- •1. Фізична географія
- •1.Добовий і річний рухи Землі та їх географічні наслідки
- •2.Внутрішня будова Землі та історія її розвитку. Типи земної кори.
- •3.Теорія літосферних плит. Основні типи тектонічних структур материків.
- •4.Основні форми рельєфу суходолу. Генетичні типи рельєфу.
- •5.Закономірності розподілу планетарного рельєфу Землі.
- •6.Закономірності та причини розподілу температур приземного шару повітря у просторі земної кулі.
- •7.Зонально-регіональні закономірності розподілу атмосферного тиску у просторі земної кулі.
- •8.Типи вітрів. Загальна циркуляція атмосфери.
- •9.Повітряні маси і атмосферні фронти. Кліматичні пояси.
- •10.Гідросфера. Світовий кругообіг води. Розподіл вод гідросфери.
- •11.Географічна оболонка Землі, її склад, межі, будова.
- •12.Основні закономірності географічної оболонки.
- •13.Гіпсометрія і орографія найбільших форм поверхні України.
- •14.Тектонічна будова території України
- •15.Морфоструктурний та морфоскульптурний рельєф України
- •16.Розподіл сонячної радіації та радіаційного балансу у межах території України.
- •17.Розподіл середньомісячних температур у межах території України.
- •18.Розподіл середньорічної кількості опадів та зволоження у межах території України.
- •19.Загальні риси річкової системи України.
- •20.Поширення озер і боліт у межах території України.
- •21.Ґрунтовий покрив території України.
- •22.Рослинний покрив і тваринний світ території України.
- •23.Зміна основних компонентів природного середовища під впливом діяльності людини на території України. Природоохоронні території. Заповідники і національні природні парки.
- •24.Фізико-географічне районування України. Природні комплекси Східноєвропейської рівнини.
- •25.Геоморфологічне районування Українських Карпат. Особливості рельєфу окремих геоморфологічних районів.
- •26.Поверхневі і підземні води Українських Карпат.
- •27.Загальна фізико-географічна характеристика Кримських гір.
- •28.Природні комплекси Чорного та Азовського морів.
- •29.Природні умови Тихого океану.
- •30.Природні умови Атлантичного океану.
- •31.Природні умови Індійського океану.
- •32.Природні умови Північного Льодовитого океану.
- •33.Загальна фізико-географічна характеристика Африки.
- •34.Загальна фізико-географічна характеристика Австралії.
- •35.Загальна фізико-географічна характеристика Антарктиди.
- •36.Загальна фізико-географічна характеристика Південної Америки.
- •37.Загальна фізико-географічна характеристика Північної Америки.
- •38.Загальна фізико-географічна характеристика Європи.
- •39.Загальна фізико-географічна характеристика Азії.
- •40.Фізико-географічне районування Африки.
- •41.Фізико-географічне районування Австралії.
- •42.Фізико-географічне районування Південної Америки.
- •43.Фізико-географічне районування Північної Америки.
- •44.Фізико-географічне районування Європи.
- •1. Европейський сектор арктики і субарктики
- •2. Фенноскандiя
- •3. Середньоевропейська рiвнина
- •4. Британськi острови і герцинська европа
- •5. Альпійська Європа
- •6. Середземномор’я
- •7. Схiдно-европейська рiвнина
- •8. Урал
- •45.Фізико-географічне районування Азії.
35.Загальна фізико-географічна характеристика Антарктиди.
Географічне положення, розміри території та характер берегової лінії. Антарктидою називають материк, що лежить у районі Південного полюса Землі. Приполярні області Північної півкулі називають Арктикою, тому прямо протилежні їм райони Землі назвали “анти” (“проти”) арктикою -Антарктикою. Антарктика охоплює Антарктиду та океани, що її оминають, з островами приблизно до паралелей 50-60° пд. ш.
Антарктида — найпівденніший материк. Він має унікальне географічне положення: цілий материк, крім Антарктичного півострова, лежить південніше Південного помірного кола. Від найближчого материка - Південної Америки - Антарктида відокремлена широкою (понад 1000 км) протокою Дрейка.
Береги материка омивають води Тихого, Атлантичного та Індійського океанів. Біля берегів Антарктиди вони утворюють ряд морів (Веддела, Белінсґаузена, Амундсена, Росса), що неглибоко вдаються в суходіл. Берегова лінія майже на всій протяжності являє собою льодовикові обриви.
Своєрідне географічне положення в холодних високих широтах визначає основні риси природи материка. Головна особливість - наявність суцільного льодовикового покриву.
Рельєф Антарктиди двоповерховий: згори—льодовиковий, знизу - корінний (земної кори). Льодовиковий покрив материка утворився понад 20 млн років тому. Середня висота підльодовикової поверхні Антарктиди становить 410 м. На материку є високі гори з максимальною висотою понад 5000 м і величезні (до 30 % площі материка) прогини, що лежать подекуди на 2500 м нижче від рівня моря.
Антарктида — найхолодніший материк Землі. Однією із причин суворості його клімату є абсолютна висота материка. Однак першопричина зледеніння не висота, а географічне положення, яке визначає дуже малий кут падіння сонячних променів . До того ж лід відбиває майже всі сонячні промені, що досягають поверхні материка. Майже 90 % сонячної радіації в літній час відбивається від поверхні материка. В умовах полярної ночі відбувається сильне вихолоджування материка.
Антарктида — це область найбільшого зледеніння Землі. 99% території материка покрито потужним льодовиковим покривом (об ’єм льоду - 26 млн км3). В Антарктичному льодовому покриві зосереджено 87 % усього об’єму льоду Землі.
36.Загальна фізико-географічна характеристика Південної Америки.
Площа Південної Америки з прилеглими островами - Фолклендські (Мальвінські), Галапагос та інші - становить близько 18 млн км2. За площею вона посідає четверте місце серед материків Землі.
Південна Америка розміщена південніше екватора і лише незначна частина материка розташована у Північній півкулі. Крайня північна точка - мис Гальїнас (12° пн. ш.), а південна — мис Фроуард (54° пд. ш.), що знаходиться на материку в Магеллановій протоці. Південна Америка повністю лежить у Західній півкулі.
Крайньою західною точкою материка є мис Париньяс (82° зх. д.), східною - мис Кабу-Бранку (34° зх. д.).
Південна Америка значно віддалена від інших материків, крім Північної Америки й Антарктиди. З Північною Америкою вона утворює одну частину світу. Мільйони років природа цих двох материків розвивалася самостійно, сучасний сухопутний зв’язок між ними виник при утворенні Кордильєр. Молодий, довгий і вузький Панамський перешийок з’єднує материки. Межу між Північною та Південною Америкою умовно проводять по Панамському каналу.
Південну Америку на півночі омиває Карибське море Атлантичного океану, на сході - Атлантичне, а на заході - Тихе. Берегова лінія Південної Америки слабо розчленована. Лише на південно-західному узбережжі є вузькі затоки, а на східному - затоки у гирлах рік. Найбільша серед них — Ла-Плата. Єдиний великий острів — Вогняна Земля, що знаходиться на крайньому півдні, відокремлюється від материка Магеллановою протокою. Крайня південна острівна точка Південної Америки - мис Горн - розташована на березі найширшої у світі протоки Дрейка, якою материк відокремлюється від Антарктиди Багато островів тільки на півдні.
За обрисами Південна Америка нагадує великий трикутник, що звужується до півдня. Більша частина Південної Америки розміщена у жаркому тепловому поясі.
Максимальної ширини (5150 км) Південна Америка досягає на широтах 5-8° пд. ш. Проте вже у субтропіках вона звужується, і на південь від 50° пд. ш. ширина материка не перевищує 400 км. Протяжність материка з півночі на південь - 7362 км (по меридіану 66° зх. д.).
За характером рельєфу Південна Америка поділяється на дві частини: рівнинно-плоскогірний Схід і гірський Андійський Захід. Ці дві різнорідні частини сформувалися відповідно на давній Південноамериканській платформі та в рухомій складчастій області земної кори.
Особливості клімату Південної Америки визначаються насамперед тим, щі вона більшою частиною території лежить у низьких екваторіально-тропічних широтах, а в субтропіках і помірному поясі Південної півкулі різко звужується. Положення більшої частини Південної Америки в жаркому тепловому поясі зумовлює надходження великої кількості сонячної радіації впродовж усього року і мало виражену сезонність погодних явищ.
Води материка представлені великою кількістю річок, озерами, болотами,гірськими льодовиками. Досить густа сітка річок у Південній Америці зумовлена пануванням на більшій частині території вологого клімату. Амазонка — найбільша за площею басейну (понад 7 млн км2) і найбагатоводніша річка не тільки Південної Америки, а й усієї земної кулі.
