8. Вікова періодизація. Характеристика учнів підліткового віку.

Вікову періодизацію Еміль Руссо визначив у межах чотирьох періодів: перший - від народження до двох років - час, коли найголовнішим є фізичне виховання дитини; другий - від 2 до 12 років - це період "сну розуму", коли, на думку мислителя, дитина ще не може розмірковувати і логічно мислити, коли потрібно розвивати головним чином зовнішні відчуття; третій - від 12 до 15 років, коли розгортається розумове виховання; четвертий - з 15 років до повноліття - період "буремних пристрастей", який вимагає морального виховання.

Конкретні поради стосовно кожного з чотирьох періодів Руссо визначив таким чином:

Перший період (до двох років). Дитину повинна годувати сама матір. Дитину не слід пеленати, оскільки це позбавляє немовля свободи руху

("щастя, що йому ще хоч лишають можливість дихати"). Маленьку людину слід з перших днів загартовувати і зміцнювати її фізичні сили.

Другий період (від 2 до 12 років). Не треба примушувати вихованця розмірковувати, завчати оповідання і казки. Не можна "вичитувати" й настанови. Хай дитина у цей час усе виміряє, зважує, рахує і порівнює сама, коли відчує в цьому потребу. Добре було б до ] 2 років взагалі не знати книги. Але якщо вихованець навчився читати, то нехай його першою і єдиною книгою буде "Робінзон Крузо".

Замість покарань у цей період Руссо пропонує метод " природних наслідків". Якщо дитина ламає стілець, яким користується, сердитися не потрібно. Просто не слід їй пропонувати новий, натомість дати можливість відчути незручності через відсутність стільця. Якщо вихованець розбив вікно у своїй кімнаті, не вставляти нового ("краще хай схопить нежить, ніж має вирости безумцем"). Але якщо таке покарання не допомагає, винуватця слід закривати у темній кімнаті.

Третій період (від 12 до 15 років). Наступає час розумового і трудового виховання. При виборі предметів для вивчення виходити з інтересів підлітка. Як правило, його в цей час цікавить географія, астрономія, природознавство. Еміль вивчає ці предмети, перебуваючи в ролі дослідника, який відкриває наукові істини і навіть винаходить компас. Кмітливість, самодіяльність, уміння спостерігати - основа дидактичних підходів Руссо. Максимальна наочність - закон навчання. Такою наочністю для Еміля виступає сама природа, життєві факти, з якими він стикається.

Четвертий період (з 15 років до повноліття). Це період морального виховання, яке може дати тільки суспільство. Емілю тепер не страшне розпутне місто. Він достатньо загартований серед природи. Юнак покликаний стати носієм загальнолюдських ідеалів, тому головне завдання - виховати в нього любов до всіх людей. Постає три завдання морального виховання: 1) виховання добрих почуттів, 2) добрих суджень, 3) доброї волі. Для цього юнак спостерігає картини людських страждань і радості, вивчає історію та біографії великих людей, здійснює добрі справи.

До 17-18 років юнаку не бажано говорити про релігію. Еміль сам поступово підійде до визнання божественного начала.

Майбутня дружина, яку Руссо вибирає для Еміля, виховується дещо по-іншому. Софі готується до сім'ї і домашнього затишку. Вона здатна пристосовуватися до думки інших, підкорятися чужій волі, їй не потрібна самостійність суджень.

Розуміння особливостей педагогічної системи Руссо поглиблюють такі його вислови: "Вам ніколи не вдасться створити мудреців, якщо вбиватимете у дітях пустунів", "Без руху - життя тільки летаргічний сон", "Люди, будьте людяні! Це ваш найперший обов'язок. Будьте такими для всіх станів, для всякого віку, для всього, що не чуже людині".