44.Фізико-географічне районування Європи.

В межах територiї Європи практично неможливо провести чiткi кордони мiж фiзико-географiчними країнами, як з точки зору iсторiї геологiчного розвитку, так i клiматичних закономiрностей, якi порушуються рельєфом.

Регіональний огляд природи Європи і прилеглих до неї островiв здiйснюється за такою схемою:

1. Європейський сектор Арктики та субарктики.

2. Фiзико-географiчнi країни:

1) Фенноскандiя;

2) Середньоєвропейська рiвнина;

5) Британськi острови і Герцинська Європа;

4) Альпійсько-Карпатська Європа;

5) Середземномор’я;

6) Схiдно-Європейська рiвнина;

7) Урал.

1. Европейський сектор арктики і субарктики

Архiпелаги Пiвнiчного Льодовитого океану (Шпіцберген, Земля Франца-Йосифа, Нова Земля), а також острiв Ісланцiя характеризуються певними спiльними рисами, якi визначаються iх положенням в арктичному i субарктичному поясах. Вiдмінності пояснюються iх рельефом i положенням в Атлантичному секторi Арктики, що зумовлює клiматичні особливостi. Загалом же район вiдрiзнясться вiдносно м’яким клiматом у зв’язку з впливом Пiвнiчно-Атлантичної течії та iнтенсивною циклонiчною дiяльнiстю. В напрямi на пiвнiч i схiд зростас суворiсть клiмату й арктичної природи.

2. Фенноскандiя

Розташована на пiвнічному заході Європи. Вона включає в себе Скандинавський пiвострiв, Фiнляндiю, Кольський півострiв і Карелiю.Клiматичнi особливостi Фенноскандiї визначаються розташуванням її територiї у високих широтах, характером розвитку циркуляцiйних процесiв, зв’язаних з Iсландським центром дiї атмосфери, орографiчною будовою територiї та загальними умовами пiдстилаючої поверхнi.Рiки та озера утворюють складну розгалужену сiтку.Територiя Фенноскандiї, особливо її рiвнинна частина, характеризується значною заболоченiстю. Вiдмiнними ландшафтними особливостями крани є велика озернiсть територї, а також панування ялинових i соснових лiсiв.

3. Середньоевропейська рiвнина

Загалом же Середньоевропейська рiвнина характеризується слабопересiченим горбастим рельєфом з дiлянками, якi знаходяться нижче рiвня моря й вiдгородженi вiд нього дюнами і дамбами.Середньоевропейська рiвнина характеризуеться перехiдним вiд морського до континентального типом клiмату.У східних районах Середньоевропейської рівнини, знаходиться багато озер. Вони утворюють особливі «озерні округи», або «поозер’я» — Мазурське, Поморське, Макленбурзьке. Саме тут створений міжнародний біосферний заповідник «Західне Поліся».В окремих районах країни лiсистiсть перевищус 30 %. Переважають невеликi за площею масиви.

4. Британськi острови і герцинська европа

Найбiльш поширений тип морфоструктур країни — середньовисокi складчасто-глибовi гори. Одна з вiдмiтних рис цих гiр їх iзометричнiсть, яка виявляється у переважаннi не лiнiйно витягнутих гiр у виглядi хребтiв (це характерне для бiльшостi гiрсъких кран iз складчастою морфоструктурою), а гiрських масивiв i плоскогiр’їв. Такими є, наприклад, Центральний масив Францiї, Рейнськi Сланцевi гори, Вогези, Шварцвальд. Поширенi також i горстовi гори (Гарц, Судети, Тюрiнгенський Лiс).Британськi острови і Герцинська Європа в основному розташованi в природнiй зонi широколистяних лiсiв. У горах, вище поясу букових лiсiв, поширенi темнохвойнi породи (ялина та ялиця).Видiляють Британськi острови, Герцинську Францiю, Центральноєвропейську область.