Вільна і залежна морфеми

Морфема як частина слова частіше є залежною, ніж вільною. Це і зрозуміло, бо у даному випадку частина має належати до цілого.

Вільна морфема регулярно відтворюється за моделями мови і може вживатися незалежно, не змінюючи свого значення. Дієслово build, іменник build, є вільними морфемами, що зберігають відповідні лексико-семантичні значення: build – builder; book – book binder. Такі морфеми можна назвати мінімальними вільними формами. Проте, корінь build, може входити до інших слів, напр.: building – будівництво. Морфологічний стан змінюється таким чином, що дієприкметник building – з вільної та залежної морфем – суфікс -ing окремо не вживається [4, с.75].

Суфікс – деривативний (похідний) елемент наприкінці слова (між коренем і закінченням), який є або був продуктивним елементом словотвору. Суфікс має лексико-семантичне значення, проте не вживається відокремлено, тобто не має ознак окремої частини мови. Однак, коли одне і те ж слово з різними суфіксами належить до однієї частини мови, то за допомогою суфікса розрізняються лексико-граматичні класи цих слів, наприклад: суфікси -er та -est для вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників: bigg-er – the bigg-est, sweet-er – the sweet-est. Суто семантичні зміни відбуваються у слові при зміні суфікса і дозволяють відносити це слово до однієї частини мови: collect-able, collect-ible. Нарешті, різні суфікси можуть утворювати як просту, так і подвійну опозицію різних частин мови, наприклад: cold – cold-ish (прикм.) – cold-ly (прислівн.) – cold-ness (імен.) [1, с.73].

Завдяки тому, що за суфіксом зберігається одне лексико-семантичне значення, вживання останнього з основою певних груп слів спонукає до утворення відповідних частин мови. Звідси суфіксація – важливий вид словотвору в англійській мові з типами, що склались історично.

Суфіксальні одиниці поступаються префіксальним в кількісному відношенні, однак вони більш вживані в повсякденному спілкуванні і в більшій мірі позначенні поміткою «сленг».

Так, одним з самих вживаних сленгових суфіксів є суфікс -y/-ie. Слова, утворенні за його допомогою, обмежені у використанні рамками неофіційного спілкування, переважно серед молоді. Наприклад:

groupie – прихильник якоїсь групи чи зірки, який всюди їх супроводжує;

preppie – учень приватної привілейованої школи (використовується з іронією представниками середнього класу);

fundie – фундаменталіст, особливо релігійний, або член радикальної групи, руху зелених.

Як і всі інші елементи мови, афікси піддаються змінам і розширенню значення. Змінам піддалися словотворчі елементи anti-, super-, counter-. До значення anti – «протидія» додалось нове – «те, що складається з антиречовини»: anti-man, anti-world. Зміні піддається також суфікс -ism. У суфікса з’являється новий відтінок значення – «прихильність до чогось»; hippyism – «прихильність до культу хіпі»; afroism – прихильність до культури Африки [10, с.148].

Таким чином, сучасний стан афіксальної системи характеризується появою нових афіксів та напівафіксів, нових значень афіксів і варіантів (відтінків) значень, нових моделей та обмежень на їх вживання.

Інфікс – афікс, що зустрічається в середині основи. Інфіксація, як тип словотвору, не продуктивна. Інфікс – явище загально індоєвропейського характеру. Це, головним чином, приголосний «n», що зустрічається при морфологічному перерозкладі слова: stand – stood.

Напівсуфікси. Існують випадки, коли провести чітку межу між коренем та афіксами досить важко. В англійській мові є корені з високо розвиненими комбінуючими властивостями. Вони вживаються у функції другого елемента структури слова і за своїм загальним значенням нагадують суфікс. Узагальнення лексико-семантичного навантаження мало місце в тому, що поруч з функцією напівсуфікса ці форманти довгий час вживались як окремі слова -man, -like, -proof, -worthy, напр.: seaman, childlike, waterproof, blameworthy. Інколи до напівсуфіксів відносять також форманти -wise, -way, -monger, напр.: clockwise, sideway, newsmonger [7, с.13].

Суфікси служать для утворення однієї частини мови з іншої: beautу – beautiful; strоng – to strengthen; hарру – happiness; calm – calmly; read – reader.

Отже, як видно з вищенаведеного матеріалу, в сучасній англійській мові існує певна кількість засобів словотвору, одні з яких є досить поширеними та продуктивними (суфікси, префікси), а інші вживають набагато рідше і є складовими частинами інших засобів словотвору (інфікси, аломорфи). Існують в сучасній англійській мові також і другорядні засоби словотвору. Більш докладно питання афіксального способу творення слів буде розглянуто в наступних розділах даної курсової роботи.