- •Педагогіка як наука її становлення і розвиток.
- •Система педагогічних наук, зв’язки педагогіки з іншими науками
- •Педагогічні дослідження: сутність та особливості
- •4.Методологія педагогіки
- •5. Основні методи науково-педагогічного дослідження
- •Емпіричні методи педагогічного дослідження
- •Метод педагогічного спостереження
- •Метод бесіди
- •Метод анкетування
- •Метод педагогічного експерименту
- •Метод вивчення шкільної документації та учнівських робіт
- •Метод рейтингу
- •Метод узагальнення незалежних характеристик
- •Метод психолого-педагогічного тестування
- •Метод соціометрії
- •Метод аналізу результатів діяльності учня
- •6. Процес розвитку і формування особистості
- •8. Вікова періодизація. Характеристика учнів підліткового віку.
- •9. Чинники формування особистості, їх особливості та взаємозв’язок. Що таке розвиток?
- •Яке значення вкладається в поняття "формування людини"?
- •Що треба розуміти під рушійною силою розвитку?
- •У чому подібність і відмінність між поняттями "людина", "особистість", "індивідуальність"?
- •Які чинники впливають на розвиток людини?
- •10. Закономірності і рушійні сили розвитку особистості.
- •Індивідуальна форма роботи.
- •Фронтально-колективна робота.
- •Групова робота.
- •13. Навчання як вид пізнавально діяльності. Залежність процесу навчання від загальних закономірностей пізнання діяльності.
- •14. Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •Поняття про форму організації навчання
- •Урок як форма організації навчання
- •Типи і структура уроків
- •Попередня підготовка до уроку
- •Безпосередня підготовка до уроку
- •20. Система роботи з невстигаючими та обдарованими дітьми.
- •Робота з відстаючими учнями
- •21. Поняття про методи навчання та їх класифікація
- •Словесні методи навчання
- •Наочні методи навчання
- •Практичні методи навчання
- •Інші методи навчально-пізнавальної діяльності
- •Методи формування пізнавальних інтересів
- •Метод навчальної дискусії
- •Метод забезпечення успіху в навчанні
- •Метод пізнавальних ігор
- •Метод створення інтересу в процесі викладання навчального матеріалу
- •Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу
- •Метод опори на життєвий досвід учнів
- •Методи стимулювання обов'язку і відповідальності в навчанні
- •Метод усного контролю
- •Метод самоконтролю
- •Типи мотивації навчальної діяльності
- •Сутність і розвиток навчальної мотивації
- •26. Принципи навчання:наочності, науковості та зв'язок з життям
- •27. Навчальні плани, програми та підручники.Вимоги до сучасного підручника.
- •Вимоги до підручників
- •28. Процес навчання:сутність, функції та структура
- •Сутність, функції і структура процесу навчання
- •Політехнічна освіта
- •Професійна освіта
- •30. Закономірності та основні принципи навчання Закономірності навчання
- •Основні принципи навчання
- •Види контролю знань
- •33. Самостійна робота учнів як метод навчально-пізнавальної діяльності
- •34. Поняття про метод виховання, їх класифікація. Поняття про метод виховання
- •Класифікація методів виховання
- •35. Процес виховання, його специфіка, компоненти і рушійні сили. Суть процесу виховання
- •Специфіка принципів виховання
- •36. Фізичне виховання учнів: мета, медоти, і форми.
- •37. Трудове виховання учнів: тема, зміст, методи і форми. Система профорієнтаційної роботи класного керівника.
- •38.Естетичне виховання учнів: мета, завдання, методи і форми.
- •39. Моральне виховання: : мета, завдання, методи і форми.
- •40. Екологічне виховання учнів: мета, завдання, методи і форми.
- •41.Правове виховання учнів:мета, зміст, методи і форми.
- •42. Громадянське виховання учнів: мета, зміст, методи і форми.
- •43. Статеве виховання учнів: мета, зміст, методи і форми
- •44. Методи формування свідомості особистості.
- •45. Методи організації діяльності, спілкування та формування досвіду суспільної поведінки.
- •46. Методи стимулювання діяльності і поведінки.
- •47. Педагогічні умови використання методів виховання.
- •48. Самовиховання: сутність, умови, етапи та принципи реалізації.
- •49. Перевиховання: сутність, функції, етапи та принципи реалізації.
- •50. Специфіка позакласної і позашкільної виховної роботи.
- •51.Масові, групові та індивідуальні форми виховної роботи
- •Читацька конференція
- •Година класного керівника
- •Гуртки художньої самодіяльності
- •Робота з періодичною пресою
- •Випуск стінної газети
- •Підготовка радіо- і телепередач
- •Екскурсії, походи
- •Позакласне читання
- •Колекціонування
- •52. Позашкільні навчально-виховні заклади
- •53. Участь сім ї та громадкості в організації дозвілля школярів
- •54. Учнівський колектив : сутність, ознаки, функції структура.
- •55. Методи згуртування учнівського колективу
- •56. Виховання дітей в сім ї: завдання, зміст і методика.
- •57. Класний керівник: завдання, функції, напрямки та форми роботи. Положення про класного керівника.
- •Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти
- •2. Організація діяльності класного керівника
- •58. Види й методи роботи з батьками учнів. Залучення громадкості до виховання дітей.
- •Відвідування батьків удома
- •Запрошення батьків до школи
- •День відкритих дверей у школі
- •Класні батьківські збори
- •59. Дитячі та юнацькі громадські організації в Україні.
- •60. Психолого-педагогічна характеристика на учня та колектив. Психолого-педагогічна характеристика класного колективу
- •61. Особливості дитячого та юнацького руху на сучасному етапі.
- •62. Принципи управління освітою.
- •63. Структура управління освітою в Україні.
- •Директор школи.
- •Заступник директора з навчально-виховної роботи у середніх та старших класах.
- •Заступник директора з навчально-виховної роботи у молодших класах.
- •Заступник директора з наукової роботи.
- •Заступник директора з виховної роботи.
- •Заступник директора із соціально-педагогічної роботи.
- •Заступник директора з господарської частини.
- •65. Планування роботи загальноосвітнього навчального закладу.
- •66. Внутрішкільний контроль: сутність, види, форми і методи.
- •67. Система методичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі.
- •68. Інспектування в загальноосвітньому навчальному закладі.
- •69. Шкільна документація. Документація вчителя та класного керівника. Школьная документация
- •Документация классного руководителя План-сетка
- •План работы по разделам
- •Приемы и методы изучения семьи школьника
- •Памятка классному руководителю при подготовке к посещению учащихся
- •План беседы с родителями для получения общих сведений о семье школьника
- •Карточка семьи
- •План беседы по изучению взаимоотношений в семье
- •План беседы по изучению воспитательных возможностей семьи
- •70. Роль я. А. Коменського у становленні та розвитку дидактики.
- •71. Києво-Могилянська Академія та її вплив на освітньо-культурне життя України.
- •73. Педагогічна спадщина Ушинського
- •74. Педагогічна спадщина Макаренка
- •75. Педагогічна спадщина Сухомлинського
27. Навчальні плани, програми та підручники.Вимоги до сучасного підручника.
Основним джерелом змісту освіти на державному рівні є такі документи: навчальний план школи, освітні стандарти, предметні програми, підручники.
Шкільні навчальні плани. У шкільних навчальних планах (базовому та шкільному) значною мірою реалізуються основні ідеї та положення Національної доктрини щодо повнішого врахування кардинальних змін у всіх сферах суспільного життя, гуманізації та національної спрямованості змісту навчально-виховного процесу, відповідності національної освіти світовим критеріям тощо. Разом з тим навчальні плани зорієнтовані на поступове реформування змісту освіти, враховують реальний стан навчально-методичного забезпечення, особливо труднощі з оновленням підручників.
Відповідно до Положення про середній загальноосвітній навчальний виховний заклад кожна школа на основі базового складає і затверджує на своїй раді робочий навчальний план на кожний навчальний рік, конкретно опрацьовуючи шкільний компонент згідно з умовами і потребами школи. У ньому визначено склад навчальних предметів даного закладу, їх розподіл, тижневу й річну кількість годин, що відводиться на кожний навчальний предмет і у зв'язку з цим структуру навчального року. Загальноосвітнім навчально-виховним закладам дозволяється вносити обґрунтовані корективи до розподілу часу та інтеграції деяких курсів, не виходячи за межі кількості годин на предмети державного компоненту і не перевищуючи гранично допустимого навантаження учнів. Творчо працюючі колективи можуть складати індивідуальні та експериментальні варіанти навчальних планів, погоджуючи їх з управлінням шкіл Міносвіти України (див. додаток 4).
Навчальна програма — це документ, що визначає зміст і обсяг знань з кожною навчального предмета, умінь і навичок, які підлягають засвоєнню, зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання. Програма складається з таких розділів: а) пояснювальна записка, де викладено цілі навчання з даного предмета, ознаки процесу; б) зміст навчального матеріалу, поділений на розділи і теми із зазначеною кількістю годин на кожну; в) обсяг знань, умінь, навичок з даного предмета для учнів кожного класу; г) перелік унаочнень і літератури для учнів, методичної літератури для викладачів; ґ) критерії оцінювання знань, умінь, навичок щодо кожного з видів роботи.
Вимоги до навчальних програм: а) високий науковий рівень з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу; б) виховний потенціал; в) генералізація навчального матеріалу на основі фундаментальних положень сучасної науки; г) групування його навколо провідних ідей і наукових теорій; ґ) розвантаження програм від надто ускладненого і другорядного матеріалу; д) реалізація міжпредметних зв'язків; е) реалізація ідеї взаємозв'язку науки, практики і виробництва; є) формування умінь і навичок з кожного предмета. Нові програми діють з 1 вересня 2002 р. Істотні зміни внесено до програм з української та зарубіжної літератури, були повернуті для читачів імена і твори незаслужено забутих письменників і поетів, розширено коло вивчення сучасних авторів, значно змінено програму з географії з метою екологічного навчання і виховання. Програма з математики повернута на так звану класичну основу алгебри і геометрії. Замість предмета "Суспільствознавство" введено курс "Людина і суспільство". Внесенням конкретних змін до програм займаються авторитетні комісії з провідних учених, що створюються при Інституті системних досліджень освіти України. У зв'язку з переходом на 12-річну освіту у 2002 році введені нові програми.
Підручник — основна навчальна книга, складена відповідно до програми з урахуванням вікових особливостей учнів. Як правило, підручники складаються на конкурсній основі авторським колективом, до якого входять автори програм, досвідчений вчитель-методист, а також стиліст-літератор та ілюстратор-митець; від цих людей залежить якість підручника. Крім підручників, учні і вчителі користуються навчальними посібниками — це книги, які розширюють межі підручника, містять додаткові найновіші і довідкові відомості. Підручник повинен відповідати низці вимог, а саме; науковість змісту Навчального матеріалу, якість, точність, простота, доступність викладу матеріалу, чіткість формулювання визначень основних понять (правил, законів, ідей), він мусить бути написаний живою, точною і доступною мовою; навчальний матеріал повинен правильно розподілятися за розділами і параграфами; у ньому повинні бути наявні ілюстрації, схеми, малюнки, шрифтом виділятися головне; підручник повинен бути художньо оформлений. Підручник відіграє важливу роль у формуванні вмінь самостійної пізнавальної діяльності, у виробленні навичок самоконтролю, у формуванні світогляду учнів та керівництві їх пізнавальною діяльністю.
Підручник складається з текстів (основного, додаткового, пояснювального) і позатекстових компонентів (апарат організації засвоєння, питання і завдання, інструктивні матеріали, таблиці, написи-пояснення до ілюстративного матеріалу, вправи, ілюстративний матеріал, апарат орієнтування — вступ, зміст, бібліографія). Більшість підручників містять тексти теоретичного (закономірності, теорії, методологічні знання) й емпіричного (факти, явища, події, вправи, правила) характеру. За методом викладу матеріалу тексти можуть бути репродуктивні, проблемні, програмовані, комплексні. Репродуктивні тексти високоінформативні, структурні, зрозумілі учням, відповідають вимогам пояснювально-ілюстративного навчання. У проблемному тексті з метою створення проблемних ситуацій висуваються суперечності, розв'язується проблема, аргументується логіка руху думки. У програмованому підручнику зміст подається частинами, а засвоєння кожного "кроку" інформації перевіряється контрольними питаннями. Комплексний текст містить певні дози інформації, необхідні учням для розуміння проблеми, а проблема визначається за логікою проблемного навчання.
У підручниках, крім основних текстів, є додаткові тексти, які розширюють, поглиблюють знання учнів з важливих компонентів змісту навчального матеріалу. Питання і завдання підручників поділяються на репродуктивні (які вимагають від учнів відтворення знань без істотних змін) і продуктивні (передбачають перенесення знань у нові умови чи ситуації або пошук нових знань).
Ілюстрація — зображення, яке є засобом реалізації принципу наочності. Ілюстрації розкривають основний зміст певних елементів програми, вони можуть бути рівнозначними тексту або доповнювати його. При підготовці підручників автори враховують генетичний (історичний), логічний і психологічний принципи.
У процесі навчання вчитель орієнтується на підручник, доповнює його матеріал додатковою інформацією, використовує на уроці додатково місцевий, краєзнавчий матеріал, якого в підручнику немає, передбачає утруднення, які можуть виникнути під час використання підручника учнями, інколи змінює порядок чи методику викладання матеріалу.
Згідно з розробленою Міністерством освіти комплексною програмою "Шкільний підручник" за останні роки видано сотні нових, підручників з різних предметів, введено паралельні навчальні книги, випущено навчальні фільми з української літератури, фонохрестоматії, звукові посібники з української та іноземної мов. У сучасних умовах видання підручників натрапляє на серйозні проблеми з папером, пов'язані з фінансуванням та складнощами поліграфічного виготовлення (адже тиражі підручників сягають за мільйони), тому введено бібліотечний порядок видачі підручників.
