9. Логістичні оператори в системі обслуговування.

Логістичні оператори – це комерційні підприємства, що надають послуги у сфері логістики, виконують окремі логістичні операції чи комплекс логістичних функцій, а також здійснюють інтегроване управління логістичним ланцюгом підприємства-замовника.

Сучасні логістичні оператори можуть пропонувати аутсорсинг окремих завдань, комплексні логістичні рішення для будь-якого підприємства(послуги з координації руху товарного потоку, інформаційні, консалтингові, фінансові та інші).

Передача виконання логістичних функцій спеціалізованому оператору дозволяє підприємству підвищити свою конкурентоспроможність на ринку:

- зростання ефективності (скорочення операційних витрат, скорочення інвестицій в сфері логістики);

- підвищення якості (вища якість ринкового обслуговування та економія часу, сучасні логістичні рішення, можливість зосередження на своїй основній діяльності).

Класифікація логістичних операторів:

1PL – підприємство самостійно займається закупівлею сировини і збутом продукції, будує склади, створює автопарк, набирає необхідний штат працівників.

2PL – оператори, які надають певний вид послуг підприємству (складське збереження, окремі види перевезення).

3PL – оператори, які надають своїм клієнтам комплексне логістичне обслуговування. Вони беруть під свій контроль декілька або всі логістичні функції.

4PL – це оператори логістичного обслуговування повного циклу. Застосовують системний підхід до управління всіма логістичними процесами замовника. 4PL-оператори повинні надавати такі логістичні послуги: транспортування, управління складуванням, послуги митного брокера, проектування та забезпечення функціонування інформаційних систем, перепакування, управління запасами, консультаційні послуги та ін..

5PL-оператори, які надають послуги через мережу Інтернет – планування, підготовка, управління і контроль за усіма складовими логістичного ланцюга за допомогою електронних засобів інформації. 5PL-оператор має цільову аудиторію, надає широкий спектр послуг, має низький рівень логістичних активів та глобальні масштаби діяльності.

4PL-оператори мають такі основні відмінності від інших: наявність відділу закупівлі, відділ з управління запасами, відділ з бренд-менеджементу. В основному 4PL від 3PL оператора відрізняє, що робота першого з замовником побудована на основі ЕRP-системи, яка здатна зводити до мінімуму ризики в логістичному ланцюгу замовлення.

10. Сутність та концепція виробничої логістики.

Виробнича логістика – управління матеріальним потоком на шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача через низку виробничих ланок.

Метою виробничої логістики є оптимізація матеріальних потоків всередині підприємств, які створюють матеріальні блага або надають матеріальні послуги.

Логістичні системи, які досліджує виробнича логістика, називаються внутрішньовиробничими логістичними системами.

Функції виробничої логістики: оперативно-календарне планування з детальним розкладом випуску готової продукції, управління технологічними процесами виробництва, загальний контроль якості, стратегічне і оперативне планування постачань мат. ресурсів, організація внутрішньовиробничого складського господарства, прогнозування, планування і нормування витрат, організація роботи технологічного транспорту, контроль і управління запасами мат. ресурсів, інформаційне і технічне забезпечення процесів управління матеріальними потоками, автоматизація та комп’ютеризація управління матеріальними та інформаційними потоками.

Логістична концепція характерна для «ринку покупця» має такі основні положення: відмова від надлишкових запасів, відмова від завищеного часу на виконання основних транспортно-складських функцій, усунення від виготовлення серій деталей, на які немає замовлення, усунення простоїв обладнання, обов’язкове усунення браку, перетворення постачальників з конфронтуючої сторони у партнерів.

Традиційна концепція організації виробництва, характерна для «ринку продавця» передбачає: ніколи не зупиняти основне обладнання та підтримка високого коефіцієнту його використання, виготовлення продукції як можна більшими партіями, мати максимально великий запас сировини та матеріалів «про запас».

Існує два принципи внутрішньовиробничої логістики: штовхаюча і тягнуча.

Принцип «штовхаючої» виробничої логістичної системи – матеріали, що надходять на виробничу ділянку, у попередній ділянці не замовляються. Матеріальний потік надходить одержувачу по команді, що надходить на передавальну ланку із системи управління виробництвом. Такі системи оперативно коректують плани та дії всіх підрозділів підприємства (постачальницьких, виробничих, збутових) у реальному часі.

Принцип «тягнучої» внутрішньовиробничої системи – деталі, напівфабрикати та інші види мат. ресурсів подаються на наступну технологічну операцію з попередньої в міру необхідності. Система управління не втручається в обмін мат. потоками між різними цехами та ділянками, не встановлює поточних завдань, ставить завдання лише перед кінцевою ланкою виробничого ланцюга. Виробнича програма окремої технологічної ланки визначається розміром замовлення наступної ланки.