1. Загальне уявлення про статистику, короткі відомості з її історії.

Стати́стика — наука, яка вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів. Збирання інформації про них сягає найдавніших часів. Вона мала спершу наскрізь практичний характер; з XIX ст. статистика поступово здобуває солідну наукову основу, коли почалося впорядкування і вдосконалення статистичних методів. З них розвинулися дві основні: описова (дескриптивна) — збирання інформації, перевірка її якості, її інтерпретація, зображення статистичного матеріалу; та індуктивна — застосуваннятеорії ймовірності, закону великих чисел. Статистика поділяється за своїм змістом на демографічну, економічну, фінансову, соціальну, санітарну, судову, біологічну, технічну тощо;математична статистика вивчає математичні методи систематизації, обробки й використання статистичних даних для наукових і практичних висновків.

Слово «статистика» походить від латинського status — стан справ[1]. У науку термін «статистика» ввів німецький учений Готфрід Ахенвалль в 1746 році, запропонувавши заміни ти назву курсу «Державознавство», що викладалося в університетах Німеччини, на «Статистику», поклавши тим самим початок розвитку статистики як науки й навчальної дисципліни. Незважаючи на це, статистичний облік вівся набагато раніше: проводилися переписи населення в Древньому Китаю, здійснювалося порівняння військового потенціалу держав, вівся облік майна громадян в Древньому Римі.

Статистика розробляє спеціальну методологію дослідження й обробки матеріалів: масові статистичні спостереження, метод угруповань, середніх величин, індексів, балансовий метод, метод графічних зображень й інші методи аналізу статистичних даних.

Початок статистичної практики відноситься приблизно до часу виникнення держави. Першою опублікованою статистичною інформацією можна вважати глиняні таблички Шумерського царства (III — II тисячоріччя до н.е.).

Поступово термін «статистика» став використовуватися більш широко.

В XX столітті статистику часто розглядають насамперед як самостійну наукову дисципліну. Статистика є сукупність методів і принципів, згідно якими проводиться збір, аналіз, порівняння, подання й інтерпретація числових даних.

2.Статистика як наука. Предмет статистики.

Статистика- це суспільна наука, яка вивчає кількісний бік масових соціально-економічних явищ і процесів, їх структуру та розподіл, розміщення у просторі, рух у часі у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною в конкретних умовах місця і часу.

Основними розділами статистичної науки є:

1.Теорія статистики- це наука про загальні принципи та методи стат. досліджень.

2. Економічна статистика-це наука, яка розробляє, аналізує макро і мікро показники нац.економіки.

3.Соціальна статистика-це наука, яка вивчає соц.умови і характер праці, доходи, споживання матеріальних благ і послуг населення.

4. Галузеві статистики- промисловість, с/г, статистика праці, будівництва, зв’язку.

Об’єкт вивчення статистики- масові явища, процеси суспільного життя.

Предметом є кількісна сторона масових соц.-економ. явищ і процесів, закономірностей їх формування, розвитку, взаємозв’язку.

Статистика є одним із засобів пізнання суспільного життя. Але як наука вона має свої особливості, які полягають у тому, що вона вивчає масові суспільні явища, а не поодинокі; вивчає кількісний бік цих явищ у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною; кількісну сторону масових суспільних явищ в конкретних умовах; вивчає явища в динаміці.

3.Методологічна база статистики. Основні розділи методологічної науки. Статистика складається із трьох розділів:

збір статистичних відомостей, тобто відомостей, що характеризують окремі одиниці яких-небудь масових сукупностей;

статистичне дослідження отриманих даних, що полягає в з'ясуванні тих закономірностей, які можуть бути встановлені на основі даних масового спостереження; розробка прийомів статистичного спостереження й аналізу статистичних даних. Останній розділ, власне, і становить зміст математичної статистики».

Метод статистики (статистична методологія)— це сукупність прийомів, користуючись якими статистика досліджує свій предмет. Метод статистики включає в себе три групи методів: метод масових спостережень, метод угруповань, метод узагальнюючих показників. Статистичне дослідження проходить в три етапи:

1) На першому етапі за допомогою методу масових спостережень збирають первинні статистичні дані. Основний зміст цього етапу полягає в отриманні даних, що характеризують кожну одиницю спостереження.

2) На другому етапі статистичного дослідження зібрані дані піддаються первинної обробки, зведенні і угрупуванню. Метод угруповань дозволяє виділити однорідні сукупності, розділити їх на групи і підгрупи. Підсумок — це отримання підсумків по сукупності в цілому й окремих її групами та підгрупами. Результати угруповання і зведення викладаються у вигляді статистичних таблиць. Основний зміст цього етапу полягає в переході від характеристик кожної одиниці спостереження до зведених характеристиках сукупності в цілому або її груп.

3) На третьому етапі отримані зведені дані аналізуються методом узагальнюючих показників (абсолютні, відносні і середні величини, показники варіації, індексні системи, методи математичної статистики, табличний метод, графічний метод та ін) Основний зміст цього етапу полягає у виявленні взаємозв'язків явищ, визначенні закономірностей їх розвитку та здійсненні прогнозних оцінок

До загально наукових методів належать: аналізу і синтезу. Загальнофілософські методи: діалектичний.

Статистикою розроблені свої методи дослідження:

1.метод масових спостережень; 2.статистичних групувань і таблиць;

3.аналізу за допомогою уточнювальних показників:

• Абсолютних і відносних показників

• Середніх величин та показників варіації

• Показників ряду динаміки

4.індексний метод; 5.кореляційно-регресійний аналіз; 6.балансовий метод.