- •Безпека життєдіяльності
- •Глава 1 Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності,
- •Глава 2 Природні загрози та характер їхніх проявів і дій …………………...18
- •Глава 3 Техногенні небезпеки та їхні наслідки ……………………………….43
- •Глава 4 Соціальні небезпеки ………………………………………………...90
- •Глава 5 Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови
- •Глава 6 Менеджмент безпеки ………………………………………………...140
- •Глава 7 Управління силами та засобами ог під час нс …………………….166
- •Глава 1 категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •1.1. Предмет безпеки життєдіяльності
- •1.2. Головні визначення бжд Безпека
- •1.3. Культура безпеки
- •1.4. Аксіоми безпеки життєдіяльності
- •1.5. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.6. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек
- •1.7. Класифікація нс
- •Глава 2 природні загрози та характер їхніх проявів і дії
- •2.1. Класифікація природних надзвичайних ситуацій
- •2.2. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ Землетруси
- •Правила поводження у осередку землетрусу
- •Провали
- •2.3. Небезпечні метеорологічні явища Бурі та урагани
- •Блискавка
- •2.4. Небезпечні гідрологічні процеси і явища Повені
- •Підтоплення
- •2.5. Пожежі у природних екосистемах
- •2.6. Біологічні небезпеки
- •Глава 3 Техногенні небезпеки та їхні наслідки
- •3.1. Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки Види та причини виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Типи руйнувань при нс
- •3.2. Небезпечні події на транспорті та транспортних комунікаціях
- •Транспортування небезпечних хімічних речовин
- •3.3. Гідродинамічні аварії
- •Хвиля прориву та її вражаючі фактори
- •Правила особистої безпечної поведінки при гідродинамічних аваріях
- •3.4. Пожежна безпека
- •Продукти горіння
- •Етапи розвитку пожежі
- •Зони пожежі. Небезпечні для людини чинники пожежі
- •Стадії пожежі
- •Вибух Короткі відомості про вибухові речовини
- •Вражаючі чинники вибухів Дія вибуху на людину
- •Основні вражаючі чинники і зони дії вибуху
- •Класифікація об'єктів за їх пожежо- вибухонебезпекою
- •Дії населення при вибухах
- •Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій
- •3.5 Радіаційна безпека
- •Іонізуючи випроміннювання
- •Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення
- •Нормування радіаційної безпеки
- •Норми зонування територій в залежності від радіоактивного забруднення
- •Режими радіаційного захисту і порядок введення їх в дію
- •Принципи забезпечення радіаційної безпеки
- •3.6 Хімічна безпека Класифікація нхр за мірою дії на організм людини
- •Особливості виникнення і розвитку аварій на хно
- •Захист продуктів харчування і води при хімічній аварії
- •Організація дозиметричного й хімічного контролю
- •Надання першої допомоги ураженим
- •Глава 4 соціальні небезпеки
- •4.1. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики Класифікація соціальних небезпек
- •Причини соціальних небезпек
- •Тероризм
- •Чинники можливих проявів тероризму в Україні
- •Світові прояви тероризму
- •4.2. Соціальні та психологічні фактори ризику
- •4.2.1. Маніпуляція свідомістю Інформаційні засоби та способи впливу на психіку людини
- •Методи маніпулювання людською свідомістю
- •Дезінформація як метод маніпулювання людською свідомістю
- •Навіювання як спосіб маніпулювання свідомістю людини
- •4.2.2. Небезпека засобів масової інформації
- •4.2.3. Реклама та її маніпуляційні можливості
- •4.2.4. Шкідливі звички. Алкоголізм та тютюнокуріння
- •4.2.5. Поводження людини в натовпі
- •Натовп і паніка
- •4.3. Захисні властивості людського організму
- •4.3.1. Фізіологічні особливості людини Будова і властивості аналізаторів
- •Характеристика основних аналізаторів
- •4.3.2. Психологічні особливості людини
- •Значення психіки людини в забезпеченні бжд
- •Властивості людини
- •Атрибути людини
- •Риси людини
- •Якості людини
- •Глава 5 Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •5.1. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем
- •5.1.1. Ризик
- •5.1.2. Індивідуальний ризик
- •5.2. Концепція прийнятного ризику
- •5.3. Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику
- •5.4. Принципи забезпечення безпечної життєдіяльності
- •Алгоритм прийняття рішення для забезпечення безпеки для об'єкта потенційної небезпеки
- •Глава 6 менеджмент безпеки
- •6.1. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності
- •6.1.1. Управління безпекою життєдіяльності
- •6.1.2. Основи національного законодавства з безпеки життєдіяльності
- •Законодавчі та нормативні акти з безпеки життєдіяльності
- •6.2. Державне регулювання системи заходів щодо попередження виникнення техногенних нс
- •6.2.1. Заходи щодо забезпечення безпеки техносфери
- •6.2.2. Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і раціонального природокористування Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
- •Розробка цільових природно-охоронних програм
- •6.3. Загальні засади моніторингу нс та порядок його здійснення
- •6.4. Менеджмент безпеки на підприємстві
- •Основні поняття корпоративної безпеки Джерела загроз об'єкту економіки.
- •Війна в сфері економіки і технології
- •Стратегія економічної розвідки
- •Система забезпечення корпоративної безпеки об'єкта економіки
- •Служба безпеки об'єкта економіки
- •Глава 7 управління силами та засобами ог під час нс
- •7.1. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення нс
- •Організація оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях
- •Організація оповіщення
- •Організація зв'язку (проходження інформаційних потоків)
- •Оповіщення населення
- •7.2. Основні заходи по реагуванню на нс
- •7.3. Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •7.3.1. Основні заходи щодо ліквідації нс і їх наслідків
- •7.3.2. Життєзабезпечення постраждалого населення
- •Забезпечення постраждалого населення водою
- •Забезпечення постраждалого населення продуктами харчування
- •Забезпечення постраждалого населення предметами першій необхідності
- •Забезпечення постраждалого населення житлом
- •Медичне забезпечення постраждалого населення
- •Забезпечення населення комунально-побутовими послугами
- •Реабілітація постраждалого населення
- •7.3.3. Дії населення в умовах нс Дії населення в зонах радіаційного зараження
- •Дії населення в зонах хімічного зараження
- •Дії населення в осередках інфекційного ураження
- •Література
Продукти горіння
Розрізняють два види горіння: повне (при достатній кількості окисника) і неповне (при нестачі окисника). Продуктами повного горіння є: діоксид вуглецю СО2, вода, азот, сірчаний ангідрид і так далі. При неповному горінні утворюються горючі і токсичні речовини, такі як: оксид вуглецю (СО) - чадний газ, хлористий водень - (HCl), ціаністий водень (HCN - синільна кислота), смоли, спирти.
Основна хімічна реакція горіння вуглецю може бути виражена в першому наближенні рівнянням:
С+О2 = СО2+394,7 кДж/моль
Усі реакції горіння розділяються на чотири основні типи.
1-й тип - горіння твердих або рідких горючих тіл за рахунок кисню повітря. Характерною особливістю реакцій цього типу є "Повільність горіння". У звичайних умовах швидкість горіння в цьому випадку залежить, передусім, від величини часток, точніше, від величини поверхні горючого тіла, і від швидкості надхоження повітря до цієї поверхні. Чим менше частки - тим вище температура і швидкість горіння.
2-й тип реакцій - швидке горіння - це горіння механічних сумішей горючих тіл з окисниками. Як окисники використовують переважно селітри - солі азотної кислоти, а також хлорати і перхлораты і в деяких випадках оксиди металів. Швидкість горіння цих сумішей значно вища, ніж в першому випадку.
3-й тип реакцій горіння - вибух. Цей тип реакцій горіння протікає із змінною швидкістю, значно більшою, ніж в другому випадку, що досягає сотень метрів в секунду. Характер дії на довкілля проявляється у формі різкого підйому тиску і здійснення роботи у формі більш менш значного руйнування середовища.
4-й тип реакцій горіння - детонація. Цей процес відрізняється від усіх інших швидкістю, що досягає тисяч метрів в секунду. Характер дії на довкілля проявляється при цьому процесі в швидкому наростанні тиску в місці вибуху і дробленні навколишніх предметів.
Етапи розвитку пожежі
Причинами виникнення пожеж є: недотримання правил пожежної безпеки; необережне поводження з вогнем; несправність електроустаткування; аварії, катастрофи; природні явища. Пожежа розвивається у декілька етапів.
1-й етап - перетворення загоряння на пожежу. Відбувається за 1 - 3 хвилини.
2-й етап - збільшення зони горіння. 5 - 6 хвилин.
3-й етап - бурхливий процес горіння. Температура усередині приміщення досягає 250-300 0С, починається об'ємний розвиток пожежі (турбулентне горіння), відбувається руйнування скління. Триває - 6 - 9 хвилин.
4-й етап - є результатом руйнування скління, пов'язаний з припливом свіжого повітря, що різко сприяє розвитку пожежі. Температура піднімається від 500 - 600 0С до 800 - 900 0С. Спостерігається максимальна швидкість вигорання. Тривалість - 9 - 12 хвилин.
5-й етап - стабілізація пожежі. Настає через 20 - 25 хвилин від начала пожежі.
6-й етап - зниження інтенсивності пожежі.
1 - 3 етапи має сенс гасить пожежа. Під час наступних етапів потрібне запобігання поширенню пожежі.
Зони пожежі. Небезпечні для людини чинники пожежі
Простір, в якому розвивається пожежа, умовно підрозділяється на три зони: зона горіння; зона теплової дії; зона задимлення.
Зоною горіння називається частина простору, в якому протікають процеси термічного розкладання або випару горючих речовин і матеріалів (твердих, рідких, газів, пари) в об'ємі дифузійного факела полум'я. Горіння може бути полум'яним (гомогенним) і безполуменевим (гетерогенним). При полум'яному горінні межами зони горіння є поверхня матеріалу, що горить, і тонкий шар полум'я (зона реакції окислення), що світиться, при безполуменевому - розжарена поверхня горючих речовини.
Основною характеристикою руйнівної дії пожежі є температура, що розвивається при горінні. Для житлових будинків і громадських зданий температури усередині приміщення досягають 800 - 900 °C. Як правило, найбільш високі температури виникають при зовнішніх пожежах і в середньому складають для горючих газів 1200 – 1350 °C, для рідин 1100 – 1300 °C, для твердих речовин 1000 – 1250 °C. При горінні терміта, електрона, магнію максимальна температура досягає 2000 – 3000 °C.
Зона теплової дії - простір навколо зони горіння, в якому температура в результаті теплообміну досягає значень, що викликають руйнівну дію на навколишні предмети і небезпечні для людини. Зона теплової дії примикає до меж зони горіння. У зону теплової дії, входить область, на якій температура суміші повітря і газоподібних продуктів згорання не менше 60 – 80 °C. У цій частині простору протікають процеси теплообміну між поверхнею полум'я, навколишніми конструкціями і горючими матеріалами. Передача теплоти в довкілля здійснюється конвекцією, випромінюванням, теплопровідністю. Нагріті газоподібні продукти згорання спрямовуються вгору, викликаючи приплив щільнішого холодного повітря до зони горіння. Напрям руху нагрітих продуктів зазвичай визначає і вірогідні шляхи поширення пожежі, оскільки потужні висхідні теплові потоки можуть переносить іскри, горюче вугілля, і головешки на значну відстань, створюючи нові вогнища горіння.
Межа зони проходить там, де теплова дія призводить до помітної зміни стану матеріалів, конструкцій і створює неможливі умови для перебування людей без засобів теплового захисту.
Продукти згорання (дим), що виділяються при пожежі, утворюють зону задимлення, яка примикає до зони горіння. Вона може включать усю зону теплової дії і значно перевищувати її. До складу диму зазвичай входять азот, кисень, оксид вуглецю, вуглекислий газ, пари води, а також попіл та інші речовини. Багато продуктів повного і неповного згорання, що входять до складу диму, мають підвищену токсичність, особливо токсичні продукти, що утворюються при горінні полімерів. В деяких випадках продукти неповного згорання, наприклад, оксид вуглецю, можуть утворювати з киснем горючі і вибухонебезпечні суміші. Межами зони задимлення вважаються місця, де щільність диму складає (1÷6)·10-4 кг/м3, видимість предметів 6-12 м, концентрація кисню в димі не менше 16 % і токсичність газів не представляє небезпеки для людей, що знаходяться без засобів захисту органів дихання.
