- •1. Фізична географія
- •1.Добовий і річний рухи Землі та їх географічні наслідки
- •2.Внутрішня будова Землі та історія її розвитку. Типи земної кори.
- •3.Теорія літосферних плит. Основні типи тектонічних структур материків.
- •4.Основні форми рельєфу суходолу. Генетичні типи рельєфу.
- •5.Закономірності розподілу планетарного рельєфу Землі.
- •6.Закономірності та причини розподілу температур приземного шару повітря у просторі земної кулі.
- •7.Зонально-регіональні закономірності розподілу атмосферного тиску у просторі земної кулі.
- •8.Типи вітрів. Загальна циркуляція атмосфери.
- •9.Повітряні маси і атмосферні фронти. Кліматичні пояси.
- •10.Гідросфера. Світовий кругообіг води. Розподіл вод гідросфери.
- •11.Географічна оболонка Землі, її склад, межі, будова.
- •12.Основні закономірності географічної оболонки.
- •13.Гіпсометрія і орографія найбільших форм поверхні України.
- •14.Тектонічна будова території України
- •15.Морфоструктурний та морфоскульптурний рельєф України
- •16.Розподіл сонячної радіації та радіаційного балансу у межах території України.
- •17.Розподіл середньомісячних температур у межах території України.
- •18.Розподіл середньорічної кількості опадів та зволоження у межах території України.
- •19.Загальні риси річкової системи України.
- •20.Поширення озер і боліт у межах території України.
- •21.Ґрунтовий покрив території України.
- •22.Рослинний покрив і тваринний світ території України.
- •23.Зміна основних компонентів природного середовища під впливом діяльності людини на території України. Природоохоронні території. Заповідники і національні природні парки.
- •24.Фізико-географічне районування України. Природні комплекси Східноєвропейської рівнини.
- •25.Геоморфологічне районування Українських Карпат. Особливості рельєфу окремих геоморфологічних районів.
- •26.Поверхневі і підземні води Українських Карпат.
- •27.Загальна фізико-географічна характеристика Кримських гір.
- •28.Природні комплекси Чорного та Азовського морів.
- •29.Природні умови Тихого океану.
- •30.Природні умови Атлантичного океану.
- •31.Природні умови Індійського океану.
- •32.Природні умови Північного Льодовитого океану.
- •33.Загальна фізико-географічна характеристика Африки.
- •34.Загальна фізико-географічна характеристика Австралії.
- •35.Загальна фізико-географічна характеристика Антарктиди.
- •36.Загальна фізико-географічна характеристика Південної Америки.
- •37.Загальна фізико-географічна характеристика Північної Америки.
- •38.Загальна фізико-географічна характеристика Європи.
- •39.Загальна фізико-географічна характеристика Азії.
- •40.Фізико-географічне районування Африки.
- •41.Фізико-географічне районування Австралії.
- •42.Фізико-географічне районування Південної Америки.
- •43.Фізико-географічне районування Північної Америки.
- •44.Фізико-географічне районування Європи.
- •1. Европейський сектор арктики і субарктики
- •2. Фенноскандiя
- •3. Середньоевропейська рiвнина
- •4. Британськi острови і герцинська европа
- •5. Альпійська Європа
- •6. Середземномор’я
- •7. Схiдно-европейська рiвнина
- •8. Урал
- •45.Фізико-географічне районування Азії.
34.Загальна фізико-географічна характеристика Австралії.
Австралія (від лат. australis — південний) — найменший материк на Землі (площа 7,7 млн км2), що вирізняється своєрідністю природи. На відміну від інших материків, в Австралії немає діючих вулканів, льодовиків, в органічному світі багато ендеміків.
Австралія повністю розташована в Південній півкулі. Майже посередині материк перетинає південний тропік. Крайні точки материка: на півночі — мис Йорк (10° пд. ш.), на півдні — мис Південно-Східний (39° пд. ш.). Відносно початкового меридіана вона значно віддалена на схід. Довгота крайньої точки на заході (мис Стіп- Пойнт) -113° сх. д., а на сході (мис Байрон) - 153° сх. д.
Австралія - компактний материк , віддалений від усіх інших материків, крім Євразії і Антарктиди. На півночі архіпелаги і внутрішні моря зв’язують його з Південно-Східною Азією. Щодо Європи, Австралія — один із найвіддаленіших регіонів світу. Головні світові торгові шляхи проходять у бік від неї.
З півночі, заходу і півдня Австралію омиває Індійський океан, а зі сходу — Тихий. Розгалуження теплої Південної Пасатної течії Тихого океану проходить уздовж північного узбережжя континенту. Холодна течія Західних Вітрів омиває його південні береги. Навколишні океанічні простори мало впливають на ландшафти через незначну розчленованість берегової лінії.
Більша частина території Австралії (південна) розташована в помірному і силовому поясі, а менша (північна) - у жаркому.
Протяжність Австралії із заходу на схід по паралелі 26° пд. ш. становить близько 4000 км, а з півночі на південь по меридіану 142° сх. д- понад 3200 км.
Обриси материка прості, береги порізані слабо. Великих заток тільки дві Карпентарія на півночі і Велика Австралійська — на півдні. Австралії належать острови (Тасманія, Кенгуру, Кінг, Мелвін і деякі дрібніші), що займають всього 73 тис. км2. Уздовж північно-східного узбережжя майже на 2000 км простяглося скупчення мілководь, островів і коралових рифів - Великий Бар’єрний риф, унікальний витвір природи, подібного якому немає більше ніде у світі. Дуже і вузький, усього до двох кілометрів на півночі біля мису Йорк, він розширюється І до 150 км поблизу тропіка.
Австралія - найплоскіший материк. Більша частина його являє собою рівнину, краї якої припідняті, особливо на сході. Гори займають всього 5 % території материка.
Австралія — найсухіший материк на Землі, три чверті його поверхні мають недостатнє зволоження. Кліматичні умови материка обумовлені насамперед тим, що Австралія майже посередині перетинається південним тропіком, а тому на території материка домінує область високого тиску, а переважаючими вітрами є південно-східні пасати та західні вітри.
Панування на материку сухого тропічного клімату, відсутність високих гір зі снігами та льодовиками — причина збіднення Австралії на поверхневі води. Серед усіх материків вона виділяється слаборозвинутою річковою сіткою. Метерик багатий озерами, більшість яких безстічні. Багато озер заповнюються водою тільки під час дощів, більшу частину року вони покриті білосніжною кіркою солі. Ці озера -“свідки” минулого вологого періоду.
