- •Загальне уявлення про статистику, короткі відомості з її історії.
- •2.Статистика як наука. Предмет статистики.
- •4. Основні поняття в статистиці: статистична сукупність, стат закономірність, показник, закон великих чисел.
- •5.Сучасна організація держ статистики Укр. Закон України «Про внесення змін до закону України «Про держ статистику»
- •6.Завд держ стат в умовах ринкової економіки.
- •9.Організаційні форми стат спостереження, їх характеристика.
- •10.Види стат спостереж за часом,за повнотою охоплення одиниць сукупн.
- •11. Спеціально організоване стат спостереження. Переписи – одна із форм спец організов стат спостереження, їх необхідність і значення.
- •12. Способи обліку фактів стат спостереження, їх характеристика.
- •13. Помилки спостереж та методи контролю отриманих даних.
- •14. Звітність – основна форма стат спостереження. Поняття про звітність,її значення, вимоги до неї. Форми звітності.
- •15. Статистичне зведення, суть, значення та види.
- •16. Групування – основа наукової обробки стат даних.
- •17. Поняття про групувальну ознаку, види ознак. Поняття про інтервал, встановлення розмірів інтервалів.
- •18. Ряди розподілу, їх види та графічне зображення.
- •19. Стат показник і його знач для вивчення соц.-економ явищ. Види стат показників.
- •20. Понятття про абсолютні стат величини, їх значення, види та одиниці виміру.
- •21. Відносні величини, їх види, одиниці їх вираження.
- •22. Відносні величини планового завдання, виконання плану та динаміки.
- •23. Відносні величини структури, координації, порівняння та інтенсивності.
- •24. Поняття про середні величини, їх знач та види.
- •25. Середня арифметична, методика їх обчислення та матем властивості.
- •26. Середня гармонічна, методика їх обчислення.
- •27. Середня хронологічна, її суть та методика обчислення.
- •28. Обчислення середніх величин за інтервальним рядом.
- •29. Характеристики центру розподілу: середня прогресивна, мода, медіа
- •30. Суть варіації масових явищ. Стат характеристики варіації.
- •31. Дисперсія, методика обчислення і властивості дисперсії.
- •32.Коефіцієнт варіації, методика обчислення.
- •33.Економічний зміст загальної, групової та між групової дисперсій.
- •34.Лінійне і середнє квадратичне відхилення, їх сутність і методика обчислення.
- •35.Суть вибіркового спостереження. Причини, умови його застосування. Переваги вибіркового методу.
- •36.Обчислення помилок вибірки та необхідної чисельності вибірки.
- •37.Способи добору, що забезпечують репрезентативність вибірки.
- •38.Статистичні методи вивчення взаємозв’язків.
- •40. Оцінка щільності звязків між ознаками порядкової (рангової) шкали.
- •41.Сутність дисперсійного аналізу.
- •42.Статистичне вивчення тенденцій розвитку явищ.
- •43.Сутність методу аналітичного вимірювання.
- •44. Розкрийте сутність механічних методів виявлення тенденцій розвитку.
- •45.Поняття про ряди динаміки, їх значення. Види рядів динаміки та їх особливості.
- •46.Основні правила побудови динамічних рядів.
- •47.Показники рядів динаміки, методи їх обчислення.
- •48.Обчислення середніх значень показників рядів динаміки.
- •49. Порівняльний аналіз рядів динаміки.
- •50.Основні прийоми перетворення рядів динаміки.
- •51.Рівень ряду динаміки, обчислення середнього рівня в рядах динаміки.
- •52.Поняття про індекси та їх значення. Види індексів.
- •53.Індивідуальні індекси, методика їх обчислення.
- •54.Поняття про індексні величини і ваги агрегатного індексу.
- •Основні формули розрахунку загальних індексів
- •55.Агрегатна форма інд-в як основна. Види зведених інд. І їх екон.Сутність.
- •Основні формули розрахунку загальних індексів
- •56.Середньозважені індекси, методика їх обчислення.
- •57.Ланцюгові і базисні індекси, їх взаємозв’язок.
- •58.Територіальні індекси, їх значення при статистичному аналізі.
- •59.Індекси середнього рівня (індекси фіксованого складу, індекси структурних зрушень, індекси змінного складу).
- •60.Системи взаємозалежних індексів.
- •61.Поняття про графічне зображення статистичних даних. Складові елементи графічних зображення.
- •62. Види графіків: діаграми та картосхеми. Їх загальна характеристика.
- •63. Поняття про статистичні таблиці, їх значення в статистиці.
- •64. Правила побудови статистичних таблиць.
16. Групування – основа наукової обробки стат даних.
Статистичне групування – це розчленування сукупності масових суспільних явищ на однорідні, типові групи за суттєвими для них ознаками. Одне з основних завдань групування полягає в тому, щоб відібрати такі суттєві ознаки, які б дозволили виділити дійсно типові, відмінні одна від одної групи. За допомогою групувань розв’язують три взаємопов’язані завдання:
виділення і всестороння характеристика різних типів явищ;вивчення структури явищ;встановлення взаємозв'язків між окремими ознаками сукупності.
Залежно від мети та завдання групування поділяють на три групи:
Типологічні – дозволяють виділити із загальної сукупності якісно відмінні типи явищ;
Структурні – вивчають складові елементи явищ, частку окремих в цілому;
Аналітичні – дозволяють виділити зв’язки і залежності між ознаками, покладеними в основу групування.
Об’єкти, які підлягають групуванню, характеризуються різними ознаками. При цьому групування може бути проведене за однією чи декількома ознаками. В першому випадку групування вважають простим, а в другому – комбінованим.
Важливою проблемою проведення статичного групування є вибір групувальної ознаки, яка може бути атрибутивною і кількісною. За економічним змістом розрізняють результативні і факторні ознаки і відповідні види групувань. Результати статистичного групування оформляють у вигляді статистичних таблиць.
17. Поняття про групувальну ознаку, види ознак. Поняття про інтервал, встановлення розмірів інтервалів.
Групувальна ознака _це ознака, по якій відбувається_об'єднання окремих змінних сукупності в однорідні групи. Класифікація й групування повинні вироблятися на підставі цілкомоб'єктивних і легко розпізнавальних ознак. При цьому останні можуть носити як атрибутивний, так і кількісний характер. Вартомати на увазі, що в ряді випадків класифікація, що представляється чисто якісною, в остаточному підсумку виявляється заснованою на кількісній ознаці. Інтервал окреслює кількісні границі груп. Як правило, він являє собою проміжок між максимальними і мінімальнимизначеннями ознаки в групі.
Групувальні ознаки поділяються на чотири види: якісні (атрибу-тивні) (характеризують якість, властивість досліджуваного явища і виражаються словами (стать, освіта, профе-сія тощо), кількісні (ознаки мають числове вираження і можуть бути диск-ретними й інтервальними. Дискретна ознака — це ознака, що приймає тільки певні значення, наприклад, кількість дітей у сім’ї, отрима-них оцінок на іспитах, судимостей тощо. Інтервальні ознаки прийма-ють будь-які значення у визначених межах, виражаються цілими чи дробовими числами, реєструються з визначеним ступенем точності), простору (кількість правопорушень і злочинів по областях України) і часу (зміна явищ у часі).
Інтерва́л - концепція відносно належності або майже-належності чисел до послідовності. Сукупність усіх чисел (або точок), що містяться між двома даними числами а та b (або точками), яка не включає їх.