- •III. Казкотерапія, як діагностичний метод …………..18
- •IV.Використання казкотерапії в корекційній роботі………………………………………………………………….……….. 21
- •І. Значення казкотерапії у роботі з дітьми- інвалідами
- •І і. Казкотерапія як нова психолого-педагогічна технологія
- •III. Казкотерапія, як діагностичний метод
- •IV.Використання казкотерапії в корекційній роботі
- •Вплив казки на емоційну сферу "особливих" дітей
- •1. Знайомство з персонажами казки
- •6. Стимулювання дитячих "підказок" (повторна розповідь казки )
- •7. Спільна розповідь казки: спеціаліст і дитина
- •Додатки Сценарій заняття "Подорож в світ казок"
- •Хід заняття:
- •Хід роботи
- •Заняття із розвиваючої казкотерапії
- •Хід роботи
- •1. Ритуал входу у казку.
- •2. Вправа "Фея чистоти "
- •3. Вправа "Вмивання".
- •4. Вправа "Аромат".
- •5. Вправа "Мильні бульбашки".
- •6. Вправа "Капризна подушка".
- •Практична казкотерапія з батьками
- •Групові тренінгові заняття для батьків.
- •Заняття 1. Галерея чудес
- •Перше знайомство з казковою країною
- •Вправа "Корсажна стрічка"
- •Гра "Казкові фарби"
- •Обговорення заняття
- •Заняття 2 перше знайомство з казковою країною
- •Створення казки
- •Обговорення
- •Заняття 3. Створення казкової країни
- •Колаж "Створення казкової країни"
- •Заняття 4. Казкова нарада
IV.Використання казкотерапії в корекційній роботі
У більшості вихованців центру спостерігаються недорозвиток пізнавальної діяльності і незрілість емоційно-вольової сфери.
За емоційними проявами дітей можна умовно розділити на дві групи: "гіперактивні" і "пасивні".
Кожна з груп характеризується певними ознаками.
"Гіперактивні" діти помітні з раннього дитинства. У ясельному віці вони неспокійні, дратівливі, капризні. У дошкільному віці — галасливі, не можуть організувати себе в ігровій діяльності. Поведінку цих дітей відрізняє імпульсивність, рухове занепокоєння, крайня нестійкість довільної уваги. Під час заняття вони схоплюються з місця, хапають різні предмети, не слухають педагога, на зауваження не реагують. У присутності сторонних осіб вони ще більш збуджуются, багато говорять, неадекватно сміються, ще гірше виконують окремі завдання.
Поведінка цих дітей дуже нестійка і залежить від ситуації, в якій вони знаходяться. При щонайменшій зміні ситуації вони ще більш збуджуються. Неорганізованість, поспішність, імпульсивність виявляються особливо виразно в процесі занять. Невміння зосередитися на завданні, відволікання в процесі виконання завдання виявляються в найелементарніших і досяжних для цих дітей видах діяльності.
Дітям даної групи складно виконувати завдання через неможливість дати потрібну вольову напругу.
Емоції цих дітей нестійкі, лабільні, мінливі. Спостерігається підвищена дратівливість, плаксивість, в деяких — схильність до різких афектних спалахів.
У "пасивних" дітей на загальному фоні поведінки переважають мляві реакції. Такі діти не звертаються з запитаннями до педагога, ніколи активно не намагаються дати відповідь на запитання, хоча можуть правильно відповісти. У всяку діяльність вони включаються лише після того, як педагог повторить завдання, додатково простимулює дитину в процесі його виконання. Особливо виразно виявляється млявість в моториці таких дітей.
Пози і рухи їх бідні, одноманітні. Темп рухів сповільнений. Якщо дати дитині самій виконати яку-небудь дію з дрібними предметами, то темп рухів сповільнюється, рухи слабшають, звужуються за розмахом, ніби затихають і поступово зовсім припиняються. У цій групі різко знижена працездатність.
Млявість і пасивність в емоційних проявах виявляється на найраніших етапах їх розвитку. У ранньому дитинстві вони недостатньо реагують на звуки, яскраві предмети. У дошкільному віці не цікавляться іграшками, не граються з дітьми.
Такі діти дуже погано пристосовуються до нової обстановки і часто залишаються розгубленими, загальмованими.
Хоча "пасивні" діти в групі зазвичай дисципліновані, спокійні, старанні, вони все ж мало продуктивні в силу різкого зниження емоційного тонусу. На несприятливі для них умови вони часто реагують ще більшою замкнутістю, зануренням в себе, незрідка наростанням загальмованості, млявості, крайньою сором'язливістю.
Інколи проявляють негативну реакцію у важких для них ситуаціях.
У групу "пасивних" були включені і діти з раннім дитячим аутизмом (РДА) і аутистическими реакціями. Ці діти вразливі, образливі, важко переживають свої невдачі. Їх поведінка характеризується ще більшою замкнутістю, "відходом в себе". Інформацію, отриману на заняттях, вони можуть "видати" в самій непідходящій обстановці, мало звертаючи увагу на оточуюих людей.
