- •Загальне уявлення про статистику, короткі відомості з її історії.
- •2.Статистика як наука. Предмет статистики.
- •4. Основні поняття в статистиці: статистична сукупність, стат закономірність, показник, закон великих чисел.
- •5.Сучасна організація держ статистики Укр. Закон України «Про внесення змін до закону України «Про держ статистику»
- •6.Завд держ стат в умовах ринкової економіки.
- •9.Організаційні форми стат спостереження, їх характеристика.
- •10.Види стат спостереж за часом,за повнотою охоплення одиниць сукупн.
- •11. Спеціально організоване стат спостереження. Переписи – одна із форм спец організов стат спостереження, їх необхідність і значення.
- •12. Способи обліку фактів стат спостереження, їх характеристика.
- •13. Помилки спостереж та методи контролю отриманих даних.
- •14. Звітність – основна форма стат спостереження. Поняття про звітність,її значення, вимоги до неї. Форми звітності.
- •15. Статистичне зведення, суть, значення та види.
- •16. Групування – основа наукової обробки стат даних.
- •17. Поняття про групувальну ознаку, види ознак. Поняття про інтервал, встановлення розмірів інтервалів.
- •18. Ряди розподілу, їх види та графічне зображення.
- •19. Стат показник і його знач для вивчення соц.-економ явищ. Види стат показників.
- •20. Понятття про абсолютні стат величини, їх значення, види та одиниці виміру.
- •21. Відносні величини, їх види, одиниці їх вираження.
- •22. Відносні величини планового завдання, виконання плану та динаміки.
- •23. Відносні величини структури, координації, порівняння та інтенсивності.
- •24. Поняття про середні величини, їх знач та види.
- •25. Середня арифметична, методика їх обчислення та матем властивості.
- •26. Середня гармонічна, методика їх обчислення.
- •27. Середня хронологічна, її суть та методика обчислення.
- •28. Обчислення середніх величин за інтервальним рядом.
- •29. Характеристики центру розподілу: середня прогресивна, мода, медіа
- •30. Суть варіації масових явищ. Стат характеристики варіації.
- •31. Дисперсія, методика обчислення і властивості дисперсії.
- •32.Коефіцієнт варіації, методика обчислення.
- •33.Економічний зміст загальної, групової та між групової дисперсій.
- •34.Лінійне і середнє квадратичне відхилення, їх сутність і методика обчислення.
- •35.Суть вибіркового спостереження. Причини, умови його застосування. Переваги вибіркового методу.
- •36.Обчислення помилок вибірки та необхідної чисельності вибірки.
- •37.Способи добору, що забезпечують репрезентативність вибірки.
- •38.Статистичні методи вивчення взаємозв’язків.
- •40. Оцінка щільності звязків між ознаками порядкової (рангової) шкали.
- •41.Сутність дисперсійного аналізу.
- •42.Статистичне вивчення тенденцій розвитку явищ.
- •43.Сутність методу аналітичного вимірювання.
- •44. Розкрийте сутність механічних методів виявлення тенденцій розвитку.
- •45.Поняття про ряди динаміки, їх значення. Види рядів динаміки та їх особливості.
- •46.Основні правила побудови динамічних рядів.
- •47.Показники рядів динаміки, методи їх обчислення.
- •48.Обчислення середніх значень показників рядів динаміки.
- •49. Порівняльний аналіз рядів динаміки.
- •50.Основні прийоми перетворення рядів динаміки.
- •51.Рівень ряду динаміки, обчислення середнього рівня в рядах динаміки.
- •52.Поняття про індекси та їх значення. Види індексів.
- •53.Індивідуальні індекси, методика їх обчислення.
- •54.Поняття про індексні величини і ваги агрегатного індексу.
- •Основні формули розрахунку загальних індексів
- •55.Агрегатна форма інд-в як основна. Види зведених інд. І їх екон.Сутність.
- •Основні формули розрахунку загальних індексів
- •56.Середньозважені індекси, методика їх обчислення.
- •57.Ланцюгові і базисні індекси, їх взаємозв’язок.
- •58.Територіальні індекси, їх значення при статистичному аналізі.
- •59.Індекси середнього рівня (індекси фіксованого складу, індекси структурних зрушень, індекси змінного складу).
- •60.Системи взаємозалежних індексів.
- •61.Поняття про графічне зображення статистичних даних. Складові елементи графічних зображення.
- •62. Види графіків: діаграми та картосхеми. Їх загальна характеристика.
- •63. Поняття про статистичні таблиці, їх значення в статистиці.
- •64. Правила побудови статистичних таблиць.
63. Поняття про статистичні таблиці, їх значення в статистиці.
Особливе місце в статистиці займає табличний метод, який має універсальне значення. За допомогою статистичних таблиць здійснюється подання даних результатів статистичного спостереження, зведення і угруповання. Тому зазвичай статистична таблиця визначається як форма компактного наочного подання статистичних даних.
Аналіз таблиць дозволяє вирішувати багато завдань при вивченні зміни явищ в часі, структури явищ та їх взаємозв’язків. Таким чином, статистичні таблиці виконують роль універсального засобу раціонального уявлення, узагальнення та аналізу статистичної інформації.
Зовні статистична таблиця являє собою систему побудованих особливим чином горизонтальних рядків і вертикальних стовпців, які мають загальний заголовок, заголовки граф і рядків, на перетині яких і записуються статистичні дані.
Кожна цифра в статистичних таблицях – це конкретний показник, що характеризує розміри або рівні, динаміку, структуру або взаємозв’язку явищ в конкретних умовах місця і часу, то є певна кількісно-якісна характеристика досліджуваного явища.
Якщо таблиця не заповнена цифрами, тобто має лише загальний заголовок, заголовки граф і рядків, то ми маємо макет статистичної таблиці. Саме з його розробки і починається процес складання статистичних таблиць.
Основними елементами статистичної таблиці є підмет і присудок таблиці.
Підмет таблиці – це об’єкт статистичного вивчення, тобто окремі одиниці сукупності, їх групи або вся сукупність в цілому.
Присудок таблиці – це статистичні показники, що характеризують досліджуваний об’єкт.
Підмет і показники присудка таблиці повинні бути визначені дуже точно. Як правило підлягає распологается в лівій частині таблиці і складає зміст рядків, а присудок – у правій частині таблиці і складає зміст граф.
Зазвичай при розташуванні показників присудка в таблиці дотримуються наступного правила: спочатку наводять абсолютні показники, що характеризують обсяг досліджуваної сукупності, потім – розрахункові відносні показники, що відображають стркутуру, динаміку та взаємозв’язки між показниками.
64. Правила побудови статистичних таблиць.
Особливе місце в статистиці займає табличний метод, який має універсальне значення. За допомогою статистичних таблиць здійснюється подання даних результатів статистичного спостереження, зведення і угруповання. Тому зазвичай статистична таблиця визначається як форма компактного наочного подання статистичних даних.
Аналіз таблиць дозволяє вирішувати багато завдань при вивченні зміни явищ в часі, структури явищ та їх взаємозв’язків. Таким чином, статистичні таблиці виконують роль універсального засобу раціонального уявлення, узагальнення та аналізу статистичної інформації.
Зовні статистична таблиця являє собою систему побудованих особливим чином горизонтальних рядків і вертикальних стовпців, які мають загальний заголовок, заголовки граф і рядків, на перетині яких і записуються статистичні дані.
Кожна цифра в статистичних таблицях – це конкретний показник, що характеризує розміри або рівні, динаміку, структуру або взаємозв’язку явищ в конкретних умовах місця і часу, то є певна кількісно-якісна характеристика досліджуваного явища.
Якщо таблиця не заповнена цифрами, тобто має лише загальний заголовок, заголовки граф і рядків, то ми маємо макет статистичної таблиці. Саме з його розробки і починається процес складання статистичних таблиць.
Основними елементами статистичної таблиці є підмет і присудок таблиці.
Підмет таблиці – це об’єкт статистичного вивчення, тобто окремі одиниці сукупності, їх групи або вся сукупність в цілому.
Присудок таблиці – це статистичні показники, що характеризують досліджуваний об’єкт.
Підмет і показники присудка таблиці повинні бути визначені дуже точно. Як правило підлягає распологается в лівій частині таблиці і складає зміст рядків, а присудок – у правій частині таблиці і складає зміст граф.
Зазвичай при розташуванні показників присудка в таблиці дотримуються наступного правила: спочатку наводять абсолютні показники, що характеризують обсяг досліджуваної сукупності, потім – розрахункові відносні показники, що відображають стркутуру, динаміку та взаємозв’язки між показниками.
