23. Принципи відбору навчального матеріалу та структура підручників з читання для 2-4 і 5-9 класів.

Структура підручників по читанню обумовлена програмними вимогами. У 2-6-му класах проводиться пояснювальне читання, яке є цілою системою учбового зайняття, в процесі якого у школярів удосконалюється техніка читання, розвиваються уміння аналізувати твори, пояснювати вчинки героїв і причинну обумовленість подій. Доступність аналізу забезпечується за рахунок угрупування матеріалу відповідно до певних тем, пов'язаних з життям і досвідом дітей. Це сезонні зміни в природі, морально-етичні проблеми ("Що таке добре"?, "Дружна сім'я", "Наша Батьківщина" та ін.). Таке розташування матеріалу даті можливість спиратися в розборі творів на спостережувані в даний момент сезонні зміни в природі, шкільні і класні заходи, вчинки і справи дітей. Починаючи з 5-го класу, до розбору творів притягуються знання учнів по історії Росії. Доступність розуміння читаного досягається також і за рахунок спеціального відбору твору по жанрах. У книги для читання для 2-6-го класів включають, як правило, твори малих форм: невеликі за об'ємом і доступні по сюжету оповідання, казки, вірші, байки, прислів'я, загадки. Окрім художніх творів в підручники поміщають науково-популярні статті. Їх зміст в підручниках для молодших класів багато в чому відбиває тематику уроків розвитку усної мови.

З 7-го класу розпочинається так зване літературне читання. Школярі знайомляться з творами класиків російської літератури або з фрагментами з цих творів, читають твори сучасних письменників і поетів, вивчають біографії авторів. Розташування матеріалу в хронологічній послідовності дає педагогові можливість до кінця навчання систематизувати знання дітей в області російської і сучасної літератури.

Помітно збільшується об'єм текстів, ускладнюються сюжет, образність його передачі, стає різноманітнішою жанрова характеристика матеріалу. Окрім оповідань, віршів, казок у підручниках для 7-9-го класів даються фрагменти з художніх творів великих форм(повісті, поеми, балади).

Ускладнення змісту творів вимагає роботи не лише по актуалізації досвіду дітей, але і по формуванню знань про ту або іншу епоху, описану в творі, про обставини біографії автора, що послужили джерелом творчості, та ін.

Послідовність у відпрацюванні навичок читання визначена програмою по російській мові для спеціальної (корекційною) школи. У 1-му класі у дітей формують навички орфографічно правильного складового читання, уміння відповідати на питання. У 2-му класі триває робота над складовим читанням з подальшим переходом до читання цілими словами структурно простих двоскладових слів. Дітей учать переказувати близько до тексту зміст прочитаного матеріалу. У 3-му класі школярі продовжують опановувати навичку читання цілими словами. У міру накопичення слів, що сприймаються глобально, засвоєння знань про ударні і ненаголошені голосні, дзвінких і глухих приголосних учні поетапно переходять на орфоепічне читання. Вони вчаться читати ненаголошене [о] як [а], приглушувати дзвінкі приголосні на кінці слова, читати ого - його як [ова] - [ева] та ін. В цьому ж класі з другого півріччя школярі починають читати нескладні тексти про себе, передавати зміст прочитаного в особах. У 4-му класі закріплюються навички правильного, усвідомленого і виразного читання. Школярі читають вголос і про себе, освоюють повний і вибірковий переказ прочитаного тексту. У 5-му класі продовжує удосконалюватися техніка читання, а в 6-му класі учні мають бути підведені до збіглого читання. Основна увага тут і в подальших класах приділяється усвідомленню читаного. У зв'язку з цим відпрацьовуються уміння виділяти в прочитаному головну думку, виявляти своє відношення до вчинків дійових осіб, давати їм характеристику, знаходити засоби мовної виразності, переказувати текст повно і коротко, зі зміною обличчя оповідача, ділити твір на частини, озаглавлювати їх.