- •1. Основні поняття та категорії фольклористики як науки.
- •2. Фольклор і художня л-ра. Проблема “фольклоризації” літературних текстів.
- •3. Проблема колективного та індивідуального в фольклорі.
- •4. Питання жанрово-тематичної співвіднесеності колядок і щедрівок.
- •5.Цикл веснах обрядів та вірувань веснянок
- •7. Народні думи, які відображають різні аспекти стосунків укр..Народу з турками і татарами.
- •8. Образи і поетика соціальних дум
- •10. Характеристика «Пісні про Байду». Стаття Франка «Пісня про…»
- •11. Тематичне розмаїття ліричних пісень
- •12. Питання жанру балади. Специфіка літературної фольклорної балади
- •13. Основні типи баладних сюжетів
- •14. Основні жанри дитячого фольклору
- •15. Жанрове визначення казки. Казка і легенда
- •16. Різновиди літописних оповідань у Повісті минулих літ
- •17. Українська житійна традиція
- •18. Слово о законі і благодаті митрополита Іларіона – жанрово-стильові ознаки
- •19. Києво-печерський патерик: історія написання й функціонування тексту
- •20. Галицько-Волинський літопис
- •21. «Слово о полку Ігоревім»
- •22. Творчість Івана Вишенського
- •23. Життя і творчість Мелетія Смотрицького.
- •24. Острозький літературний осередок кінця 17 – поч. 18 ст.
- •25. Літературна спадщина Львівської братської школи (лекція криси)
- •26. Касіян Сакович. Вірші на похорон гетьмана п Конашевича-Сагайдачного.
- •27. Образ Богдана Хмельницького
- •28. Література Києво-Могилянської академії: тематика, жанри, імена
- •29. Вірші Івана Величковського
- •30. Життя і творчість Дмитра Туптала
- •31. „Історія Русів”. Специфіка жанру
- •32. Літопис Самійла Величка і українська літописна традиція: козацькі літописи
- •33. Українське літературне бароко
- •34. «Сад божественних пісень» Сковороди
- •35. Жанрово-стильова характеристика «Енеїди»
- •36. Драматичні твори Котляревського. Їх місце в історії українського театру . (зі статті Зерова
- •37. Школи українського романтизму (харківська, київська, галицька)
- •38. «Руська трійця» та її роль у розвитку л-ри на народній основі
- •39. Квітка-Основ»яненко – фундатор нової укр прози
- •40. Романтичні балади та історичні поеми Шевченка
- •41. Поезія Шеченка періоду «Трьох літ»
- •44. Бурлескно- травестійна поезія в українській літературі 1 половини 19 ст.
- •45. Побутово-етнографічна драматургія 1 половини 19 ст
- •46. Переспіви й переклади в українській літературі 1 пол. 19 ст.
- •47. Творчість т. Шевченка останніх років життя
- •48. Повісті Шевченка: літературна доля, проблематика, художня вартість
- •49. Щоденник Шевченка: суспільні та естетичні погляди
- •50. Сучасні проблеми шевченкознавства
- •51. «Чорна рада» п.Куліша – перший соціально-історичний роман в українській літературі.
- •54. Соціально-психологічні основи української прози марка вовчка.
- •55. Український театр корифеїв: історія виникнення, діяльність, творчість
- •56. Історичні романи Нечуя-Левицького («Князь Єремія Вишневецький», «Гетьман Іван Виговський»): тематика і проблематика
- •59. Проблема «пропащої сили» в прозі Панаса Мирного («Хіба ревуть воли, як ясла повні»).
- •60.Соціально-психологічний роман «Повія» Панаса Мирного: історія написання і публікації, композиція, соціально-психологічна зумовленість поведінки головної героїні
- •61. Творчість б.Грінченка.
- •62. Новаторство політичної лірики і.Франка.
- •63. Філософські поеми і.Франка.
- •64. Лірична драма і.Франка «Зів’яле листя».
- •67. Соціально-психологічна та історична драма і.Франка.
- •68. Перекладацька діяльність і.Франка.
- •69. Іван Франко – літературний критик.
- •70. «Покутська трійця»: Василь Стефаник, Лесь Мартович, Марко Черемшина.
- •73. Українська новелістика кінця 19-поч.20. Жанрові модифікації. Франко про психологізм молодої прози
- •74. Поетика драматичної поеми Лесі Українки («На полі крові», «Оргія», «Бояриня»).
- •75. Художня трансформація фольклорно-міфологічного начала в «Лісовій пісні» Лесі Українки.
- •80. Літературні організації і групи 20-30-х рр.. Хх ст.. «Гарт»,
- •81. Літературна дискусія 1925 — 1928 років.
- •82. Естетична програма поетів- неокласиків.
- •83. Рання поезія п. Тичини (“Сонячні кларнети”, “Замість сонетів та октав”, “Плуг”, “Вітер з України”)
- •84. Лірика в. Сосюри.
- •87.Жанрово-стильові особливості драматургії 20-30-рр. 20 ст.
- •88.Проза Миколи Хвильового
- •89.Роман «Місто» Підмогильного
- •90. Поеми Бажана «Сліпці», «Смерть Гамлета», «Різьблена тінь»
- •91.Новелістика Григорія Косинки
- •92.Поезія є. Плужника, д. Фальківського, о. Влизька.
- •93. Поезія б.-і. Антонича
- •94. Співець степової Еллади. Маланюк
- •95.«Празька школа» української поезії
- •96.Романи Івана Багряного «Сад Гетсиманський», «Тигролови»
- •97.Улас Самчук «Волинь», «Марія»
- •98.Драматургія Івана Кочерги («свіччине весілля», «Алмазне жорно»)
- •99. Ю. Яновський. Роман «чотири шаблі»
- •100.Кіносценарії о. Довженка
- •101. Фольклорність поезії Малишка
- •102. Шістдесятництво як суспільно-політичний і літературний феномен
- •103. Перша фаза реабілітації репресованих письменників (кінець 50-поч. 60 рр. 20 ст.)
- •104. «Третє цвітіння» української поезії (Рильський, Тичина, Малишко, Бажан, Первомайський)
- •105. Космічна тема в поезії 60-рр 20 ст.
- •106. Новелістика 60-х рр. 20 ст, її представники
- •107. Перекладацька діяльність Миколи Лукаша і Григорія Кочура.
- •108. Роман о.Гончара «Собор», його проблематика і поетика.
- •109. Роман-епопея Вільде «Сестри Річинські» - мистецтво індивідуалізації жіночих персонажів
- •110. Літературно-мистецьке об*єднання мур. Концепції «Великої літератури» Самчука. «національно-органічного стилю» Шереха та дискусії навколо них
- •111. Історичні романи п.Загребельного, їх проблематика та особливості стилю
- •113. Драматургія 60-80рр 20ст, основні представники
- •114. Збірки Ліни Костенко «Над берегами вічної ріки» та «Неповторність», їх проблематика та поетика.
- •115. Поезія Василя Симоненка
- •116. Літературна критика 60-80 рр 20 ст, основні представники
- •117. Новелістика Григора Тютюнника. Мотив скаліченого дитинства
- •118. Історичні Романа Романа Іваничука та Романа Федоріва. Мотиви історичної пам’яті та яничарства.
- •119. Романи Ліни Костенко «Маруся Чурай» і «Берестечко», коло проблем
- •120. Літературне об*єднання «Слово», його програма та основні представники
- •121. Трилогія в. Шевчукка «Три листки за вікном».
- •122. Дисидентська поезія 60-80-х рр. 20 ст. Творчість Василя Стуса та Ігоря Калинця
- •123. «Химерна проза» 70-х 203н.. 20 ст.
- •125. Друга хвиля реабілітації укр.. Літератури( кін. 80 – поч. 90-х років 20 ст.)
- •126. Історія й теорія літератури як розділи літературознавства. Специфіка літературної критики
- •127. Тропи.
- •129. Композиція літературного твору
- •130. Категорії змісту і форми в літературознавстві
- •131. Будова і функції синтаксичного паралелізму і градації
- •132. Будова і функції антитези, оксиморону, парадоксу
- •134. Поетична строфіка. Канонічні строфи
- •138. Силабо-тоніка як система віршування
- •143. Драма як літературний рід.
- •145. Метафора, її різновиди і функції.
- •147. Порівняння: будова, різновиди, функції.
- •150. Ліро-епічні жанри.
- •158. Літературний персонаж: його різновиди і засоби характеротворення.
- •159. Епос та його жанри.
59. Проблема «пропащої сили» в прозі Панаса Мирного («Хіба ревуть воли, як ясла повні»).
У 1903 р. — роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» був надрукований в Росії П. Мирним у спiвавторствi з І. Бiликом,рiдним братом письменника під назвою «Пропаща сила» на сторінках журналу «Киевская старина», через два роки твір вийшов окремим виданням,Олесь Гончар, аналізуючи творчу спадщину автора першого в українській літературі соціально-психологічного роману, писав про те, що з появою романів і повістей Панаса Мирного(Панаса Яковича Рудченка) в «українську художню прозу ринула повінь народного життя з усім розмаїттям людських характерів...».
Проблематика цього твору:- проблематика вибору; - проблема моралі; - проблема виховання; - проблема батьків та дітей; - проблема впливу середовища на формування особистості; - проблема духовності; - проблема соціальної несправедливості; - проблема кривди (відібрали у Чіпки ниву). Твір «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — перший в українській літературі соціально-психологічний роман, у якому життя та боротьба українського селянства проти соціального гноблення напередодні та під час реформи 1861 р. подається через розкриття психології Чіпки Варениченка, його думок, прагнень і переживань. Твір має своєрідну і складну композицію. Це зумовлено винятково широкими хронологічними рамками зображення життя. Автори, заглибившись в історію українського села, почали розповідь від часів зруйнування Запорізької Січі та офіційного закріпачення українського селянства. Цiлком природно, що сильнi, вольовi натури, такi, як Чiпка, шукаючи справедливостi в життi, протестували проти кривди по-рiзному. Жорстока мораль суспiльства, з якого вирвано було корiння нацiонального, спотворила психiку Чiпки, призвела до деградацiï його особистостi. I це одна iз суттєвих причин того, що Чiпка став "пропащою силою". Критики “пропащою силою” в романі Панаса Мирного називають головного героя Чіпку Вариннеченка та Максима Гудзя. Головний герой роману Чіпка. З самого народження хлопчик не бачив батька. Він жив разом з мамою та бабусею. З самого дитинства Чіпка зазнав страждань, мало того що його родина жила в злиднях, його стосунки не склалися з дітьми. Вони його весь час ображали, проганяли. З самого дитинства Чіпка проявив високу цікавість до всього, жагу до знаходження правди. Так одного разу Чіпка пішов на службу до діда Бородая, але він був неслухняним хлопцем і дід його вибив. Чіпка дуже обурився, вважав що це несправедливо і вирішив помститися підпаливши хату дідові. Дід його вигнав. Чіпка пішов додому поніс у серці гірке почуття ненависті на долю, що поділила людей на хазяїна і робітника… Так з самого дитинства Чіпка пізнав усі гіркоти нашого життя. Подорослішав Чіпка став добрим хазяїном. Але знов “подарунок” долі. У Чіпки відбирають його власну землю. Чіпка пішов шукати справедливості, але не знайшов, йому сказали плати за свою землю, як що хочеш заново володіти нею. Чіпка познайомився з Порохом, який у перше дав Чіпці випити горілки. Чіпці це сподобалось. Тут ще, як на зло Чіпка зблизився з компанією вічно гулящих. Лушня. Пацюк, Мотня. І почалось поїхало, все стало пропиватися підряд без відпочинку. В результаті Чіпка залишився майже голий і босий. Так почала діяти “пропаща сила”. Але ж Чіпка на цей раз задумався, оженився і зажив заново, відновивши свої гарні риси та довівши людям що він гарний хлопець. Чіпка став поважним чоловіком на селі. Він торгував по ярмарках тканиною, та розбагатів. В той час були вибори в волость, куди вибрали Чіпку від села. Але той виявився неугодним і його не підтримали поміщики. Так знов доля не посміхнулося Чіпці і він розчарувався в цьому житті, остаточно скорившись пропащій силі, грабуючи та вбиваючи людей вночі, а вдень ведучи нормальне життя.Максим Гудзь – з самого дитинства прагнув волі, свободи. Воля кипіла у його крові, вона була привита його славними предками козаками. Але так трапилось що його забрали в москалі. В армії його спочатку поважали, бо проявлялися його гарні якості, як: повага до старшого, підтримка друзів та чесність. Але згодом армія зробила з нього “поганого хлопця”. Він повернувся в Піски після 30 років служби з жінкою та донькою. В Пісках він став ватажком зграї злочинців до складу якої входив і Чіпка. Так з вольової, порядної людини утворився злочинець, який і відійшов з нашого життя не порядною смертю.Як ми бачимо, в цих двох головних героїв були усі шанси стати порядними, чесними людьми, всі вони мали гарні якості. Але злодійка доля не дала їм цього зробити. Вони підкорились “пропащій силі”, пустили життя на самохід, завдаючи шкоду оточуючим їх людям.
