- •Задачі навчальної дисципліни та зв’язок з іншими дисциплінами.
- •2.Понятійний апарат.
- •3. Особливості моделювання в екології
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція 2. Моделі та їх класифікація
- •2. Види моделювання
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція 3 . Прогнозування стану навколишнього середовища
- •1. Поняття прогнозу та прогнозування
- •2. Основна класифікація прогнозів та методів прогнозування
- •3. Основні методики екологічного прогнозу.
- •4.Особливості довгострокового та оперативного прогнозування.
- •5 Прогнозування якості довкілля
- •6. Від прогнозування — до проектування соціоекосистеми
- •Питання для самоперевірки:
- •Лекція 4 Системний підхід до побудови математичних моделей в екології
- •1. Системний підхід як загальноекологічна методологія.
- •2. Моделювання в світлі теоретико-системних положень.
- •Лекція 5-6. Елементарні функції та їх застосування в екології
- •1. Сутність і використання в екології змінних величин і функцій
- •Способи задання функцій
- •2. Лінійна функціональна залежність. Лінійна функція, її графік
- •3. Пряма і обернена пропорціональні залежності
- •4. Дробово-лінійна функція. Рівняння Міхаеліса—Ментен
- •Рівняння Міхаеліса—Ментен
- •5. Степенева функція
- •6. Показникова і логарифмічна функції
- •Лекція 7. Прогнозування на основі моделі часового ряду
- •1. Причинні методи та методи прогнозування на основі аналізу часових рядів
- •2. Часові ряди та прогнозування з їх допомогою
- •Класична мультиплікативна модель
- •Компоненти класичної моделі часового ряду
- •3. Моделі згладжування часових рядів
- •Метод ковзального середнього
- •Експоненційне згладжування
- •4. Регресійний аналіз і прогнозування
- •5. Метод Хольта-Вінтерса
- •6. Метод авторегресії
- •7. Вибір адекватної моделі прогнозування
- •Лекція 9 Основні принципи та особливості математичного моделювання гідроекологічних процесів
- •Особливості водних екосистем. Основні завдання гідроекології
- •2. Математичні моделі водного і гідрохімічного режимів Концептуальна модель водного і гідрохімічного режимів
- •Побудова просторової і багатокамерної моделей
- •Лекція 10 Моделі якості води та процесів її самоочищення в природі
- •Прості балансові моделі
- •2. Стохастичні моделі та моделі типу "чорний ящик"
- •3. Моделі самоочищення води в природі
- •4. Ієрархічний підхід до керування якістю води.
- •5. Модель водних систем «aquatox»
- •Лекція 11 Математичне моделювання забруднення атмосфери
- •1. Постановка задачі розрахунку поширення атмосферних домішок
- •2. Рівняння балансу атмосферних домішок
- •3. Чисельне моделювання процесів забруднення атмосфери великих міст і їх впливу на термічний режим атмосфери
- •Лекція 16 Моделювання динаміки чисельності популяцій
- •1. Характеристики популяції
- •2. Криві виживання та їх побудова
- •3. Потенційна швидкість природного росту популяції
- •4. Біотичний потенціал популяції
- •5. Демографічна таблиця
- •Лекція 17 Моделювання глобального розвитку. Моделі Римського клубу
- •1. Виникнення Римського клубу
- •2. Доповіді та основні ідеї Римському клубу
- •3. Соціально-філософські передумови побудови моделі глобального розвитку
- •4. Основні проекти та моделі глобального розвитку
3. Моделі згладжування часових рядів
Основною метою згладжування ряду є виділення трендової компоненти процесу. При згладжуванні часового ряду в більшій або меншій мірі нівелюється вплив нерегулярної складової відгуку, так що згладжений ряд фактично стає (в рамках класичної моделі) суперпозицією тренду і циклічної (а, можливо, й сезонної) складових процесу, що полегшує його подальше дослідження. Зазвичай використовується метод ковзального середнього чи метод експоненційного згладжування.
Метод ковзального середнього
Особливості методу. Метод украй суб'єктивний і результати згладжування дуже залежать від величини періоду згладжування: при невеликих періодах не вдається виявити трендову компоненту сильно зашумленого процесу, при великих – відбуваються значні втрати даних на кінцях аналізованого періоду.
Поняття ковзальних середніх. Ковзальне середнє порядку L – це часовий ряд, що складається із середніх арифметичних L сусідніх значень Yi , по всіх можливих значеннях часу. В якості L вибирається непарне число, як правило, 3, 5 або 7, такі схеми називають відповідно триточковою, пятиточковою і семиточковою.
Розглянемо триточкову схему. Середнє розраховується за трьома значеннями Yi , перше з яких відноситься до минулого періоду, друге – до шуканого й третє – до майбутнього. Оскільки для i = 1 не існує минулого значення, то в першій точці неможливо розрахувати згладжене значення. Для i = 2 згладжене значення буде середнім арифметичним Yi при i = 1, 2, 3; для i = 3 середнє арифметичне береться для 2-го, 3-го і 4-го значень Yi ; в останній точці інтервалу ковзальне середнє також неможливо розрахувати через відсутність майбутнього значення. В загальному випадку обчислення середніх можна подати як
де MAi – значення ковзального середнього за L-точковою схемою в i-ому елементі ряду.
Як випливає з формули, для схеми з L точок перше згладжене значення припадає на (L–1)/2+1-й момент часу, і в такий спосіб на кінцях вихідного інтервалу буде губитися по (L–1)/2 вихідних точок; так, для 5-точкового згладжування будуть втрачені два перших і два останніх значення.
Експоненційне згладжування
Особливості методу. Метод експоненційного згладжування також дає можливість оцінити ступінь впливу трендової і/або циклічної компоненти на відгук системи, але він можна використовувати і для короткотермінового прогнозування майбутньої тенденції на один період вперед. Саме тому метод має явну перевагу над попереднім.
Зміст методу. Назва методу походить з того факту, що при його застосуванні отримують експоненційно зважені ковзальні середні по всьому часовому ряду. При експоненційному згладжуванні враховуються всі попередні спостереження – попереднє враховується з максимальною вагою; те, що передує йому, – із дещо меншою, "найстарше" спостереження впливає на результат з мінімальною статистичною вагою.
Алгоритм розрахунку експоненційно згладжених значень у будь-якій і-точці ряду заснований на трьох величинах: даному спостереження Yi в і-й точці; розрахованому згладженому значенні для попередньої точки ряду Ei-1 і деякому заздалегідь заданому коефіцієнті згладжування W, постійному для всього ряду. Зрозуміло, що в першій точці ряду немає згладженого значення для попередньої точки, і згладженим значенням E1 вважається сама величина відгуку Y1, що спостерігається в цій точці. Для всіх наступних точок діє просте правило обчислень:
Ei = W*Yi + (1 – W) * Ei-1 .
Підбір коефіцієнта згладжування. Об'єктивного критерію при виборі коефіцієнта згладжування W не існує. При рівномірному ступені згладжування з використанням методу експоненційного згладжування і методу ковзального середнього коефіцієнт W пов'язаний з інтервалом L простим співвідношенням W = 2 / (L + 1); у такий спосіб згладжування за 5-точковою схемою еквівалентне за своїм впливом на вихідні дані експоненційному згладжуванню з коефіцієнтом W = 0.33. Хоча, загалом, W може приймати будь-яке значення з діапазону 0 < W < 1, зазвичай обмежуються інтервалом від 0.2 до 0.5. При великих значеннях W у більшій мірі враховуються поточні спостереження відгуку і навпаки, при низьких його значеннях згладжена величина визначається в більшій мірі минулою тенденцією розвитку, ніж поточним станом відгуку системи.
