Функції соціології як науки

Прямуючи до своєї основної мети, соціологія виконує цілий ряд певних функцій. Не перераховуючи всі, накреслимо невеликий їх логічний ряд.

– Для того, щоб щось змінити у суспільстві, необхідно мати про нього вичерпну інформацію. Для цього існує інформаційна функція соціології.

– Отримавши інформацію, соціолог, як лікар, повинен встановити діагноз, на що «хворіє» суспільство, що в ньому потрібно змінювати. Саме цьому і сприяє діагностична функція.

– Після встановлення діагнозу треба лікувати хворого. Це виконує конструктивна або рекомендаційна функція.

– Крім рекомендацій на сьогоднішній день, можуть бути і рекомендації на майбутнє, щоб запобігти можливих негараздів, що можуть виникнути. На це спрямована прогностична функція. Вже сьогодні багато соціологів прогнозують можливу загибель людства через 60 - 70 років, якщо воно не змінить свого хижацького ставлення до природи. Це застереження повинно збудити весь людський інтелект на пошуки шляхів для уникнення цієї можливої катастрофи.

Перерахованими вище функціями соціологія не обмежується. Можливо функції можна поділити на наукові і практичні, теоретичні й описові, соціальної технології та експертизи. Відокремлюють також і ідеологічну функцію. Кожній з функцій відповідають конкретні завдання, яких може бути набагато більше. Наприклад, завданнями інформаційної функції є: збір інформації, її збереження, систематизація, доведення до широкого загалу населення у разі потреби тощо. Існують конкретні завдання, які, як ми вже казали, відповідають кожній з функцій, а також загальні завдання, яким безпосередньо відповідають ці функції (завдання збагачення соціологічних знань, розробка певних законів, категорій, з'ясування сутності суспільства і людини тощо).

Результативність реалізації функцій залежить від суспільних закономірностей, соціальних умов, рівня організації соціологічної діяльності, зв'язків соціології з життям суспільства, від професійної підготовки соціологічних кадрів.

Спробуємо окреслити найважливіші напрями досліджень сучасної вітчизняної соціології:

• цілісний соціологічний аналіз процесів перетворення суспільства у найширшому контексті (історичне минуле, сучасність, найближчі й віддалені перспективи);

• вивчення соціальної структури українського суспільства у її різноманітних вимірах (йдеться про реальну соціальну структуру, процеси стратифікації, формування за умов ринкових відносин нових соціальних груп і верств суспільства);

• вивчення національних проблем, процесів формування національної свідомості, відносин між різними націями і народностями;

• оптимізація соціальної політики в умовах переходу до ринкової економіки;

• вивчення мотивації трудової діяльності людей, її ціннісних орієнтацій та інтересів як важливих чинників політичних і економічних перетворень;

• аналіз проблем, пов'язаних з розвитком демократії, свободи слова, політичного плюралізму, зародження масових громадянських рухів;

• вивчення проблем формування, висловлювання, врахування громадської думки різних верств населення.