- •1. Земельне права як правова дисципліна, галузь та наука.. Співвідношення земельного права з іншими галузями права.
- •3. Предмет та метод земельного права.
- •4. .Місце та роль земельного права в системі права України.
- •9. Конституційні основи земельного законодавства України та їх значення для врегулювання земельних відносин.
- •10. Земельний кодекс України .
- •11. Закони і постанови Верховної Ради та укази і розпорядження Президента України як джерела земельного права.
- •12. Постанови і декрети уряду, правові акти міністерств і відомств, нормативні акти представницьких та виконавчих органів місцевого самоврядування у системі джерел земельного права.
- •13. Поняття та види земельних правовідносин.
- •14. Землевпорядні вимоги, стандарти та інші нормативно-технічні документи та їх взаємозв'язок з джерелами земельного права.
- •15. Роль і значення судової (судово-господарської) практики у врегулюванні сучасних земельних відносин
- •16. Поняття, види та підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин.
- •17. Приватизація земель.
- •18. Поняття, особливості та основні ознаки права земельної власності.
- •19. Об'єкти та суб'єкти права власності на землю:
- •44. Умови і порядок передачі земельних ділянок юридичним особам у постійне користування та в оренду.
- •47. Види та зміст цивільно-правових угод щодо земельних ділянок
- •48. Окремі види договорів щодо придбання земельних ділянок
- •50. Особливості спадкування земельних ділянок
- •51. Умови та порядок продажу земельних ділянок на конкурентних засадах
- •52. Плата за землю як засіб правового стимулювання розвитку земельних правовідносин.
- •53. Юридичні засоби захисту прав на земельні ділянки
- •54. Причини виникнення та правові засади вирішення земельних спорів
- •55. Земельне право як правова дисципліна, галузь та наука. Співвідношення земельного права з іншими галузями права
- •57. Предмет та метод земельного права
- •58. Місце та роль земельного права в системі права України
- •59. Система земельного права і законодавства.
- •60. Принципи земельного права
- •Поняття і класифікація джерел земельного права.
- •65. Закони і постанови Верховної Ради та укази і розпорядження Президента України як джерела земельного права.
- •66. Постанови і декрети уряду, правові акти міністерств і відомств, нормативні акти представницьких та виконавчих органів місцевого самоврядування у системі джерел земельного права.
- •67. Поняття та види земельних правовідносин.
- •68. Землевпорядні вимоги, стандарти та інші нормативно-технічні документи та їх взаємозв'язок з джерелами земельного права.
- •69. Роль і значення судової (судово-господарської) практики у врегулюванні сучасних земельних відносин
- •70. Поняття, види та підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин.
- •71. Приватизація земель.
- •72. Поняття, особливості та основні ознаки права земельної власності.
- •73. Об'єкти та суб'єкти права власності на землю:
- •74. Земельний фонд та його склад як об'єкт права власності.
- •75. Класифікація земель як об'єктів права цільового призначення та неоднорідність їх правового режиму.
- •76. Земельні ділянки і земельні частки (паї) як об'єкти права власності.
- •77. Форми права власності на землю.
- •78. Право державної власності на землю
- •79. Право комунальної власності на землю.
- •§ 2. Поняття і склад земель житлової та громадської забудови
- •120. Правовий режим земель природоохоронного призначення.
- •121. Правовий режим земель лікувально-оздоровчого призначення.
- •122. Правовий режим земель рекреаційного призначення.
- •123. Правовий режим земель історико-культурного призначення.
- •124. Правовий режим земель лісового фонду.
- •125. Правовий режим земель водного фонду.
- •126. Правовий режим земель запасу
- •127. Юридична відповідальність як засіб реалізації земельного права.
- •128. .Земельні правопорушення як підстави юридичної відповідальності.
- •129. Земельний сервітут.
- •130. Добросусідство.
70. Поняття, види та підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин.
Підставами виникнення, зміни та припинення земельних відносин є юридичні факти — юридично значимі обставини, які поділяються відповідно на правовстановлюючі, правозмінюючі та правоприпиняючі. До таких обставин можна віднести: договори та інші угоди, передбачені законом, а також не передбачені законом але такі, що не суперечать йому; акти державних органів та органів місцевого самоврядування, які передбачені законом як підстави виникнення земельних прав та обов'язків; судові рішення, які встановлюють земельні права та обов'язки; набуття земельних прав та обов'язків на підставах, які дозволені законом; заподіяння шкоди; інші дії фізичних та юридичних осіб; події, з якими закон або інший правовий акт пов'язує виникнення, зміну і припинення земельних відносин. За характером виникнення юридичні факти поділяються на дії та події. Дії являють собою такі юридичні факти, в яких виявляється поведінка людей або їх колективів. Дії (бездіяльність) можуть бути правомірними, тобто такими що відповідають вимогам законодавства, і неправомірними, тобто такими, що суперечать закону. Основні види правомірних дій — землекористування та охорона земель. Події — це такі юридичні факти, настання яких відбувається незалежно від волі учасників правовідносин (наприклад, засуха, повінь, землетрус або інше стихійне лихо). Особливістю земельних правовідносин є те, що для виникнення багатьох з них необхідна сукупність юридичних фактів — юридичний склад. Наприклад, для того щоб набути право власності або користування земельною ділянкою на підставі набувальної давності згідно зі ст. 119 ЗК України, необхідна наявність низки юридичних фактів. Одним з найпоширеніших правовстановлюючих юридичних фактів є приватизація земель. Зміни земельних відносин у процесі використання земельних угідь завжди пов'язані з подальшою еволюцією тих чи інших дій та подій, а також змінами, які відбуваються у чинному законодавстві. Так, орендодавець за умов збільшення розміру земельного податку має право вимагати збільшення орендної плати, якщо інше не передбачено умовами договору оренди. Динаміка у земельних правовідносинах особливо характерна для сільськогосподарського виробництва, де якісні характеристики об'єкта таких відносин — земельної ділянки — не є постійними. Однак важливим у таких земельних правовідносинах є те, що вони повинні ґрунтуватися тільки на законних підставах. Земельне законодавство окремо закріплює перелік правоприпиняючих юридичних обставин. Згідно зі статтями 140 і 141 ЗК України до них належать: добровільна відмова власника або користувача від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця або припинення діяльності юридичних осіб за відсутності правонаступника; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених земельним законодавством; конфіскація за рішенням суду; не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених земельним законодавством; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати. Охоронні земельні правовідносини припиняються після здійснення учасником (учасниками) цих відносин дій, які усувають правопорушення. Якщо порушника земельного законодавства притягнуто до юридичної відповідальності, то акт застосування стягнення (покарання) означає припинення охоронних земельних правовідносин. Дії, як підстави припинення земельних правовідносин, традиційно поділяють на дві групи: 1) ті, які відбуваються за волею землевласника чи землекористувача (відчуження земельної ділянки за рішенням власника, відмова від використання земельної ділянки тощо); 2) ті, які відбуваються за волею органів держави, уповноважених на охорону земельних ресурсів, у тому числі правоохоронних органів загальної компетенції (вилучення земельної ділянки, позбавлення права користування нею у зв'язку з порушенням закону тощо).
