натискає на грудну клітку. Масаж поєднується з штучною вентиляцією легенів: через кожні 5 поштовхів здійснюється одне вдування.