5.2. Хімічний склад рослин

Для нормального життєвого циклу рослинного організму необхідними є такі елементи: вуглець, водень, кисень, азот, фосфор, калій, кальцій, магній, сірка, залізо, марганець, мідь, цинк, молібден, бор, натрій, кремній, кобальт, хлор та ін. Багато з них є суто мінеральними і поглинаються рослинами, головним чином, з ґрунтового розчину у вигляді іонів. А такі елементи, як вуглець, водень і кисень надходять до рослини переважно у вигляді СО₂, Н₂О і О₂.

Уся органічна речовина обов’язково містить чотири елементи – вуглець, водень, кисень і азот, які називаються органогенами. Суха речовина тіла рослин, що залишається після тривалого висушування при температурі 102–105 ⁰С, майже наполовину складається з вуглецю. Кисень становить 42 відсотки, водень – 6,5, азот – 1,5 відсотків їх маси. На решту елементів, що належать до групи попелових, припадає у середньому близько 5 відсотків.

При спалюванні рослин органічні елементи у формі відповідних сполук: Н₂О; СО₂; Н₂S; NН₃ у газоподібному стані виділяються в атмосферу, а решта – у формі оксидів становить мінеральну частину рослин і є попелом. Вміст попелу неоднаковий у різних органах і частинах рослин. Найменша його кількість у деревині – близько 1%, у коренях і стеблах – 4–5%, листках – 10–15 %, корі – близько 7 і насінинах – 3 %. У різних рослин неоднаковою є й кількість попелу. Наприклад, у листках картоплі – 5–13 %; буряка - 11-12; ріпи - 8-15%. Склад мінеральних елементів рослин визначається умовами вирощування, віком, фазою її розвитку. Приблизний якісний і кількісний хімічний склад окремих рослин подано у таблиці 3.

Таблиця 3 - Склад попелу різних сільськогосподарських рослин, % від загальної

кількості попелу (за Максимовим М.О.)

Рослини, органи	К2О	Nа2О	СаО	МgО	Fe2О3	Р2О5	SО2	SiО2	Сl
Насіння
Пшениця	30,2	0,6	3,5	13,2	0,6	47,9	-	0,7	-
Кукурудза	29,8	1,1	2,3	15,5	0,8	45,6	0,8	2,1	0,9
Стебла і листки									- -
Пшениця	13,6	1,4	5,8	2,5	0,6	4,8	-	67,4
Кукурудза	27,2	0,8	5,7	11,4	0,8	9,1	-	40,2
Коренеплоди і корені
Цукровий буряк	53,1	8,9	6,1	7,9	1,1	12,2	4,2	2,3	4,8

Усі хімічні елементи за кількісним умістом поділено на три групи.

Десять з них, які необхідні у найбільшій кількості (від 10 до 0,01% сухої маси рослини), належать до групи макроелементів, а саме: вуглець, водень, кисень, азот, калій, фосфор, магній, кальцій, сірка, залізо. Елементи, що містяться у рослині у значно меншій кількості (від 0,001 до 0,00001%), становить групу мікроелементів, серед них – бор, марганець, цинк, молібден, кобальт і деякі інші.

Третю групу становлять ультрамікроелементи. Їх вміст у золі рослин не перевищує 10^-6 – 10^-12 відсотків, це – свинець, срібло, літій, ртуть, миш’як та ін.

Такий поділ елементів на три названі групи досить умовний, тому що їх кількість може значно змінюватися. Більш доцільною є класифікація елементів за їх біологічним значенням і фізіологічними функціями.

Вуглець, водень, кисень, азот, фосфор, сірка є основними компонентами органічної речовини, а такі елементи, як калій, кальцій, магній, марганець і хлор виконують регуляційну роль, беручи участь у осмотичній регуляції, балансі електронів і проникності мембран. Багато рослин мають здатність нагромаджувати окремі елементи мінерального живлення у великій кількості. Цю властивість потрібно враховувати при вирощуванні сільськогосподарських культур, оскільки вона визначає харчову і технологічну цінність отримуваного врожаю.