37.Способи добору, що забезпечують репрезентативність вибірки.
Розрізняють наступні види добору:
індивідуальний (випадковим способом відбирається по однім елементі з генеральної сукупності;
груповий (добір елементів здійснюється партіями або групами );
комбінований (являє собою сполучення перших двох).
Прикладом індивідуального добору може служити опит общест-венного думки на вулиці або по телефоні. Груповий добір зручний при контролі якості продукції, при цьому контрольні тести роблять над партіями товару. Якщо в тестуванні беруть участь малі партії від різних підприємств, то такий добір – комбінований.
Основними схемами(методи) добору є:
безповторна вибірка;
повторна вибірка.
Очевидно, що при бесповторной вибірці кожний елемент совокупно-сти потрапляє у вибірку лише один раз. При повторній вибірці елементи генеральної сукупності можуть з'являтися у вибірці більш одного разу.
При вибірковому обстеженні використовують наступні способи добору:
простий випадковий добір (кожний елемент сукупності має рівні шанси потрапити у вибірку; приклади: виграш у лотереї, жереб);
механічний добір (організація добору по визначеному прави-лу, наприклад, добір кожного 50-го елемента зі списку генеральної сукупності);
типический добір (сукупність розбивається на типические груп-пы, із кожної групи відбирається число елементів, пропорци-ональное питомої ваги групи);
серійний добір (доборові підлягають серії, гнізда, групи; напри-мер, у місті для обстеження можна вибрати район).
Вибір виду, схеми і способу добору залежить від цілей і можливостей організації вибіркового спостереження.
38.Статистичні методи вивчення взаємозв’язків.
Всі соц.-екон. явища взаємозв’язані. Зв’язок між ними має причинно-наслідковий характер.
Ознаки, що характеризують причини та умови зв’язку наз. факторними - х, а ті, що характериз. наслідки зв’язку результативними - у.
За природою зв’язки поділяються на 2 види:
1) функціональний зв’язок – в кожному значенні ознаки х відповідає одне чітко визначене значення у.
2) стохастичний зв’язок – кожному значенню ознаки х відповідає певна множина значень у.
Якщо замінити умовний розподіл середньою величиною, то утвориться кореляційний зв’язок
Характеристикою кореляційного зв’язку є 2-і моделі:
1) модель аналітичного виховання
2) модель регресійного аналізу
У моделі регресійного аналізу характеристикою кореляційного зв’язку є теоретична лінія регресії, що описується ф-єю:
у = f (х), яка наз. р-ням регресії.
Залежно від характеру зв’язку використовують:
1) лінійне р-ня
У = a + bх
2) нелінійні р-ня:
а) степенева
У = ах
б) гіперболічна
У = а + b /х
в) параболічна
У = а + bх + сх.
У = а + bх
а = у – bх
b
=
39. Звязки між соц.-екон явищами і процесами, їх стат визначення.
Одним із найважливіших завдань статистичного аналізу є вивчення та кількісна оцінка взаємозв’язків між соціально-економічними явищами та процесами. Статистичні закономірності взаємозв’язків між ознаками є причинно-наслідковими. Для виникнення певного наслідку необхідні причини та умови, які називають факторами. Ознака, яка характеризує наслідок дії фактора або факторів, має назву результативної. Відповідно, ознака, яка характеризує причину або умову називається факторною.
Усі багато чисельні взаємозв’язки між ознаками, котрі характеризують соціально-економічні явища і процеси, можна поділити на дві групи: функціональні (детерміновані) і стохастичні (ймовірносні або кореляційні) зв’язки.
Функціональні (детерміновані) зв’язки характеризуються тим, що одному значенню факторної ознаки (Х) відповідає одне строго визначене (детерміноване) значення результативної ознаки (Y). Ці зв’язки завжди є повними, тобто значення результативної ознаки на 100% залежить від факторної. Наприклад, тарифний денний заробіток (Y) при фіксованій годинній тарифній ставці залежить від кількості відпрацьованих годин (Х).
При стохастичному (кореляційному) зв’язку одному значенню факторної ознаки (Х) може відповідати декілька значень результативної ознаки (Y). Важливою особливістю цих зв’язків є те, що вони мають риси статистичної закономірності та проявляються у масі спостережень, при достатньо великій чисельності сукупності. Названі зв’язки є неповними, тому що завжди існують невраховані фактори, отже значення Y залежить від значень Х менше, ніж на 100%.
За напрямком зміни факторної та результативної ознак зв’язки поділяються на прямі та обернені. При прямому зв’язку обидва показники змінюються в одному напрямку, тобто при збільшенні Х зростає також й Y. При оберненому зв’язку напрямок зміни показників протилежний, тобто при зростанні Х зменшується Y.
За аналітичним виразом зв’язки поділяються на лінійні та нелінійні. В залежності від числа факторних ознак розрізняють одно факторні (парні) та багатофакторні (множинні) зв’язки. Для різних-видів взаємозв’язків використовуються відповідні методи їх статистичного дослідження та оцінки.