- •Загальне уявлення про статистику, короткі відомості з її історії.
- •2.Статистика як наука. Предмет статистики.
- •4. Основні поняття в статистиці: статистична сукупність, стат закономірність, показник, закон великих чисел.
- •5.Сучасна організація держ статистики Укр. Закон України «Про внесення змін до закону України «Про держ статистику»
- •6.Завд держ стат в умовах ринкової економіки.
- •9.Організаційні форми стат спостереження, їх характеристика.
- •10.Види стат спостереж за часом,за повнотою охоплення одиниць сукупн.
- •11. Спеціально організоване стат спостереження. Переписи – одна із форм спец організов стат спостереження, їх необхідність і значення.
- •12. Способи обліку фактів стат спостереження, їх характеристика.
- •13. Помилки спостереж та методи контролю отриманих даних.
- •14. Звітність – основна форма стат спостереження. Поняття про звітність,її значення, вимоги до неї. Форми звітності.
- •15. Статистичне зведення, суть, значення та види.
- •16. Групування – основа наукової обробки стат даних.
- •17. Поняття про групувальну ознаку, види ознак. Поняття про інтервал, встановлення розмірів інтервалів.
- •18. Ряди розподілу, їх види та графічне зображення.
- •19. Стат показник і його знач для вивчення соц.-економ явищ. Види стат показників.
- •20. Понятття про абсолютні стат величини, їх значення, види та одиниці виміру.
- •21. Відносні величини, їх види, одиниці їх вираження.
- •22. Відносні величини планового завдання, виконання плану та динаміки.
- •23. Відносні величини структури, координації, порівняння та інтенсивності.
- •24. Поняття про середні величини, їх знач та види.
- •25. Середня арифметична, методика їх обчислення та матем властивості.
- •26. Середня гармонічна, методика їх обчислення.
- •27. Середня хронологічна, її суть та методика обчислення.
- •28. Обчислення середніх величин за інтервальним рядом.
- •29. Характеристики центру розподілу: середня прогресивна, мода, медіа
- •30. Суть варіації масових явищ. Стат характеристики варіації.
- •31. Дисперсія, методика обчислення і властивості дисперсії.
- •32.Коефіцієнт варіації, методика обчислення.
- •33.Економічний зміст загальної, групової та між групової дисперсій.
- •34.Лінійне і середнє квадратичне відхилення, їх сутність і методика обчислення.
- •35.Суть вибіркового спостереження. Причини, умови його застосування. Переваги вибіркового методу.
- •36.Обчислення помилок вибірки та необхідної чисельності вибірки.
- •37.Способи добору, що забезпечують репрезентативність вибірки.
- •38.Статистичні методи вивчення взаємозв’язків.
- •40. Оцінка щільності звязків між ознаками порядкової (рангової) шкали.
- •41.Сутність дисперсійного аналізу.
- •42.Статистичне вивчення тенденцій розвитку явищ.
- •43.Сутність методу аналітичного вимірювання.
- •44. Розкрийте сутність механічних методів виявлення тенденцій розвитку.
- •45.Поняття про ряди динаміки, їх значення. Види рядів динаміки та їх особливості.
- •46.Основні правила побудови динамічних рядів.
- •47.Показники рядів динаміки, методи їх обчислення.
- •48.Обчислення середніх значень показників рядів динаміки.
- •49. Порівняльний аналіз рядів динаміки.
- •50.Основні прийоми перетворення рядів динаміки.
- •51.Рівень ряду динаміки, обчислення середнього рівня в рядах динаміки.
- •52.Поняття про індекси та їх значення. Види індексів.
- •53.Індивідуальні індекси, методика їх обчислення.
- •54.Поняття про індексні величини і ваги агрегатного індексу.
- •Основні формули розрахунку загальних індексів
- •55.Агрегатна форма інд-в як основна. Види зведених інд. І їх екон.Сутність.
- •Основні формули розрахунку загальних індексів
- •56.Середньозважені індекси, методика їх обчислення.
- •57.Ланцюгові і базисні індекси, їх взаємозв’язок.
- •58.Територіальні індекси, їх значення при статистичному аналізі.
- •59.Індекси середнього рівня (індекси фіксованого складу, індекси структурних зрушень, індекси змінного складу).
- •60.Системи взаємозалежних індексів.
- •61.Поняття про графічне зображення статистичних даних. Складові елементи графічних зображення.
- •62. Види графіків: діаграми та картосхеми. Їх загальна характеристика.
- •63. Поняття про статистичні таблиці, їх значення в статистиці.
- •64. Правила побудови статистичних таблиць.
56.Середньозважені індекси, методика їх обчислення.
Середньозважені індекси мають перевагу перед агрегатними, за їхньою допомогою можна вишукувати ієрархію індексів від індивідуальних на окремі товари через групові до загального по всій сукупності елементів.
Другою формою зведеного індексу є середньозважений з індивідуальних індексів. Використовують два види середніх — арифметичну та гармонічну. Вибір виду середньої ґрунтується на загальних засадах: середньозважений індекс має бути тотожним відповідному індексу агрегатної форми.
Середньоарифметичний індекс доцільно використовувати у тому випадку, якщо відомі індивідуальні індекси кількісного показника і значення об'ємного показника за базисний період. За своїм економічним змістом ці індекси аналогічні агрегатним.
Агрегатні індекси кількісних показників можна перетворити у середньоарифметичні індекси наступним чином:
Агрегатні індекси якісних показників можна перетворити у середньогармонійні індекси наступним чином:
57.Ланцюгові і базисні індекси, їх взаємозв’язок.
Базисні індекси одержують шляхом порівняння абсолютних рівнів кожного періоду з рівнем якогось періоду (звичайно початкового), прийнятого за базу порівняння. Ланцюгові індекси одержують шляхом порівняння абсолютного рівня кожного періоду з рівнем попереднього періоду.
Між базисним та ланцюговим індивідуальними індексами існує взаємозв’язок, що дає змогу переходити від ланцюгових індексів до базисних і навпаки. Послідовне перемноження ланцюгових індексів дає базисний індекс відповідного періоду. Ланцюгові індекси можна одержати з базисних шляхом ділення відповідного базисного індексу на попередній базисний індекс.
Взаємозв'язок між базисними і ланцюговими індексами (добуток ланцюгових дорівнює базисному) є безумовним лише для індивідуальних індексів. Для загальних такий взаємозв'язок не порушується, якщо ряд загальних індексів розраховано з постійною вагою.
При обчисленні базисних індексів база є постійною, а при визначенні ланцюгових - змінною. На практиці використовують обидва індекси одночасно. Це дає можливість визначити відразу дві характеристики досліджуваного явища. Базисні індекси показують зміну показників наступних періодів часу щодо рівня показника базисного періоду, а ланцюгові характеризують відхилення кожного наступного періоду від попереднього.
58.Територіальні індекси, їх значення при статистичному аналізі.
Територіальний індекс – показник, який використовують для порівняння однойменних ознак різних територій або об'єктів. У побудові територіального індексу особливого значення набуває вибір статистичних ваг. Так, для порівняння рівня собівартості двох економічних районів статистичними вагами може бути продукція кожного району. Формули статистичних (територіальних) індексів мають такий вигляд:
для території «а»: Іс=?Саqа/?Сбqа,
для території «б»: Іс=?Сбqб/?Саqб,
де Са і Сб – собівартості відповідно продукції території «а» і «б», qа і qб – кількості відповідно продукції території «а» і «б».
Територіальні індекси дають змогу визначити, наскільки одне суспільне явище території «а» відрізняється від аналогічного явища території «б».
У статистичній практиці застосовують і методичний підхід у побудові територіальних індексів, який ґрунтується на безпосередньому порівнянні рівнів явищ із застосуванням спільних для обох районів (територій) стандартизованих (однакових) статистичних ваг. Це може бути кількість продукції, виробленої (проданої) на обох територіях разом. Територіальний індекс собівартості продукції дорівнює: Іс=?Саq/?Сб, де q – кількість продукції, виробленої в обох районах разом.
