- •Безпека життєдіяльності
- •Глава 1 Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності,
- •Глава 2 Природні загрози та характер їхніх проявів і дій …………………...18
- •Глава 3 Техногенні небезпеки та їхні наслідки ……………………………….43
- •Глава 4 Соціальні небезпеки ………………………………………………...90
- •Глава 5 Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови
- •Глава 6 Менеджмент безпеки ………………………………………………...140
- •Глава 7 Управління силами та засобами ог під час нс …………………….166
- •Глава 1 категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •1.1. Предмет безпеки життєдіяльності
- •1.2. Головні визначення бжд Безпека
- •1.3. Культура безпеки
- •1.4. Аксіоми безпеки життєдіяльності
- •1.5. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.6. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек
- •1.7. Класифікація нс
- •Глава 2 природні загрози та характер їхніх проявів і дії
- •2.1. Класифікація природних надзвичайних ситуацій
- •2.2. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ Землетруси
- •Правила поводження у осередку землетрусу
- •Провали
- •2.3. Небезпечні метеорологічні явища Бурі та урагани
- •Блискавка
- •2.4. Небезпечні гідрологічні процеси і явища Повені
- •Підтоплення
- •2.5. Пожежі у природних екосистемах
- •2.6. Біологічні небезпеки
- •Глава 3 Техногенні небезпеки та їхні наслідки
- •3.1. Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки Види та причини виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Типи руйнувань при нс
- •3.2. Небезпечні події на транспорті та транспортних комунікаціях
- •Транспортування небезпечних хімічних речовин
- •3.3. Гідродинамічні аварії
- •Хвиля прориву та її вражаючі фактори
- •Правила особистої безпечної поведінки при гідродинамічних аваріях
- •3.4. Пожежна безпека
- •Продукти горіння
- •Етапи розвитку пожежі
- •Зони пожежі. Небезпечні для людини чинники пожежі
- •Стадії пожежі
- •Вибух Короткі відомості про вибухові речовини
- •Вражаючі чинники вибухів Дія вибуху на людину
- •Основні вражаючі чинники і зони дії вибуху
- •Класифікація об'єктів за їх пожежо- вибухонебезпекою
- •Дії населення при вибухах
- •Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій
- •3.5 Радіаційна безпека
- •Іонізуючи випроміннювання
- •Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення
- •Нормування радіаційної безпеки
- •Норми зонування територій в залежності від радіоактивного забруднення
- •Режими радіаційного захисту і порядок введення їх в дію
- •Принципи забезпечення радіаційної безпеки
- •3.6 Хімічна безпека Класифікація нхр за мірою дії на організм людини
- •Особливості виникнення і розвитку аварій на хно
- •Захист продуктів харчування і води при хімічній аварії
- •Організація дозиметричного й хімічного контролю
- •Надання першої допомоги ураженим
- •Глава 4 соціальні небезпеки
- •4.1. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики Класифікація соціальних небезпек
- •Причини соціальних небезпек
- •Тероризм
- •Чинники можливих проявів тероризму в Україні
- •Світові прояви тероризму
- •4.2. Соціальні та психологічні фактори ризику
- •4.2.1. Маніпуляція свідомістю Інформаційні засоби та способи впливу на психіку людини
- •Методи маніпулювання людською свідомістю
- •Дезінформація як метод маніпулювання людською свідомістю
- •Навіювання як спосіб маніпулювання свідомістю людини
- •4.2.2. Небезпека засобів масової інформації
- •4.2.3. Реклама та її маніпуляційні можливості
- •4.2.4. Шкідливі звички. Алкоголізм та тютюнокуріння
- •4.2.5. Поводження людини в натовпі
- •Натовп і паніка
- •4.3. Захисні властивості людського організму
- •4.3.1. Фізіологічні особливості людини Будова і властивості аналізаторів
- •Характеристика основних аналізаторів
- •4.3.2. Психологічні особливості людини
- •Значення психіки людини в забезпеченні бжд
- •Властивості людини
- •Атрибути людини
- •Риси людини
- •Якості людини
- •Глава 5 Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •5.1. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем
- •5.1.1. Ризик
- •5.1.2. Індивідуальний ризик
- •5.2. Концепція прийнятного ризику
- •5.3. Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику
- •5.4. Принципи забезпечення безпечної життєдіяльності
- •Алгоритм прийняття рішення для забезпечення безпеки для об'єкта потенційної небезпеки
- •Глава 6 менеджмент безпеки
- •6.1. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності
- •6.1.1. Управління безпекою життєдіяльності
- •6.1.2. Основи національного законодавства з безпеки життєдіяльності
- •Законодавчі та нормативні акти з безпеки життєдіяльності
- •6.2. Державне регулювання системи заходів щодо попередження виникнення техногенних нс
- •6.2.1. Заходи щодо забезпечення безпеки техносфери
- •6.2.2. Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і раціонального природокористування Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
- •Розробка цільових природно-охоронних програм
- •6.3. Загальні засади моніторингу нс та порядок його здійснення
- •6.4. Менеджмент безпеки на підприємстві
- •Основні поняття корпоративної безпеки Джерела загроз об'єкту економіки.
- •Війна в сфері економіки і технології
- •Стратегія економічної розвідки
- •Система забезпечення корпоративної безпеки об'єкта економіки
- •Служба безпеки об'єкта економіки
- •Глава 7 управління силами та засобами ог під час нс
- •7.1. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення нс
- •Організація оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях
- •Організація оповіщення
- •Організація зв'язку (проходження інформаційних потоків)
- •Оповіщення населення
- •7.2. Основні заходи по реагуванню на нс
- •7.3. Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •7.3.1. Основні заходи щодо ліквідації нс і їх наслідків
- •7.3.2. Життєзабезпечення постраждалого населення
- •Забезпечення постраждалого населення водою
- •Забезпечення постраждалого населення продуктами харчування
- •Забезпечення постраждалого населення предметами першій необхідності
- •Забезпечення постраждалого населення житлом
- •Медичне забезпечення постраждалого населення
- •Забезпечення населення комунально-побутовими послугами
- •Реабілітація постраждалого населення
- •7.3.3. Дії населення в умовах нс Дії населення в зонах радіаційного зараження
- •Дії населення в зонах хімічного зараження
- •Дії населення в осередках інфекційного ураження
- •Література
4.2.2. Небезпека засобів масової інформації
Механізм впливу на людину ЗМІ заснований на врахуванні її психічних особливостей. За шаблонами ЗМІ люди висловлюють "свою" думку, сперечаються один з одним, визначають відношення до політичних партій і суспільних лідерів, виховують дітей, одягаються, лікуються, худнуть, вибирають покупки, тощо. Помітна програмуюча роль ЗМІ і під час виборів, коли, головним чином, вони підводять виборця до думки, що тільки пропонований кандидат найкраще захистить його права. При цьому виборець переконаний, що вибір він зробив самостійно.
Вплив ЗМІ на все, що відбувається в житті людства прийняв загальний характер. Однак оцінки їхнього зростаючого впливу на політику та суспільство далеко не однозначні, а часом і протилежні. Деякі вчені бачать у ньому паростки нової, більш високої та гуманної цивілізації - інформаційного суспільства, реальний рух до антибюрократичної держави, здатної успішно розв'язати найбільш гострі конфлікти сучасного світу. Інші фахівці, констатуючи спустошуючий і руйнуючий вплив ЗМІ на особистість, суспільство та культуру в цілому, оцінюють підвищення ролі інформаційної влади більш песимістично. Досвід показує, що потенційно ЗМІ здатні служити різним цілям. З одного боку, вони можуть освічувати людей, допомагати їхній компетентній участі в суспільному житті, сприяти особистісному становленню. Але з іншого духовно поневолювати, дезінформувати, іноді не бажаючи того, розпалювати масову ворожнечу, сіяти недовіру та страх.
Одна з небезпечних для духовно-моральної атмосфери суспільства традицій ЗМІ полягає в їхньому прагненні (заради високих рейтингів) експлуатувати низинні, руйнівні тенденції людської підсвідомості. Телебачення, кінематограф, література, друковані ЗМІ повною мірою використовують тягу людини до всього трагічного, пов'язаного зі стражданнями. Відомо і досить цинічне журналістське кредо: чим більше жертв і катастроф, тим цікавіша, притягательніша інформація для глядача (і читача).
Людину затягають як глядача, читача апелюючи до найглибинних і найсильніших її переживань. Разом з тим для успішної маніпуляції свідомістю людей і потрібна саме атмосфера страху, затяжного стресового стану, що блокує творчий, отже, критичний, розум. Це найкраще підґрунтя для середовища формування "нерухливого", догматичного мислення і перевірений засіб придушення пізнавальної активності людини.
ЗМІ мають відому перевагу перед окремою людиною і навіть аудиторією. Люди змушені сприймати інформацію, але не можуть на неї відповісти. Їхня негативна реакція не знаходить розрядження і лише підсилює емоційну напругу. При сучасній системі інформування вони майже приречені на пасивне виконання ролі об'єкта впливу.
Інформованість громадян, у тому числі політиків, безпосередньо залежить від того, ким, як, з якими цілями та за якими критеріями відбирається інформація, наскільки глибоко вона відбиває реальні факти після препарування інформаційними агентствами, а також від способу та форм подання. Для досягнення потрібного ефекту провідними програмами використовуються всілякі прийоми. Наприклад, через гнітюче представництво членів якої-небудь партії, що постійно з'являються на телеекрані, створюється помилкове враження про перевагу її прихильників. Тоді як критики цієї партії представляються "вічно незадоволеними меншостями", групою "окремих дивних людей" і т.п. Використовується психологічний острах більшості глядачів виявитися серед "білих ворон"; постановкою "вигідних" питань і відходом від небажаних тем. Перебільшуються "успіхи" одних груп і одночасно концентрується увага глядачів на помилках або слабких місцях у діяльності інших, доводи опонентів перериваються рекламою. За допомогою іронічної інтонації, образливих метафор і уїдливих, зовні дотепних, реплік або коментарів у глядачів створюється негативне відношення до джерела небажаної інформації, провокується бажання залишити її без належної уваги або просто ігнорувати. Фрагментарною подачею інформації, дробленням, створюється видимість її глибокого аналізу, вдається утрудняти формування цілісної картини політичних подій більшості громадян. Посиланнями на "інформовані джерела", "власні джерела в уряді", "особливу поінформованість" даного телеканалу (або газети) про події, що відбуваються в країні та світі, створюється відчуття об'єктивності й незалежності фактів або суджень, які доводяться до населення.
Зусиллями ЗМІ здійснюються не тільки звуження і стандартизація індивідуальної свідомості, але й деградація класичної (світової та національної) культури в її спустошений і спрощений варіант - у масову культуру. Це поняття позначає певний стан культури сучасного суспільства, пов'язаний з використанням доступних більшості людей примітивних стандартів мислення і поводження, що відчужують їх від творчо активної діяльності. Масова культура, яка нав'язується ЗМІ, спрямована, насамперед, проти духовних глибин свідомості людини.
Серед всіх ЗМІ за ефективністю впливу на внутрішній світ людини особливе місце посідає телебачення. Люди більше довіряють побаченому, ніж почутому або прочитаному. Зорова інформація легше сприймається і краще запам'ятовується.
