- •Безпека життєдіяльності
- •Глава 1 Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності,
- •Глава 2 Природні загрози та характер їхніх проявів і дій …………………...18
- •Глава 3 Техногенні небезпеки та їхні наслідки ……………………………….43
- •Глава 4 Соціальні небезпеки ………………………………………………...90
- •Глава 5 Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови
- •Глава 6 Менеджмент безпеки ………………………………………………...140
- •Глава 7 Управління силами та засобами ог під час нс …………………….166
- •Глава 1 категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •1.1. Предмет безпеки життєдіяльності
- •1.2. Головні визначення бжд Безпека
- •1.3. Культура безпеки
- •1.4. Аксіоми безпеки життєдіяльності
- •1.5. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.6. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек
- •1.7. Класифікація нс
- •Глава 2 природні загрози та характер їхніх проявів і дії
- •2.1. Класифікація природних надзвичайних ситуацій
- •2.2. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ Землетруси
- •Правила поводження у осередку землетрусу
- •Провали
- •2.3. Небезпечні метеорологічні явища Бурі та урагани
- •Блискавка
- •2.4. Небезпечні гідрологічні процеси і явища Повені
- •Підтоплення
- •2.5. Пожежі у природних екосистемах
- •2.6. Біологічні небезпеки
- •Глава 3 Техногенні небезпеки та їхні наслідки
- •3.1. Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки Види та причини виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Типи руйнувань при нс
- •3.2. Небезпечні події на транспорті та транспортних комунікаціях
- •Транспортування небезпечних хімічних речовин
- •3.3. Гідродинамічні аварії
- •Хвиля прориву та її вражаючі фактори
- •Правила особистої безпечної поведінки при гідродинамічних аваріях
- •3.4. Пожежна безпека
- •Продукти горіння
- •Етапи розвитку пожежі
- •Зони пожежі. Небезпечні для людини чинники пожежі
- •Стадії пожежі
- •Вибух Короткі відомості про вибухові речовини
- •Вражаючі чинники вибухів Дія вибуху на людину
- •Основні вражаючі чинники і зони дії вибуху
- •Класифікація об'єктів за їх пожежо- вибухонебезпекою
- •Дії населення при вибухах
- •Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій
- •3.5 Радіаційна безпека
- •Іонізуючи випроміннювання
- •Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення
- •Нормування радіаційної безпеки
- •Норми зонування територій в залежності від радіоактивного забруднення
- •Режими радіаційного захисту і порядок введення їх в дію
- •Принципи забезпечення радіаційної безпеки
- •3.6 Хімічна безпека Класифікація нхр за мірою дії на організм людини
- •Особливості виникнення і розвитку аварій на хно
- •Захист продуктів харчування і води при хімічній аварії
- •Організація дозиметричного й хімічного контролю
- •Надання першої допомоги ураженим
- •Глава 4 соціальні небезпеки
- •4.1. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики Класифікація соціальних небезпек
- •Причини соціальних небезпек
- •Тероризм
- •Чинники можливих проявів тероризму в Україні
- •Світові прояви тероризму
- •4.2. Соціальні та психологічні фактори ризику
- •4.2.1. Маніпуляція свідомістю Інформаційні засоби та способи впливу на психіку людини
- •Методи маніпулювання людською свідомістю
- •Дезінформація як метод маніпулювання людською свідомістю
- •Навіювання як спосіб маніпулювання свідомістю людини
- •4.2.2. Небезпека засобів масової інформації
- •4.2.3. Реклама та її маніпуляційні можливості
- •4.2.4. Шкідливі звички. Алкоголізм та тютюнокуріння
- •4.2.5. Поводження людини в натовпі
- •Натовп і паніка
- •4.3. Захисні властивості людського організму
- •4.3.1. Фізіологічні особливості людини Будова і властивості аналізаторів
- •Характеристика основних аналізаторів
- •4.3.2. Психологічні особливості людини
- •Значення психіки людини в забезпеченні бжд
- •Властивості людини
- •Атрибути людини
- •Риси людини
- •Якості людини
- •Глава 5 Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •5.1. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем
- •5.1.1. Ризик
- •5.1.2. Індивідуальний ризик
- •5.2. Концепція прийнятного ризику
- •5.3. Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику
- •5.4. Принципи забезпечення безпечної життєдіяльності
- •Алгоритм прийняття рішення для забезпечення безпеки для об'єкта потенційної небезпеки
- •Глава 6 менеджмент безпеки
- •6.1. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності
- •6.1.1. Управління безпекою життєдіяльності
- •6.1.2. Основи національного законодавства з безпеки життєдіяльності
- •Законодавчі та нормативні акти з безпеки життєдіяльності
- •6.2. Державне регулювання системи заходів щодо попередження виникнення техногенних нс
- •6.2.1. Заходи щодо забезпечення безпеки техносфери
- •6.2.2. Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і раціонального природокористування Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
- •Розробка цільових природно-охоронних програм
- •6.3. Загальні засади моніторингу нс та порядок його здійснення
- •6.4. Менеджмент безпеки на підприємстві
- •Основні поняття корпоративної безпеки Джерела загроз об'єкту економіки.
- •Війна в сфері економіки і технології
- •Стратегія економічної розвідки
- •Система забезпечення корпоративної безпеки об'єкта економіки
- •Служба безпеки об'єкта економіки
- •Глава 7 управління силами та засобами ог під час нс
- •7.1. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення нс
- •Організація оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях
- •Організація оповіщення
- •Організація зв'язку (проходження інформаційних потоків)
- •Оповіщення населення
- •7.2. Основні заходи по реагуванню на нс
- •7.3. Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •7.3.1. Основні заходи щодо ліквідації нс і їх наслідків
- •7.3.2. Життєзабезпечення постраждалого населення
- •Забезпечення постраждалого населення водою
- •Забезпечення постраждалого населення продуктами харчування
- •Забезпечення постраждалого населення предметами першій необхідності
- •Забезпечення постраждалого населення житлом
- •Медичне забезпечення постраждалого населення
- •Забезпечення населення комунально-побутовими послугами
- •Реабілітація постраждалого населення
- •7.3.3. Дії населення в умовах нс Дії населення в зонах радіаційного зараження
- •Дії населення в зонах хімічного зараження
- •Дії населення в осередках інфекційного ураження
- •Література
3.6 Хімічна безпека Класифікація нхр за мірою дії на організм людини
Класифікація небезпечних хімічних речовин здійснюється:
- по мірі дії на організм людини (таблиця 3.10);
- по переважному синдрому, що складається при гострій інтоксикації (таблиця 3.11);
- по тяжкості дії на підставі обліку декількох найважливіших чинників (таблиця 3.12);
- по здатності до горіння.
Таблиця 3.10 - Класифікація НХР за мірою дії на організм людини
Показник |
Нормы для класу небезпеки |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Гранично допустима концен- трация шкідливих речовин у повітрі робочої зони, мг/м3 |
менше 0,1 |
0,1-1,0 |
1,1-10,0 |
більше 10,0 |
Середня смертельна доза при введенні в шлунок, мг/кг |
менше 15 |
15-150 |
151-5000 |
більше 5000 |
Середня смертельна доза при нанесенні на шкіру, мг/кг |
менше 100 |
100-500 |
501-2500 |
більше 2500 |
Середня смертельна концентра- ция в повітрі, мг/м3 |
менше 500 |
500-5000 |
5001-50000 |
більше 50000 |
Коефіцієнт можливого інгаляційного отруєння (КМІО) |
більше 300 |
300-30 |
29-3 |
менше 3,0 |
Зона гострої дії |
менш 6,0 |
6,0-18,0 |
18,1-54,0 |
більше 54,0 |
Зона хронічного отруєння |
більше 10,0 |
10,0-5,0 |
4,9-2,5 |
менше 2,5 |
Примітки: 1. Коефіцієнт можливості інгаляційного отруєння дорівнює відношенню максимально допустимої концентрації шкідливої речовини в повітрі при 20°С до середньої смертельної концентрації речовини для мишей при двогодинній дії.
2.Зона гострої дії - це відношення середньої смертельної концентрації НХР до мінімальної (пороговою) концентрації, що викликає зміну біологічних показників на рівні цілісного організму.
3. Зона хронічної дії - це відношення мінімальної порогової концентрації, що викликає зміни біологічних показників на рівні цілісного організму до мінімальної (пороговою) концентрації, що викликає шкідливу дію.
Таблиця 3.11 - Класифікація НХР за переважним синдромом, що складається при гострій інтоксикації
№ п/п |
Найменування групи |
Характер дії |
Найменування НХР |
1 |
Речовини з перважно задушливою дією |
Впливають на дихальні шляхи людини |
Хлор, фосген, хлорпікрин |
2 |
Речовини переважно загальноотруйної дії |
Порушують енергетичний обмін |
Окисел вуглецю, ціаністий водень |
3 |
Речовини, що мають задушливу і загальноотруйну дію |
Викликають набряк легенів при інгаляційній дії і порушують енергетичний обмін при резорбції |
Амил, акрилонітрил, азотна кислота, оксиди азоту, сірчистий ангідрид, фтористий водень |
4 |
Нейротропні отрути |
Діють на генерацію, проведення і передачу нервового імпульсу |
Сірковуглець, тетраетилсвинець, фосфорорганічні з'єднання. |
5 |
Речовини, що мають задушливу і нейротропну дію |
Викликають токсичний набряк легенів, на тлі якого формується важке ураження нервової системи |
Аміак, гептил, гідразин та ін. |
6 |
Метаболічні отрути |
Порушують процеси метаболізму речовини в організмі |
Окисел етилену, дихлоретан |
7 |
Речовини, що порушують обмін речовин |
Викликають захворювання з надзвичайно в'ялою течією і порушують обмін речовин |
Діоксин, поліхлоровані бензфураны, галогенизиро-ванные ароматичні з'єднання та ін. |
Таблиця 3.12 - Класифікація НХР за тяжкістю дії на підставі обліку декількох чинників
Ознака |
Найменування НХР |
|||
Хлор |
Аміак |
Іприт |
Діоксин |
|
Здатність до розсіювання |
2 |
2 |
0 |
0 |
Стійкість |
1 |
1 |
2 |
2 |
Промислове значення |
4 |
4 |
0 |
0 |
Спосіб попадання в організм |
2 |
2 |
1 |
1 |
Міра токсичності |
4 |
0 |
8 |
8 |
Співвідношення числа потерпілих до загиблих |
1 |
1 |
2 |
2 |
Відкладені ефекти |
0 |
0 |
2 |
2 |
РАЗОМ: |
14 |
10 |
15 |
15 |
Примітка: Максимальне значення тяжкості дії кожного чинника (ознаки) оцінюється: 8 балів - для міри токсичності; 4 бали - для промислового використання; 2 бали - для інших чинників.
Значна частина НХР є легкозаймистими і вибухонебезпечними речовинами, що часто призводить до виникнення пожеж і вибухів у разі руйнувань місткостей, а також в результаті утворення горіння нових токсичних з'єднань.
По здатності до горіння усі НХР діляться на групи:
- негорючі (фосген, діоксин та ін.). Речовини цієї групи не горять в умовах нагрівання до 900°С і концентрації кисню до 21 %;
- негорючі пожежонебезпечні речовини (хлор, азотна кислота, фтористий водень, окисел вуглецю, сірчистий ангідрид, хлорпікрин та інші термічно нестійкі речовини, ряд зріджених і стислих газів), які не горять в умовах нагрівання до 900 °С і концентрації кисню до 21 %, але розкладаються з виділенням горючої пари;
- важкогорючі речовини (зріджений аміак, ціаністий водень та ін.), здатні займатися тільки при дії джерела вогню;
- горючі речовини (акрилонітрил, амил, газоподібний аміак, гептил, гідразин, дихлоретан, сірковуглець, тертраэтилсвинец, оксиди азоту і так далі), здатні до самозаймання і горіння навіть після видалення джерела вогню.