- •1. Основні поняття та категорії фольклористики як науки.
- •2. Фольклор і художня л-ра. Проблема “фольклоризації” літературних текстів.
- •3. Проблема колективного та індивідуального в фольклорі.
- •4. Питання жанрово-тематичної співвіднесеності колядок і щедрівок.
- •5.Цикл веснах обрядів та вірувань веснянок
- •7. Народні думи, які відображають різні аспекти стосунків укр..Народу з турками і татарами.
- •8. Образи і поетика соціальних дум
- •10. Характеристика «Пісні про Байду». Стаття Франка «Пісня про…»
- •11. Тематичне розмаїття ліричних пісень
- •12. Питання жанру балади. Специфіка літературної фольклорної балади
- •13. Основні типи баладних сюжетів
- •14. Основні жанри дитячого фольклору
- •15. Жанрове визначення казки. Казка і легенда
- •16. Різновиди літописних оповідань у Повісті минулих літ
- •17. Українська житійна традиція
- •18. Слово о законі і благодаті митрополита Іларіона – жанрово-стильові ознаки
- •19. Києво-печерський патерик: історія написання й функціонування тексту
- •20. Галицько-Волинський літопис
- •21. «Слово о полку Ігоревім»
- •22. Творчість Івана Вишенського
- •23. Життя і творчість Мелетія Смотрицького.
- •24. Острозький літературний осередок кінця 17 – поч. 18 ст.
- •25. Літературна спадщина Львівської братської школи (лекція криси)
- •26. Касіян Сакович. Вірші на похорон гетьмана п Конашевича-Сагайдачного.
- •27. Образ Богдана Хмельницького
- •28. Література Києво-Могилянської академії: тематика, жанри, імена
- •29. Вірші Івана Величковського
- •30. Життя і творчість Дмитра Туптала
- •31. „Історія Русів”. Специфіка жанру
- •32. Літопис Самійла Величка і українська літописна традиція: козацькі літописи
- •33. Українське літературне бароко
- •34. «Сад божественних пісень» Сковороди
- •35. Жанрово-стильова характеристика «Енеїди»
- •36. Драматичні твори Котляревського. Їх місце в історії українського театру . (зі статті Зерова
- •37. Школи українського романтизму (харківська, київська, галицька)
- •38. «Руська трійця» та її роль у розвитку л-ри на народній основі
- •39. Квітка-Основ»яненко – фундатор нової укр прози
- •40. Романтичні балади та історичні поеми Шевченка
- •41. Поезія Шеченка періоду «Трьох літ»
- •44. Бурлескно- травестійна поезія в українській літературі 1 половини 19 ст.
- •45. Побутово-етнографічна драматургія 1 половини 19 ст
- •46. Переспіви й переклади в українській літературі 1 пол. 19 ст.
- •47. Творчість т. Шевченка останніх років життя
- •48. Повісті Шевченка: літературна доля, проблематика, художня вартість
- •49. Щоденник Шевченка: суспільні та естетичні погляди
- •50. Сучасні проблеми шевченкознавства
- •51. «Чорна рада» п.Куліша – перший соціально-історичний роман в українській літературі.
- •54. Соціально-психологічні основи української прози марка вовчка.
- •55. Український театр корифеїв: історія виникнення, діяльність, творчість
- •56. Історичні романи Нечуя-Левицького («Князь Єремія Вишневецький», «Гетьман Іван Виговський»): тематика і проблематика
- •59. Проблема «пропащої сили» в прозі Панаса Мирного («Хіба ревуть воли, як ясла повні»).
- •60.Соціально-психологічний роман «Повія» Панаса Мирного: історія написання і публікації, композиція, соціально-психологічна зумовленість поведінки головної героїні
- •61. Творчість б.Грінченка.
- •62. Новаторство політичної лірики і.Франка.
- •63. Філософські поеми і.Франка.
- •64. Лірична драма і.Франка «Зів’яле листя».
- •67. Соціально-психологічна та історична драма і.Франка.
- •68. Перекладацька діяльність і.Франка.
- •69. Іван Франко – літературний критик.
- •70. «Покутська трійця»: Василь Стефаник, Лесь Мартович, Марко Черемшина.
- •73. Українська новелістика кінця 19-поч.20. Жанрові модифікації. Франко про психологізм молодої прози
- •74. Поетика драматичної поеми Лесі Українки («На полі крові», «Оргія», «Бояриня»).
- •75. Художня трансформація фольклорно-міфологічного начала в «Лісовій пісні» Лесі Українки.
- •80. Літературні організації і групи 20-30-х рр.. Хх ст.. «Гарт»,
- •81. Літературна дискусія 1925 — 1928 років.
- •82. Естетична програма поетів- неокласиків.
- •83. Рання поезія п. Тичини (“Сонячні кларнети”, “Замість сонетів та октав”, “Плуг”, “Вітер з України”)
- •84. Лірика в. Сосюри.
- •87.Жанрово-стильові особливості драматургії 20-30-рр. 20 ст.
- •88.Проза Миколи Хвильового
- •89.Роман «Місто» Підмогильного
- •90. Поеми Бажана «Сліпці», «Смерть Гамлета», «Різьблена тінь»
- •91.Новелістика Григорія Косинки
- •92.Поезія є. Плужника, д. Фальківського, о. Влизька.
- •93. Поезія б.-і. Антонича
- •94. Співець степової Еллади. Маланюк
- •95.«Празька школа» української поезії
- •96.Романи Івана Багряного «Сад Гетсиманський», «Тигролови»
- •97.Улас Самчук «Волинь», «Марія»
- •98.Драматургія Івана Кочерги («свіччине весілля», «Алмазне жорно»)
- •99. Ю. Яновський. Роман «чотири шаблі»
- •100.Кіносценарії о. Довженка
- •101. Фольклорність поезії Малишка
- •102. Шістдесятництво як суспільно-політичний і літературний феномен
- •103. Перша фаза реабілітації репресованих письменників (кінець 50-поч. 60 рр. 20 ст.)
- •104. «Третє цвітіння» української поезії (Рильський, Тичина, Малишко, Бажан, Первомайський)
- •105. Космічна тема в поезії 60-рр 20 ст.
- •106. Новелістика 60-х рр. 20 ст, її представники
- •107. Перекладацька діяльність Миколи Лукаша і Григорія Кочура.
- •108. Роман о.Гончара «Собор», його проблематика і поетика.
- •109. Роман-епопея Вільде «Сестри Річинські» - мистецтво індивідуалізації жіночих персонажів
- •110. Літературно-мистецьке об*єднання мур. Концепції «Великої літератури» Самчука. «національно-органічного стилю» Шереха та дискусії навколо них
- •111. Історичні романи п.Загребельного, їх проблематика та особливості стилю
- •113. Драматургія 60-80рр 20ст, основні представники
- •114. Збірки Ліни Костенко «Над берегами вічної ріки» та «Неповторність», їх проблематика та поетика.
- •115. Поезія Василя Симоненка
- •116. Літературна критика 60-80 рр 20 ст, основні представники
- •117. Новелістика Григора Тютюнника. Мотив скаліченого дитинства
- •118. Історичні Романа Романа Іваничука та Романа Федоріва. Мотиви історичної пам’яті та яничарства.
- •119. Романи Ліни Костенко «Маруся Чурай» і «Берестечко», коло проблем
- •120. Літературне об*єднання «Слово», його програма та основні представники
- •121. Трилогія в. Шевчукка «Три листки за вікном».
- •122. Дисидентська поезія 60-80-х рр. 20 ст. Творчість Василя Стуса та Ігоря Калинця
- •123. «Химерна проза» 70-х 203н.. 20 ст.
- •125. Друга хвиля реабілітації укр.. Літератури( кін. 80 – поч. 90-х років 20 ст.)
- •126. Історія й теорія літератури як розділи літературознавства. Специфіка літературної критики
- •127. Тропи.
- •129. Композиція літературного твору
- •130. Категорії змісту і форми в літературознавстві
- •131. Будова і функції синтаксичного паралелізму і градації
- •132. Будова і функції антитези, оксиморону, парадоксу
- •134. Поетична строфіка. Канонічні строфи
- •138. Силабо-тоніка як система віршування
- •143. Драма як літературний рід.
- •145. Метафора, її різновиди і функції.
- •147. Порівняння: будова, різновиди, функції.
- •150. Ліро-епічні жанри.
- •158. Літературний персонаж: його різновиди і засоби характеротворення.
- •159. Епос та його жанри.
159. Епос та його жанри.
Е́пос (грец. epos — слово, оповідання) — різновид літературного (поряд з лірикою і драмою) роду, що оповідає про події, котрі нібито відбувалися у минулому (які немов здійснювалися насправді і згадуються оповідачем).
Епос охоплює буття в його пластичній об'ємності, просторово-часовій довжині і подійовій насиченості (сюжетність). Виникає у фольклорі (казка, епопея, історико-героїчні пісні, билина). До 18 століття епос був головним жанром літератури.
У добутках епічного жанру, - пише теоретик Н. Гуляєв, - письменник виступає як аналітик, дослідник дійсності, що з'ясовує обставини, що змусили персонажів зробити ті чи інші вчинки".
Прозаїчне оповідання поділяється на дві категорії: мала форма - новела (в українській термінології - оповідання) і велика форма - роман. Саме розмір - визначальний фактор у класифікації оповідальних творів. М. Веллер визначає розповідь як закінчений прозаїчний твір обсягом до 45 сторінок. Така річ читається на одному подиху, без стомлення.
Границю між великою і малою формами установити неможливо. Так, у російському літературознавстві для оповідань середнього розміру часто використовують термін "повість".
Від обсягу твору залежить, як автор розпорядиться матеріалом, як побудує сюжет, як введе в нього свою тематику.
Мала форма звичайно має просту фабулу (що не стосується складності і заплутаності окремих ситуацій) з коротким ланцюгом ситуацій, що змінюються, чи, вірніше, з однією центральною зміною ситуацій.
Тому що розповідь дається звичайно не в діалозі, а в оповіданні, то в ньому велику роль грає казковий момент, а значить і особистість оповідача. Виведення оповідача супроводжується, по-перше, роз'ясненням його мотивів, що обрамляють, (обстановка, у якій був почутий розповідь, мотиви, що викладають привід до розповіді і т.п.), по-друге, розробкою розповідної манери в мові і композиції.
Втім, безліч новел написана в манері відверненого оповідання, без введення оповідача.
Епос: види і жанри
Великі форми:
1)Епопея – значний за обсягом монументальний твір епічного змісту, в якому широко і всебічно відтворено епохальний перелом у житті цілого народу, відображені події, що мають вирішальне значення для багатьох поколінь. (герм. « Пісня про Нібелунгів», «Іліада» та «Одісей» - Гомера, «Енеїда» Вергілія).2)Роман- великий епічний жанр, в основі якого лежить зображення приватного життя людини в незрозумілому зв’язку із суспільним розвитком.(Жанри роману: Сімейно-побутової, Соціально-психологічний, Філософський, Історичний, Фантастичний, Роман-утопія, Роман виховання, Любовний роман, Авантюрний роман, Роман-подорож, Ліро-епічний (роман у віршах))3)Роман-епопея;4)Поема-епопея. Повість – епічний твір середньої жанрової форми. Частіше за все говорять про її проміжне становище між романом і оповіданням, нечіткість і розмитість жанрових меж.
Малі форми:
1)Розповідь – мала епічна форма художньої літератури, невелике за обсягом зображених явищ життя, а звідси і за обсягом тексту, прозовий твір. (жанри оповідання: нарисовій (описово-розповідний, “нравоопісательний”), новелістичний (конфліктно-розповідний);
2)Новела – – малий прозаїчний жанр, порівнянний за обсягом з розповіддю, але відрізняється від нього гострим доцентровим сюжетом, нерідко парадоксальним, відсутністю описовості і композиційною строгістю
3) Оповідання .
4)Казка (жанри казки: Чарівна, Соціально-побутова, Сатирична, Соціально-політична, Лірична, Фантастична, Анімалістична, Науково-пізнавальна);5)Байка;
