- •Тема 1. Предмет, метод і завдання дисципліни
- •1.1. Регіон як об’єкт дослідження
- •1.2. Визначення предмету дисципліни.
- •1.3. Зв'язок з економічною теорією, статистикою, галузевими економічними та іншими дисциплінами. Методи і методологічні основи курсу «Регіональна економіка».
- •1.4. Завдання курсу «Регіональна економіка». Структура курсу «Регіональна економіка»
- •Тема 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів
- •2.1. Економічні закони і закономірності розміщення виробництва, їх об'єктивний характер.
- •2.2. Основні закономірності розміщення продуктивних сил. Закономірності і сучасні інтеграційні процеси
- •2.3. Найважливіші принципи розміщення продуктивних сил. Визначальна роль економічних і соціальних факторів у розміщенні виробництва.
- •Тема 3. Економічне районування та територіальна організація господарства
- •Тема 4. Регіон у системі територіального поділу праці
- •Економічне районування як науковий метод територіальної організації національної економіки. Економічний район, його головні ознаки, районоутворюючі фактори.
- •2. Принципи економічного районування. Типи економічних районів.
- •3. Економічне районування і його практичне значення. Особливості районування та сучасна мережа економічних районів.
- •3. Територіальний поділ праці - основа формування економічних районів
- •3.1. Спеціалізація економічних районів та методики її оцінки
- •Тема 3. Економічне районування та територіальна організація господарства.
- •3.1. Економічне районування як науковий метод територіальної організації народного господарства. Наука про економічне районування.
- •3.2. Економічний район, його головні ознаки, районоутворюючі фактори
- •3.3. Принципи економічного районування. Форми територіальної організації продуктивних сил економічних районів. Типи економічних районів.
- •3.4. Економічне районування і його практичне значення. Особливості районування та сучасна мережа економічних районів.
- •Тема 4. Регіон у системі територіального поділу праці.
- •4.1. Територіальний поділ праці - основа формування економічних районів
- •4.2. Спеціалізація економічних районів та методики її оцінки
- •4.3.Методологічні підходи до типології регіональних суспільних систем
- •Тема 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики
- •5.1. Сутність державної регіональної економічної політики
- •5.2. Основні цілі державної регіональної економічної політики. Завдання державної регіональної економічної політики.
- •Завдання державної регіональної економічної політики
- •5.3. Наукове обґрунтування регіонального розміщення продуктивних сил
- •Тема 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики
- •6.1. Поняття і сутність механізму реалізації державної регіональної економічної політики
- •6.2. Основні важелі та ключові елементи механізму реалізації регіональної економічної політики
- •6.3. Спеціальні (вільні) економічні зони - один із засобів реалізації регіональної економічної політики
- •Тема 7. Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах.
- •7.1. Економіка України як єдиний народногосподарський комплекс
- •7.2. Структура економіки, її сутність та поняття
- •7.3. Регіональні особливості галузевої структури економіки
- •7.4. Реструктуризація регіональної економіки є умовах ринку
- •Тема 8. Природний та трудоресурсний потенціал України.
- •8.1. Природно-ресурсний потенціал та його структура. Кількісна і якісна економічна оцінка природних ресурсів та природних умов.
- •Кількісна і якісна економічна оцінка природних ресурсів та природних умов
- •8.2. Характеристика природно-ресурсного потенціалу економічних районів. Ресурсозбереження і його значення для розвитку народного господарства країни.
- •Рєсурсозабезпечення і його значення для розвитку народного господарства країни
- •8.3. Роль населення у розвитку народного господарства України.
- •8.4. Чисельність і розміщення населення України. Відтворення людського потенціалу країни та його регіональні особливості.
- •Відтворення людського потенціалу країни та його регіональні особливості
- •Тема 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення.
- •9.1. Міжгалузеві комплекси, їх сутність, структура та значення.
- •9.2. Процеси інтеграції та підвищення ролі регіонів.
- •9.3. Динаміка та ефективність структурної трансформації економіки.
- •Лекція 10. (2 год.)
- •Тема 10. Економіка України як єдність регіональних соціально-економічних систем.
- •Методологічні основи і сутність регіональної економіки.
- •Основні передумови регіонального економічного розвитку.
- •Економічна система регіону як ланка єдиного господарського комплексу.
- •Проблеми і напрямки соціально-економічного розвитку регіонів.
- •Тема 12. Міжнародні економічні зв’язки України та її інтеграція в європейські та інші світові структури.
- •12.1. Сутність міжнародного поділу праці, основні потоки капіталу та робочої сили.
- •12.2. Форми зовнішньоекономічної діяльності.276 Зони спільного підприємництва. 281
- •7.4. Зони спільного підприємництва
- •12.3. Міжнародні економічні зв’язки України.
- •12.4. Проблеми та перспективи зовнішньоекономічної діяльності України. 318Лишиленко
- •Тема 13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил.
- •13.1. Поняття розміщення продуктивних сил та територіальної організації виробництва у ринковому середовищі господарювання.
- •13.2. Принципи і фактори розвитку та розміщення продуктивних сил у сучасному суспільстві.
- •13.3. Природно-економічні фактори розвитку та розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів.
8.3. Роль населення у розвитку народного господарства України.
Усі матеріальні і духовні цінності суспільства створюються працею людей, їх головною продуктивною силою - трудовим ресурсним потенціалом.
Населення - це історично складена і безперервно відтворювальна сукупність людей, яка проживає на певній території (материк, країни, області, міста, села тощо). Властивістю населення є його відтворення шляхом постійної зміни поколінь у їхній соціально-економічній обумовленості. Процес відтворення населення становить природний його рух - міграцію, демографічні аспекти розвитку сім'ї і розвитку демографічних структур. Населення разом з природними умовами і ресурсами та способом виробництва матеріальних благ є основою матеріального життя суспільства. Взаємодія людей за допомогою засобів виробництва, з одного боку, та предметів праці - з іншого, забезпечує матеріальний добробут людей, що проживають на певній території. Роль населення як основи суспільного виробництва полягає в тому, що воно виступає споживачем матеріальних благ і, тим самим, зумовлює розвиток насамперед тих галузей, які орієнтуються у своєму розміщенні на споживача. Розвиток економіки будь-якої країни можливий лише за наявності певної кількості її жителів, які здійснюють виробництво товарів і послуг, необхідних для їх життя. Це і є сутністю господарювання людей, без якого існування суспільства неможливе.
Взаємозв'язок між населенням і розвитком господарства - це історичний процес, який постійно змінюється і ускладнюється протягом усього історичного розвитку людства. В процесі еволюції розвитку суспільства воно забезпечувало свою життєдіяльність за рахунок дарів природи шляхом їх збору, рибальства і мисливства. На наступних етапах розвитку тип господарювання змінюється - розвивається відтворю вальне господарство. Спочатку це було землеробство і тваринництво. Розвиток цих галузей зумовлював необхідність виробництва певних засобів, що призвело до становлення нового прошарку людей - ремісників.
Виробництво засобів праці і спеціалізації певних територій на виробництві різних продуктів відповідно до наявних природних умов і ресурсів сприяло розвитку торгівлі як наступного етапу господарювання. У подальшому періоді свого історичного розвитку людство значно ускладнило суспільні відносини. Воно пройшло стадії від індустріального суспільства до індустріального і постіндустріальною. В нинішніх умовах господарювання настав час інформаційної стадії розвитку суспільства, коли наука, розробки новітніх технологій стають основними сферами діяльності людей і разом з наданням різних послуг забезпечують засоби їх існування.
Як бачимо, населення і економіка складають єдине ціле: людські потреби викликають появу нових виробництв та послуг, а останні впливають на людей. Оскільки людина є основним творцем суспільного багатства, то чисельність населення, кваліфікації його працездатної частини є чинником, який обумовлює економічний розвиток. Частина населення, яка зайнята в суспільному виробництві, є найбільш активною і головною продуктивною силою суспільства, що створює матеріальні цінності. Її роль - забезпечити потреби суспільства, підвищити життєвий рівень населення. Споживчий попит залежить від чисельності населення, зміни його структури. Населення виступає одночасно і як споживач, і як виробник матеріальних благ і послуг. Населення не існує поза економікою, як і економіка не може функціонувати без населення.
При плануванні розвитку і розміщення продуктивних сил окремих галузей народного господарства практичне значення мають чисельність наявних трудових ресурсів та джерела їх поповнення. Одночасно важливим є їх якісна характеристика: рівень освіти, професійно-кваліфікаційна підготовка, фізичний стан, місце проживання тощо. Для функціонування різних галузей народного господарства потрібні трудові ресурси лише відповідної якості, в тому числі і певної статі. Є низка галузей економіки, де більш доцільним є використання праці чоловіків (металургія, машинобудування, будіндустрія та ін.), а в інших - переважно жінок (легка промисловість, харчова, побутове обслуговування населення, освіта, медицина тощо). Споживання як важлива форма людської життєдіяльності має різноманітний вплив на структуру, функціонування і розміщення всіх галузей народного господарства. Тут треба звернути увагу, що демографічна структура населення значно впливає на масштаби, структуру і якість товарів, що призначені для споживача. Передусім чисельність і структура населення впливають на розміщення і масштаби розвитку тих галузей, які виготовляють продукцію щоденного попиту, зокрема продуктів харчування. Потреби населення зумовлюють і розвиток галузей соціальної інфраструктури (транспорт, зв'язок, інформація) та сфери послуг (освіта, охорона здоров'я, культура, туризм, спорт тощо), метою розвитку економіки має бути забезпечення потреб населення в матеріальних і духовних благах, його інтелектуальному розвитку.