- •1) Винахід кінематографа та його перші кроки у Європі та
- •2) Американське кіно початку хх століття. Творчість Девіда Гріффіта.
- •3) Образність звуків у мистецтві кіно.
- •1) Грузинська школа кіно. Творчість режисерів Тенгіза Абуладзе,
- •2) Режисерські імена 80-90-х: Пітер Грінуей, Емір Кустуріца,
- •Звук за кадром, ілюстративний та асоціативний звук у фільмі.
- •Народження українського та російського кіно. Творчість
- •Творчість Фрідріха Мурнау. Фільми “Носферату”, “Остання людина”.
- •3) Музичний та мовний баланс.
- •Постмодернізм у сучасному світовому кіно. Творчість Дейвіда Лінча, Педро Альмодовара.
- •2) Творчість е. Фон Штрогейма.
- •3) Звук у якості монтажної зв’язки.
- •1) Становлення українського кіно (1918-1926р.). Творчість г.Стабавого,
- •Фільм “Летять журавлі” м.Калатозова: аналіз образної системи.
- •3) Штучна реверберація при створенні звукового супровіду фільму.
- •Естетика Голівуду 50-60-х років минулого століття, особливості
- •Радянське документальне кіно 20-30-х років. Творчі пошуки Дзіги
- •Методи визначення різних видів спотворень звуку.
- •Загальна характеристика світового анімаційного мистецтва хх століття. Творчість Уолта Діснея. Радянська школа анімації.
- •2) Кінематограф сша 30-40-х років хх століття. Творчість д.Форда.
- •3) Якість звучання мови під час звукозапису.
- •1) Російське кіно 60-80-х років. Творчість Лариси Шепітько, Андрона
- •2) Творчість Олександра Довженка. Фільми 20-30-х років.
- •3) Синхронний (чистовий) звукозапис мови у кіно: переваги та риси.
- •1) Американська комедія та її вплив на світове кіно. Мак Сеннет,
- •Актори кіно европейських країн. Марлен Дітріх, Джульетта Мазіна,
- •Робота з мікрофонами на знімальному майданчику під час
- •1) Розвиток телебачення у 70-80 роки. Загальна характеристика.
- •Загальна характеристика творчості л.Кулєшова, б.Барнета, в.Пудовкіна. Фільми “Дім на Трубній”, “Окраїна”, “Нащадок Чінгізхана”.
- •Радімікрофони у кіно - та телевиробництві.
- •Європейське кіно початку минулого століття (1909-1918р).
- •Акторська школа в українському кіно: Амбросій Бучма, Наталія
- •Особливості контролю звучання по моніторам та навушникам.
- •Мистецькі особливості фільмів Андрія Тарковського “Іванове дитинство”, “Андрій Рубльов”, “Сталкер”.
- •Творчість Івана Кавалерідзе. Загальна характеристика.
- •Робота з мікрофоном під час озвучування реплік на натурних з’йомках.
- •Перші кроки радянського кінематографу (1919-1925р.).
- •Італійський неореалізм. Особливості жанрово-стильової та світоглядної системи, вплив на світове кіномистецтво.
- •Тонування знятого матеріалу. Робота актора з мікрофоном у процесі тонування.
- •Завоювання Голівудом світового кіноринку у 80-90-х роках.
- •Телебачення 80-90-х років. Інформаційні програми, повернення “прямого ефіру”, зміцнення світової телевізійної системи.
- •Портативні мікшерні пульти для виїздних записів.
- •Виникнення теорії монтажу. Основні характеристики кіностилю
- •Творчість Орсона Уеллса. Мистецькі відриття фільму
- •3) Співвідношення і взаємодія музики, мови та шумів у фільмі.
- •Кіно Швеції. Фільми Віктора Шестрема та Інгмара Бергмана.
- •2) Документальне кіно срср часів Перебудови (1986-1991).
- •3) Запис шумів на знімальному майданчику.
- •Кіно Німеччини 20-х років хх сторіччя. Особливості німецького експрессіонізму.
- •Початок телевізійної епохи (30-50-ті роки).
- •Хард-дискові системи запису.
- •1) Телевізійна естетика та технологія 50-60-х. “Поетика” телевізійного
- •2) Французька «нова хвиля». Творчість ф.Трюффо, ж.-л. Годара.
- •3) Створення трюкових звуків та їх запис.
- •Творчість Олександра Довженка повоєнногоо періоду. Фільми
- •Народні комедіїї Георгія Александрова та Івана Пир’єва.
- •Midi – пристрої.
- •Українське кіно 70-80-х р. Загальна характеристика.
- •Сучасна режисура американського кіно: Стівен Спілберг, брати Коени, Квентін Тарантіно.
- •Цифрові процесори обробки сигналів (dsp). Устрій та використання.
- •Творчість Сергія Ейзенштейна: фільми “Броненосець Потьомкін”,
- •Художні відкриття у фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».
- •Перезапис (зведення) звукового супровіду фільму.
- •Комедійний жанр у російському та українському кіно. Творчість Леоніда Гайдая, Ельдара Рязанова, в.Іванова, ю.Тімошенка та є.Березіна.
- •Українська школа науково-популярного кіно. Фільми ф.Соболєва “Мова тварин”, “я та інші”.
- •1) Українська школа анімаційного кіно: творчість в.Дахна, Давіда Черкасського, а.Грачової, в.Гончарова.
- •2) Творчість а.Куросави. Загальна характеристика.
- •3) Взаємний вплив звуків. Розбірливість мови на фоні сторонніх звуків.
- •Українсське поетичне кіно 60-80-х р. Творчість Сергія Параджанова, Юрія Ільєнка, Леоніда Осики, Івана Миколайчука.
- •2) Сучасне телебачення України. Основні тб-канали, особливості
- •3) Постановочний сценарій та звукова експлікація.
2) Творчість е. Фон Штрогейма.
Штрогейм Эрих (1885 - 1957), американский режиссер, сценарист, актер, художник. Родился в Вене. Эмигрировав в США, Штрогейм перепробовал самые разные профессии, пока не попал в 1914 в Голливуд. Снимаясь в эпизодах в фильмах Д. У. Гриффита, он исполнял также обязанности ассистента режиссера. Режиссерский дебют Штрогейма «Слепые мужья» (1919) имел успех как благодаря тщательности режиссуры, достоверности атмосферы и натуральности актеров, так и откровенности некоторых сцен. Сатирическое изображение европейской аристократии и высшего света, чье обаяние очаровывает наивных американок, которые хотели бы вырваться из пут викторианской морали. Сатира на американский культ «просперити» и полное злого сарказма изображение обывателя сделали режиссера изгоем в глазах голливудских баронов. Непривычное сочетание сверхнату-ралистической сочности с гротескным преувеличением превращало «Алчность» в метафору американского образа жизни и вызвало ярость «патриотов», назвавших картину «отвратительным эпосом сточных канав». Сверхдлинный фильм (42 части) был сокращен до 10 частей. Несмотря на скандал в связи с «Алчностью», Штрогейм смог поставить «Веселую вдову» (1925, по мотивам оперетты Ф. Легара), использовав сценарий как повод для злой сатиры на светское общество и его лицемерную мораль. Режиссер продолжил свою атаку на представленную Веной Габсбургов жизнь верхов в картине «Свадебный марш» (1928), а в «Королеве Келли» (1928) высмеял розовые идиллии и мифы Голливуда 20-х годов. Обе ленты заканчивали другие режиссеры, как и последний американский проект «Прогулка по Бродвею» (1932), который был переснят и вышел год спустя под названием «Хэлло, сестра!» (1933). А Штрогейм был вынужден переехать во Францию, появляясь в ряде фильмов в ролях злодеев и оставив несколько актерских шедевров.
3) Звук у якості монтажної зв’язки.
На монтажных переходах звук может акцентировать связь различных эпизодов или же, наоборот, смягчить шероховатость стыковки кадров. Звуковой монтаж делается после монтажа изображения, но это не значит, что склейки на треке голосовых реплик будут в тех же местах, где и склейки изображения. По аналогии с изображением, в звуке также могут быть «затемнения», «наезды», вытеснения, контрастные сочетания. Звуком можно разделять или, наоборот, связывать эпизоды и кадры в местах их соединения. Пример “наезда”: звук колокола на небольшой церковной звонице перходят в звук корабельного колокола появляющегося в следующем кадре плывущего судна. Пример контрастного сочетания (кинофильм “Цирк”): нетерпеливый зритель закладывает пальцы в рот, чтобы свиснуть, но вместо свиста раздается паровозный гудок, который продолжается в следующем кадре, где показывают паровоз со струей вылетающего пара. Звуковые акценты можно применить для маскировки неудачной монтажной стыковки фонограмм. Добавленные в общий саундтрек фильма звуки с других дорожек (например, шумы, отдельные музыкальные аккорды, сбивки барабанов) могут замаскировать нежелательный контраст в смене звуковых фактур.
№ 5