- •1. Земельне права як правова дисципліна, галузь та наука.. Співвідношення земельного права з іншими галузями права.
- •3. Предмет та метод земельного права.
- •4. .Місце та роль земельного права в системі права України.
- •9. Конституційні основи земельного законодавства України та їх значення для врегулювання земельних відносин.
- •10. Земельний кодекс України .
- •11. Закони і постанови Верховної Ради та укази і розпорядження Президента України як джерела земельного права.
- •12. Постанови і декрети уряду, правові акти міністерств і відомств, нормативні акти представницьких та виконавчих органів місцевого самоврядування у системі джерел земельного права.
- •13. Поняття та види земельних правовідносин.
- •14. Землевпорядні вимоги, стандарти та інші нормативно-технічні документи та їх взаємозв'язок з джерелами земельного права.
- •15. Роль і значення судової (судово-господарської) практики у врегулюванні сучасних земельних відносин
- •16. Поняття, види та підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин.
- •17. Приватизація земель.
- •18. Поняття, особливості та основні ознаки права земельної власності.
- •19. Об'єкти та суб'єкти права власності на землю:
- •44. Умови і порядок передачі земельних ділянок юридичним особам у постійне користування та в оренду.
- •47. Види та зміст цивільно-правових угод щодо земельних ділянок
- •48. Окремі види договорів щодо придбання земельних ділянок
- •50. Особливості спадкування земельних ділянок
- •51. Умови та порядок продажу земельних ділянок на конкурентних засадах
- •52. Плата за землю як засіб правового стимулювання розвитку земельних правовідносин.
- •53. Юридичні засоби захисту прав на земельні ділянки
- •54. Причини виникнення та правові засади вирішення земельних спорів
- •55. Земельне право як правова дисципліна, галузь та наука. Співвідношення земельного права з іншими галузями права
- •57. Предмет та метод земельного права
- •58. Місце та роль земельного права в системі права України
- •59. Система земельного права і законодавства.
- •60. Принципи земельного права
- •Поняття і класифікація джерел земельного права.
- •65. Закони і постанови Верховної Ради та укази і розпорядження Президента України як джерела земельного права.
- •66. Постанови і декрети уряду, правові акти міністерств і відомств, нормативні акти представницьких та виконавчих органів місцевого самоврядування у системі джерел земельного права.
- •67. Поняття та види земельних правовідносин.
- •68. Землевпорядні вимоги, стандарти та інші нормативно-технічні документи та їх взаємозв'язок з джерелами земельного права.
- •69. Роль і значення судової (судово-господарської) практики у врегулюванні сучасних земельних відносин
- •70. Поняття, види та підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин.
- •71. Приватизація земель.
- •72. Поняття, особливості та основні ознаки права земельної власності.
- •73. Об'єкти та суб'єкти права власності на землю:
- •74. Земельний фонд та його склад як об'єкт права власності.
- •75. Класифікація земель як об'єктів права цільового призначення та неоднорідність їх правового режиму.
- •76. Земельні ділянки і земельні частки (паї) як об'єкти права власності.
- •77. Форми права власності на землю.
- •78. Право державної власності на землю
- •79. Право комунальної власності на землю.
- •§ 2. Поняття і склад земель житлової та громадської забудови
- •120. Правовий режим земель природоохоронного призначення.
- •121. Правовий режим земель лікувально-оздоровчого призначення.
- •122. Правовий режим земель рекреаційного призначення.
- •123. Правовий режим земель історико-культурного призначення.
- •124. Правовий режим земель лісового фонду.
- •125. Правовий режим земель водного фонду.
- •126. Правовий режим земель запасу
- •127. Юридична відповідальність як засіб реалізації земельного права.
- •128. .Земельні правопорушення як підстави юридичної відповідальності.
- •129. Земельний сервітут.
- •130. Добросусідство.
9. Конституційні основи земельного законодавства України та їх значення для врегулювання земельних відносин.
Конституція як Основний закон країни має вищу юридичну силу, а її норми є юридичними нормами прямої дії. Конституційні норми виступають як юридична основа для формування і функціонування національної правової системи, а, отже, є фундаментальними джерелами всіх галузей права, у тому числі й земельного. конституційні положення, що встановлюють основи правового режиму землі як природного об'єкта і природного ресурсу: земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси є об'єктами права власності Українського народу (ст.13); земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави; право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою винятково відповідно до закону (ст. 14);· конституційні положення, що закріплюють право громадян на землю: ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним; примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості; кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (ст. 41); · конституційні положення, що встановлюють компетенцію органів державної влади і місцевого самоврядування щодо використання і охорони земель. Дані положення закріплені в статтях, що регламентують загальноправову компетенцію органів державної влади і місцевого самоврядування, і не мають чіткої галузевої конкретизації;
· природоохоронні конституційні положення, що закріплюють: право кожного на безпечне для життя і здоров'я навколишнє середовище та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, а також на вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища, що не може бути засекречена (ст. 50);
10. Земельний кодекс України .
Земельний кодекс України (ЗКУ) — основний нормативно-правовий акт земельного законодавства України, ухвалений Верховною Радою України 25 жовтня 2001 року.Земельний кодекс України є кодифікованим нормативним актом (законом) яким регулюються земельні відносини з метою забезпечення раціонального використання земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю, збереження та відтворення родючості ґрунтів, поліпшення природного середовища, охорони прав фізичних і юридичних осіб на землю тощо.Структура Земельного кодексуЗемельний кодекс України складається з десяти розділів (поділені на глави та статті), розмежованих за сферою регулювання:Розділ перший. Загальна частина.Розділ другий. Землі України.
Розділ третій. Права на землю.Розділ четвертий. Набуття і реалізація права на землю.Розділ п'ятий. Гарантії прав на землю.Розділ шостий. Охорона земель.Розділ сьомий. Управління в галузі використання й охорони земель.Розділ восьмий. Відповідальність за порушення земельного законодавства.Розділ дев'ятий. Прикінцеві положення.Розділ десятий. Перехідні положення. Новим Земельним кодексом передбачено право земельного сервітуту, під яким розуміють право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне чи безоплатне користування чужою земельною ділянкою. При цьому земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками двох сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду з умовою, що він буде найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої цей земельний сервітут встановлений.Зазначимо, що цей Земельний кодекс великий вплив на вдосконалення земельних відносин зможе справити лише після прийняття і введення в дію низки Законів, які безпосередньо будуть регулювати відповідні ланки цих відносин – про землеустрій, охорону земель, про ринок землі, земельний кадастр і оцінку земель, про державний земельний (іпотечний) банк та деякі ін..