- •Загальне уявлення про статистику, короткі відомості з її історії.
- •2.Статистика як наука. Предмет статистики.
- •4. Основні поняття в статистиці: статистична сукупність, стат закономірність, показник, закон великих чисел.
- •5.Сучасна організація держ статистики Укр. Закон України «Про внесення змін до закону України «Про держ статистику»
- •6.Завд держ стат в умовах ринкової економіки.
- •9.Організаційні форми стат спостереження, їх характеристика.
- •10.Види стат спостереж за часом,за повнотою охоплення одиниць сукупн.
- •11. Спеціально організоване стат спостереження. Переписи – одна із форм спец організов стат спостереження, їх необхідність і значення.
- •12. Способи обліку фактів стат спостереження, їх характеристика.
- •13. Помилки спостереж та методи контролю отриманих даних.
- •14. Звітність – основна форма стат спостереження. Поняття про звітність,її значення, вимоги до неї. Форми звітності.
- •15. Статистичне зведення, суть, значення та види.
- •16. Групування – основа наукової обробки стат даних.
- •17. Поняття про групувальну ознаку, види ознак. Поняття про інтервал, встановлення розмірів інтервалів.
- •18. Ряди розподілу, їх види та графічне зображення.
- •19. Стат показник і його знач для вивчення соц.-економ явищ. Види стат показників.
- •20. Понятття про абсолютні стат величини, їх значення, види та одиниці виміру.
- •21. Відносні величини, їх види, одиниці їх вираження.
- •22. Відносні величини планового завдання, виконання плану та динаміки.
- •23. Відносні величини структури, координації, порівняння та інтенсивності.
- •24. Поняття про середні величини, їх знач та види.
- •25. Середня арифметична, методика їх обчислення та матем властивості.
- •26. Середня гармонічна, методика їх обчислення.
- •27. Середня хронологічна, її суть та методика обчислення.
- •28. Обчислення середніх величин за інтервальним рядом.
- •29. Характеристики центру розподілу: середня прогресивна, мода, медіа
- •30. Суть варіації масових явищ. Стат характеристики варіації.
- •31. Дисперсія, методика обчислення і властивості дисперсії.
- •32.Коефіцієнт варіації, методика обчислення.
- •33.Економічний зміст загальної, групової та між групової дисперсій.
- •34.Лінійне і середнє квадратичне відхилення, їх сутність і методика обчислення.
- •35.Суть вибіркового спостереження. Причини, умови його застосування. Переваги вибіркового методу.
- •36.Обчислення помилок вибірки та необхідної чисельності вибірки.
- •37.Способи добору, що забезпечують репрезентативність вибірки.
- •38.Статистичні методи вивчення взаємозв’язків.
- •40. Оцінка щільності звязків між ознаками порядкової (рангової) шкали.
- •41.Сутність дисперсійного аналізу.
- •42.Статистичне вивчення тенденцій розвитку явищ.
- •43.Сутність методу аналітичного вимірювання.
- •44. Розкрийте сутність механічних методів виявлення тенденцій розвитку.
- •45.Поняття про ряди динаміки, їх значення. Види рядів динаміки та їх особливості.
- •46.Основні правила побудови динамічних рядів.
- •47.Показники рядів динаміки, методи їх обчислення.
- •48.Обчислення середніх значень показників рядів динаміки.
- •49. Порівняльний аналіз рядів динаміки.
- •50.Основні прийоми перетворення рядів динаміки.
- •51.Рівень ряду динаміки, обчислення середнього рівня в рядах динаміки.
- •52.Поняття про індекси та їх значення. Види індексів.
- •53.Індивідуальні індекси, методика їх обчислення.
- •54.Поняття про індексні величини і ваги агрегатного індексу.
- •Основні формули розрахунку загальних індексів
- •55.Агрегатна форма інд-в як основна. Види зведених інд. І їх екон.Сутність.
- •Основні формули розрахунку загальних індексів
- •56.Середньозважені індекси, методика їх обчислення.
- •57.Ланцюгові і базисні індекси, їх взаємозв’язок.
- •58.Територіальні індекси, їх значення при статистичному аналізі.
- •59.Індекси середнього рівня (індекси фіксованого складу, індекси структурних зрушень, індекси змінного складу).
- •60.Системи взаємозалежних індексів.
- •61.Поняття про графічне зображення статистичних даних. Складові елементи графічних зображення.
- •62. Види графіків: діаграми та картосхеми. Їх загальна характеристика.
- •63. Поняття про статистичні таблиці, їх значення в статистиці.
- •64. Правила побудови статистичних таблиць.
22. Відносні величини планового завдання, виконання плану та динаміки.
Відносні величини планового завдання розраховують відношення величин ознаки, що встановлена на плановий період до її фактичної величини, що передує плановому періоду, прийнятому за базу порівняння. Для розрахунківвикористовують формулу: Вп/ф = Рп/Рф Рп - план в абсолютному вираженні на майбутній період. Рф - фактичний абсолютний рівень явища в базисному періоді. Відносні величини планового завдання широко використовують у плануванні і управлінні народним господарством. В планах розвитку підприємств велике місце займає обчислення планових темпів росту (відносних величин планового завдання). Планові темпи росту показують, у скільки разів або на скільки процентів плановий рівень більший рівняння, досягнутого в базисному періоді (або, яку частину його становить ). Між відносними величинами динаміки, виконання плану і планового завдання існує така взаємозалежність:ВІ/о= Вф/п · Вп/ф При цьому відносна величина панового завдання може бути виражена також залежністю:Вп/ф = ВІ/о/Вф/п А відносна величина виконання плану:Вф/п = ВІ/о*Вп/ф
Для контролю виконання планів підприємства обчислюють величини виконання плану шляхом зіставлення фактичного планового рівня показника. Їх виражають в процентах.Якщо план заданий в абсолютній або середній величині, то розрахунок відносної величини виконання плану проводять звичайним способом. Якщо план заданий у вигляді відносної величини, для розрахунку виконання плану необхідно знайти абсолютний рівень показника, а потім проводити розрахунок звичайним способом. Формула розрахунку:В ф/п = Рф/Рп * 100% ,де Рф і Рп - фактичний і плановий абсолютні рівні явища.
Найбільш поширеними є відносні величини динаміки (темпи росту) одержані шляхом рівняння абсолютних або середніх величин порівнюваного періоду (поточного або звітнього ) з аналітичними показниками базисного. Тут порівнюють явища за ряд послідовних періодів з однією постійною базою або наступного рівняння з попереднім. У першому випадку розраховують базисні відносні величини, динаміки, у другому -ланцюгові (змінні) величини. За базу порівняння приймають останній або перший рік. Для розрахунку відносних величин динаміки використовують формулу: В І/0 = РІ/ Р0; Р0, РІ - базисний ( попередній ) І поточний ( наступний ) абсолютні рівні явища.
23. Відносні величини структури, координації, порівняння та інтенсивності.
Відносні величини структури характеризують склад, структуру сукупності за тією чи іншою ознакою. Вони визначаються відношенням розмірів складових частин сукупності до загального підсумку. Скільки складових, стільки відносних величин структури. Кожну з них окремо називають часткою, або питомою вагою, виражають простим чи десятковим дробом або процентом. Наприклад, певна частина сукупності становить 1/4, або 0,25, або 25% загального обсягу сукупності.
Відносні величини структури адитивні. Сума всіх часток дорівнює одиниці. Якщо частку j-ї складової сукупності позначити dj, то Sdj = 1 або, у процентах, 100 S dj = 100%. Припустимо, що частка власних коштів фірми становить 68%, залучених — 32%. Разом вони складають 68 + 32 = 100%.
За допомогою відносних величин структури можна оцінити структурні зрушення, тобто зміни у складі сукупності за певний період часу. Така оцінка ґрунтується на порівнянні часток dj за два періоди. Аналогічно можна порівняти структуру різних за обсягом сукупностей. Різницю між відповідними частками двох сукупностей називають процентним пунктом (п. п.).
Відносні величини координації
Поглиблений аналіз структури передбачає оцінювання співвідношень, пропорцій між окремими складовими одного цілого. Такий різновид порівнянь називають відносною величиною координації. Вона показує, скільки одиниць однієї частини сукупності припадає на 1, 100 і 1000 одиниць іншої, узятої за базу порівняння.
Відносні величини інтенсивності
Особливим видом відносних показників є результат порівняння різнойменних абсолютних величин: у чисельнику — обсяги певного явища (кількість подій, фактів), у знаменнику — обсяг середовища, якому це явище (подія) властиве. У кожному конкретному випадку таке співвідношення характеризує інтенсивність поширення явища в середовищі, а тому називається відносною величиною інтенсивності. На відміну від відносних величин групи А відносні величини інтенсивності іменовані одиницями вимірювання чисельника і знаменника співвідношення.
Відносні величини порівняння зі стандартом
Важливу роль у статистичному аналізі відіграє порівняння фактичних значень показника з певним eталоном — нормативом, стандартом, оптимальним рівнем. Такими відносними величинами порівняння є виконання договірних зобов’язань, використання виробничих потужностей, додержання норм витрат електроенергії тощо. Будь-яке відхилення відносної величини від 1 чи 100% свідчить про порушення оптимальності процесу.