1. Знайомство з персонажами казки

Тут важливо звернути увагу дитини на зовнішній вигляд персонажу, його величину, забарвлення (колір), форму, звуконаслідування, форму пересування.

Завдання педагога — разом з дітьми виділити і перерахувати всіх персонажів казки, відповідно до черговості їх появи. Педагог може починати процес знайомства з персонажами лише після того, як діти навчаться чітко їх виділяти. Якщо герой казки викликає у дітей однозначну емоційну реакцію (позитивну абонегативну), можна відразу сказати про нього:

"Він злий" або "Він добрий" і пояснити чому. Допомога дітей заохочується.

Тривалість етапу залежить від виконання вищевикладених завдань.

2. Знайомство з головним об'єктом (героєм) казки

Зі всіх героїв казки педагог спільно з дітьми виділяє головного і коментує, чому.

На цьому етапі рекомендується виробити:

• його основну характеристику (величина, основні частини, форма, колір)

• закріплення образу шляхом конструювання його з об'ємних і площинних фігур, паличок.

Для закріплення образу головного героя рекомендується використовувати короткі вірші і потішки.

3. Розповідь казки з акцентом на емоційний стан

Головна мета — встановлення емоційного контакту з дітьми, звернення уваги дитини на емоції педагога, його відношення до того, що розповідається. На цьому етапі можна пред'являти дітям картинки, що змальовують різні емоційні стани героя. Для розвитку емоційно-вольової сфери важливо навчити їх співвідносити міміку із станом і настроєм . Тривалість — 2—4 заняття.

4. Розповідь казки з акцентом на причинно-наслідкові зв'язки

Мета — навчити дитину правильно відтворювати послідовність появи кожного героя, усвідомлювати події, які передують їх появі.

5. Аналіз казки

На цьому етапі спеціаліст ставить дитині питання за змістом казки, з'ясовує відношення дитини до кожного персонажа.

Ось приклад питань, які можна задавати по казці "Колобок":

1. Як називається ця казка? (Можна показати книгу із зображенням Колобка.)

2. Хто зліпив Колобка?

3. Куди поклали Колобка Баба з Дідом?

4. Що зробив Колобок?

5. Куди покотився Колобок?

6. Кого Колобок зустрів першим, спочатку?

7. Що відповів Колобок Зайцеві?

8. Кого Колобок зустрів в лісі потім?..

9. Про що попросила Лисиця Колобка?

10. Що зробив Колобок?

11. Що після цього сталося?

12. Чому Лисиця з'їла Колобка? Вам його шкода?

Питання до казки формулюються з врахуванням інтелектуального, психологічного рівня розвитку дітей.

6. Стимулювання дитячих "підказок" (повторна розповідь казки )

Тут передбачається, що дитина знайома зі змістом казки, тому, розповідаючи казку знову, педагог стимулює і заохочує допомогу дитини.

7. Спільна розповідь казки: спеціаліст і дитина

На цьому етапі рекомендується використовувати фланелеграф з площинними зображеннями персонажів, настільний театр, ляльковий театр.

Необхідно відмітити, що особливої допомоги на заняттях з казкотерапії потребують діти, що не розмовляють. До цієї досить чисельної в нашому центрі групи входять діти з ЗМН, аутисти, діти з ДЦП важкого ступеня. Для цих дітей ми готуємо підтримуючі комунікативні таблиці, які дають змогу всім дітям приймати участь в занятті, виразити свої почуття та мати можливість впливати на розвиток подій.