35.Суть вибіркового спостереження. Причини, умови його застосування. Переваги вибіркового методу.

Вибіркове спостереження — такий вид несуцільного спостереження, при якому обстежуються не всі елементи сукупності, що вивчається, а лише певним чином дібрана їх частина.

Практика вибіркових спостережень досить різноманітна. Це обстеження домогосподарств, маркетингові дослідження, аудиторські перевірки великих фірм, вивчення громадської думки тощо. При обстеженні невеликої частини генеральної сукупності зменшуються помилки реєстрації, можна розширити й деталізувати програму обстеження. З іншого боку, вибіркове спостереження забезпечує економію матеріальних, трудових, фінансових ресурсів і часу.

Основні завдання вибіркового спостереження такі:

1. вивчення середнього розміру досліджуваної ознаки;

2. вивчення питомої ваги (частки) досліджуваної ознаки в сукупності.

Розрізняють генеральну сукупність і вибіркову сукупність.

Сукупність, з якої вибирають елементи для обстеження, називається генеральною, а сукупність, яку безпосередньо обстежують, — вибірковою.

Обсяг генеральної сукупності позначають через літеру N. Обсяг вибіркової сукупності – n. Відповідно генеральна середня позначається: , а середня вибіркова - . Звісно, що генеральна і вибіркова середні не співпадають. Це пов'язано з помилкою репрезентативності.

Гранична помилка репрезентативності , або , де w – частка досліджуваної ознаки в генеральній сукупності, а p – частка досліджуваної ознаки в вибірковій сукупності).

Порівняно з суцільним спостереженням вибіркове має переваги, оскільки потребує менше коштів і часу. Крім того, зменшується кількість помилок реєстрацій. Разом з тим слід пам'ятати, що переваги вибіркового спостереження над суцільним реалізуються тільки при дотриманні наукових принципів його організації і проведення, насамперед неупередженого, випадкового вибору елементів для обстеження.

36.Обчислення помилок вибірки та необхідної чисельності вибірки.

Обчислення помилок вибірки здійснюється за такими формулами:

Для середньої:

а) середня помилка вибірки: , де  – дисперсія, обчислена за даними  вибіркової сукупності;  n – обсяг вибіркової сукупності.

Ця формула застосовується у випадку повторного відбору.

Якщо ж відбір безповторний, то формула має вигляд: , де   – частка вибірки.

б) гранична помилка вибірки: , де  – середня помилка вибірки; t – коефіцієнт  ”довір’я”, який залежить від рівня ймовірності, з яким гарантується висновок стосовно характеристики  генеральної сукупності.

Зв’язок коефіцієнта ”довір’я” t і рівня ймовірності P є в спеціальних таблицях.

Для частки :

а) середня помилка вибірка:    – при повторному відборі; – при безповторному відборі.

б) гранична помилка вибірки: .

Необхідна чисельність вибірки визначається на основі формул граничної помилки вибірки (А) із заданим рівнем імовірності (P). Шляхом математичних перетворень отримують формули розрахунку чисельності вибірки.