- •1. Фізична географія
- •1.Добовий і річний рухи Землі та їх географічні наслідки
- •2.Внутрішня будова Землі та історія її розвитку. Типи земної кори.
- •3.Теорія літосферних плит. Основні типи тектонічних структур материків.
- •4.Основні форми рельєфу суходолу. Генетичні типи рельєфу.
- •5.Закономірності розподілу планетарного рельєфу Землі.
- •6.Закономірності та причини розподілу температур приземного шару повітря у просторі земної кулі.
- •7.Зонально-регіональні закономірності розподілу атмосферного тиску у просторі земної кулі.
- •8.Типи вітрів. Загальна циркуляція атмосфери.
- •9.Повітряні маси і атмосферні фронти. Кліматичні пояси.
- •10.Гідросфера. Світовий кругообіг води. Розподіл вод гідросфери.
- •11.Географічна оболонка Землі, її склад, межі, будова.
- •12.Основні закономірності географічної оболонки.
- •13.Гіпсометрія і орографія найбільших форм поверхні України.
- •14.Тектонічна будова території України
- •15.Морфоструктурний та морфоскульптурний рельєф України
- •16.Розподіл сонячної радіації та радіаційного балансу у межах території України.
- •17.Розподіл середньомісячних температур у межах території України.
- •18.Розподіл середньорічної кількості опадів та зволоження у межах території України.
- •19.Загальні риси річкової системи України.
- •20.Поширення озер і боліт у межах території України.
- •21.Ґрунтовий покрив території України.
- •22.Рослинний покрив і тваринний світ території України.
- •23.Зміна основних компонентів природного середовища під впливом діяльності людини на території України. Природоохоронні території. Заповідники і національні природні парки.
- •24.Фізико-географічне районування України. Природні комплекси Східноєвропейської рівнини.
- •25.Геоморфологічне районування Українських Карпат. Особливості рельєфу окремих геоморфологічних районів.
- •26.Поверхневі і підземні води Українських Карпат.
- •27.Загальна фізико-географічна характеристика Кримських гір.
- •28.Природні комплекси Чорного та Азовського морів.
- •29.Природні умови Тихого океану.
- •30.Природні умови Атлантичного океану.
- •31.Природні умови Індійського океану.
- •32.Природні умови Північного Льодовитого океану.
- •33.Загальна фізико-географічна характеристика Африки.
- •34.Загальна фізико-географічна характеристика Австралії.
- •35.Загальна фізико-географічна характеристика Антарктиди.
- •36.Загальна фізико-географічна характеристика Південної Америки.
- •37.Загальна фізико-географічна характеристика Північної Америки.
- •38.Загальна фізико-географічна характеристика Європи.
- •39.Загальна фізико-географічна характеристика Азії.
- •40.Фізико-географічне районування Африки.
- •41.Фізико-географічне районування Австралії.
- •42.Фізико-географічне районування Південної Америки.
- •43.Фізико-географічне районування Північної Америки.
- •44.Фізико-географічне районування Європи.
- •1. Европейський сектор арктики і субарктики
- •2. Фенноскандiя
- •3. Середньоевропейська рiвнина
- •4. Британськi острови і герцинська европа
- •5. Альпійська Європа
- •6. Середземномор’я
- •7. Схiдно-европейська рiвнина
- •8. Урал
- •45.Фізико-географічне районування Азії.
6.Закономірності та причини розподілу температур приземного шару повітря у просторі земної кулі.
Тропосфера – нижній (приземний) шар атмосфери. Його товща над полюсами становить 9 км, в середніх широтах – 11 км, над екватором – до 18 км. Тропосфера є найщільнішим шаром: у ній зосереджено близько 80 % всієї маси повітря. У тропосфері знаходиться майже вся водяна пара, з якої утворюються хмари, а потім і опади. Тому саме втропосфері формується погода Землі.
Повітря нагрівається не безпосередньо сонячними променями, а здебільшого від поверхні 3емлi. Haгpiтe повітря розширюється, його густина зменшується, тобто воно стає легшим i піднімається вгору. 3авдяки такому переміщенню приземні шари повітря нагріваються більше, а з висотою температура повітря знижується. На кожні 100 м висоти вона знижується в середньому на 0,6 оС.
Температуру повітря, ґрунту,як i інших тіл, вимірюють у градусах за шкалою Цельсія (у деяких країнах користуються шкалою Фаренгейта) за допомогою термометрів різних типів.
Температура повітря впродовж доби поступово змінюється. Найвищу (максимальну) температуру спостерігають о 14-15-й годині, а найнижчу (мінімальну) — перед світанком. Різницю мiж найвищою та найнижчою добовою температурою називають добовою амплітудою коливання температури.
На Землі цей показник неоднаковий. Так, на полюсах у полярний день температура протягом доби майже не змінюється.
Незначною є також добова амплітуда над океанами та на eквaтopi. Натомість у тропіках добове коливання температури досить значне: пiсля сорока градусної денної спеки вночі температура може знизитися до О ОС.
3агалом температура повітря протягом доби змінюється поступово. Але зафiксованi й унікальні випадки. Якось у США протягом доби температура знизилася на 55,5 ОС. Там само зафіксували випадок, коли лише за 15 хвилин температура підвищилася на 26,1 ОС. На Південному березі Криму в 1952 роцi теплий i сухий вітер лише за годину підвищив температуру на 12 ОС!
Температура повiтря протягом року змінюється залежно від кута падіння сонячних променів. Цей кут є найбiльшим мiж Пiвнiчним i Пiвденним тропiками. 3 наближенням до полярних кiл вiн поступово зменшується. 3а полярними колами кут падiння сонячних променiв змiнюється від 0о (тодi Сонце не сходить з-за горизонту) до 23,50 (коли Сонце не заходить за лiнiю горизонтублизько пiвроку).
Як i в добовому коливаннi температури, протягом року теж бувають найвищi та найнижчi її показники. Рiзницю мiж максимальною i мiнiмальною температурами повiтря протягом року називають річною амплітудою коливання температури.
За показниками максимальних i мiнiмальних температур повiтря впродовж року, за часом їх настання, а також за амплітудою коливання температури розрiзняють чотири типи рiчного розподiлу температури: екваторiальнuй, тропiчнuй, помiрнuй i полярнuй.
Отже, головна особливiсть у розподiлi річної температури повітря на 3емлi — це її змiна з широтою. Температура загалом підвищується вiд полюсiв до екватора.
Розподiл рiчної температури повiтря на 3емлi порушується чергуванням великих просторiв oкeaнiв i суходолу, рельєфом, океанiчними течiями.
За особливостями річного розподілу температури повiтря на Землi видiляють сім теплових (температурних) поясів, межами яких є iзотерми. Так, жаркий пояс розташований мiж рiчною iзотермою +20 оС Пiвнiчної i Пiвденної пiвкуль; два поміpнi пояси — мiж iзотермами +20 оС i +10 оС найтеплiшого мiсяця в обох пiвкулях; два холодпi пояси розташовані мiж iзотермами + 10 оС i О оС найтеплiшого мiсяця в обох пiвкулях; два nояси вiчпого холоду розташованi навколо полюсiв i оточенi iзотермою О оС найтеплiшого мiсяця в обох пiвкулях.
