- •1. Методика української мови – лінгво-дидактична дисципліна.
- •2. Наукові основи методики української мови.
- •3. Методологічні основи української мови
- •4. Звязок методики з суміжними науками
- •5. Місце та значення вивчення укр.Мови як навчального процесу.
- •6. Корекційна та практична спрямованість навчання укр.Мови.
- •8. Характеритсика сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти, особливості його застосування в сеціальній школі.
- •10.Пропедавтичний харакетер роботи в добукварний період.
- •11 .Види робіт з розвитку мовлення учнів в добукварний період.
- •12.Підготовка учнів до навчання письма. Методи та прийоми роботи в добукварний період: гра, бесіда, вправа.
- •13. Індивідуальний та диференційований підхід до учнів.
- •14. Види уроків.
- •15. Своєрідність формування навичок читання в учнів з вадами інтелекту.
- •16. Труднощі та корекційні прийоми їх подолання в процесі навчання читання.
- •17. Якості повноцінного читання: правильність, свідомість, виразність, плавність і швидкість, методи роботи щодо їх формування.
- •18. Корекційна спрямованість читання вголос і про себе у формуванні навичок повноцінного читання.
- •19. Особливості засвоєння художніх творів учнями спеціальної школи.
- •20. Особливості методики роботи з віршами різного типу, вивчення казки та байки в молодших класах.
- •21. Основні етапи роботи над художніми творами в старших класах.
- •22. Особливості формування читацької активності учнів спеціальної школи.
- •23. Принципи відбору навчального матеріалу та структура підручників з читання для 2-4 і 5-9 класів.
- •24. Структура уроків позакласного читання, їх зв'язок з класним читанням, облік рівня читацької самостійності учнів спеціальної школи. (пит..22)
- •25. Особливості мовленнєвого розвитку учнів спеціальної школи.
- •11. Значення граматичних знань в оволодінні навичками мовлення, грамотного письма та розвитку пізнавальної діяльності учнів спеціальної школи.
- •39. Особливості словникової роботи.
- •40. Специфіка побудови речень учнями з вадами інтелекту.
- •41. Корекційна спрямованість роботи над реченнями.
- •42. Види вправ, вимоги та методика їх проведення в молодших класах.
- •43. Характеристика зв’язного писемного мовлення учнів спеціальної школи.
- •44. Формування уявлень учнів про навколишнє середовище – важлива умова успішного розвитку мовлення учнів спеціальної школи.
- •45. Види робіт щодо розвитку зв’язного мовлення учнів молодших класів.
- •46. Творчі роботи в старших класах.
- •47. Методика проведення переказів і творів.
- •48. Етапи роботи над правилом.
- •49. Види опитувань.
- •50. Особливості обліку знань та умінь в спеціальній школі. Норми оцінок.
- •Об’єктами оцінювання в учня допоміжної школи у процесі вивчення основних навчальних предметів є передусім структурні компоненти його навчальної діяльності (учіння), а саме:
23. Принципи відбору навчального матеріалу та структура підручників з читання для 2-4 і 5-9 класів.
Структура підручників по читанню обумовлена програмними вимогами. У 2-6-му класах проводиться пояснювальне читання, яке є цілою системою учбового зайняття, в процесі якого у школярів удосконалюється техніка читання, розвиваються уміння аналізувати твори, пояснювати вчинки героїв і причинну обумовленість подій. Доступність аналізу забезпечується за рахунок угрупування матеріалу відповідно до певних тем, пов'язаних з життям і досвідом дітей. Це сезонні зміни в природі, морально-етичні проблеми ("Що таке добре"?, "Дружна сім'я", "Наша Батьківщина" та ін.). Таке розташування матеріалу даті можливість спиратися в розборі творів на спостережувані в даний момент сезонні зміни в природі, шкільні і класні заходи, вчинки і справи дітей. Починаючи з 5-го класу, до розбору творів притягуються знання учнів по історії Росії. Доступність розуміння читаного досягається також і за рахунок спеціального відбору твору по жанрах. У книги для читання для 2-6-го класів включають, як правило, твори малих форм: невеликі за об'ємом і доступні по сюжету оповідання, казки, вірші, байки, прислів'я, загадки. Окрім художніх творів в підручники поміщають науково-популярні статті. Їх зміст в підручниках для молодших класів багато в чому відбиває тематику уроків розвитку усної мови.
З 7-го класу розпочинається так зване літературне читання. Школярі знайомляться з творами класиків російської літератури або з фрагментами з цих творів, читають твори сучасних письменників і поетів, вивчають біографії авторів. Розташування матеріалу в хронологічній послідовності дає педагогові можливість до кінця навчання систематизувати знання дітей в області російської і сучасної літератури.
Помітно збільшується об'єм текстів, ускладнюються сюжет, образність його передачі, стає різноманітнішою жанрова характеристика матеріалу. Окрім оповідань, віршів, казок у підручниках для 7-9-го класів даються фрагменти з художніх творів великих форм(повісті, поеми, балади).
Ускладнення змісту творів вимагає роботи не лише по актуалізації досвіду дітей, але і по формуванню знань про ту або іншу епоху, описану в творі, про обставини біографії автора, що послужили джерелом творчості, та ін.
Послідовність у відпрацюванні навичок читання визначена програмою по російській мові для спеціальної (корекційною) школи. У 1-му класі у дітей формують навички орфографічно правильного складового читання, уміння відповідати на питання. У 2-му класі триває робота над складовим читанням з подальшим переходом до читання цілими словами структурно простих двоскладових слів. Дітей учать переказувати близько до тексту зміст прочитаного матеріалу. У 3-му класі школярі продовжують опановувати навичку читання цілими словами. У міру накопичення слів, що сприймаються глобально, засвоєння знань про ударні і ненаголошені голосні, дзвінких і глухих приголосних учні поетапно переходять на орфоепічне читання. Вони вчаться читати ненаголошене [о] як [а], приглушувати дзвінкі приголосні на кінці слова, читати ого - його як [ова] - [ева] та ін. В цьому ж класі з другого півріччя школярі починають читати нескладні тексти про себе, передавати зміст прочитаного в особах. У 4-му класі закріплюються навички правильного, усвідомленого і виразного читання. Школярі читають вголос і про себе, освоюють повний і вибірковий переказ прочитаного тексту. У 5-му класі продовжує удосконалюватися техніка читання, а в 6-му класі учні мають бути підведені до збіглого читання. Основна увага тут і в подальших класах приділяється усвідомленню читаного. У зв'язку з цим відпрацьовуються уміння виділяти в прочитаному головну думку, виявляти своє відношення до вчинків дійових осіб, давати їм характеристику, знаходити засоби мовної виразності, переказувати текст повно і коротко, зі зміною обличчя оповідача, ділити твір на частини, озаглавлювати їх.
