- •1) Винахід кінематографа та його перші кроки у Європі та
- •2) Американське кіно початку хх століття. Творчість Девіда Гріффіта.
- •3) Образність звуків у мистецтві кіно.
- •1) Грузинська школа кіно. Творчість режисерів Тенгіза Абуладзе,
- •2) Режисерські імена 80-90-х: Пітер Грінуей, Емір Кустуріца,
- •Звук за кадром, ілюстративний та асоціативний звук у фільмі.
- •Народження українського та російського кіно. Творчість
- •Творчість Фрідріха Мурнау. Фільми “Носферату”, “Остання людина”.
- •3) Музичний та мовний баланс.
- •Постмодернізм у сучасному світовому кіно. Творчість Дейвіда Лінча, Педро Альмодовара.
- •2) Творчість е. Фон Штрогейма.
- •3) Звук у якості монтажної зв’язки.
- •1) Становлення українського кіно (1918-1926р.). Творчість г.Стабавого,
- •Фільм “Летять журавлі” м.Калатозова: аналіз образної системи.
- •3) Штучна реверберація при створенні звукового супровіду фільму.
- •Естетика Голівуду 50-60-х років минулого століття, особливості
- •Радянське документальне кіно 20-30-х років. Творчі пошуки Дзіги
- •Методи визначення різних видів спотворень звуку.
- •Загальна характеристика світового анімаційного мистецтва хх століття. Творчість Уолта Діснея. Радянська школа анімації.
- •2) Кінематограф сша 30-40-х років хх століття. Творчість д.Форда.
- •3) Якість звучання мови під час звукозапису.
- •1) Російське кіно 60-80-х років. Творчість Лариси Шепітько, Андрона
- •2) Творчість Олександра Довженка. Фільми 20-30-х років.
- •3) Синхронний (чистовий) звукозапис мови у кіно: переваги та риси.
- •1) Американська комедія та її вплив на світове кіно. Мак Сеннет,
- •Актори кіно европейських країн. Марлен Дітріх, Джульетта Мазіна,
- •Робота з мікрофонами на знімальному майданчику під час
- •1) Розвиток телебачення у 70-80 роки. Загальна характеристика.
- •Загальна характеристика творчості л.Кулєшова, б.Барнета, в.Пудовкіна. Фільми “Дім на Трубній”, “Окраїна”, “Нащадок Чінгізхана”.
- •Радімікрофони у кіно - та телевиробництві.
- •Європейське кіно початку минулого століття (1909-1918р).
- •Акторська школа в українському кіно: Амбросій Бучма, Наталія
- •Особливості контролю звучання по моніторам та навушникам.
- •Мистецькі особливості фільмів Андрія Тарковського “Іванове дитинство”, “Андрій Рубльов”, “Сталкер”.
- •Творчість Івана Кавалерідзе. Загальна характеристика.
- •Робота з мікрофоном під час озвучування реплік на натурних з’йомках.
- •Перші кроки радянського кінематографу (1919-1925р.).
- •Італійський неореалізм. Особливості жанрово-стильової та світоглядної системи, вплив на світове кіномистецтво.
- •Тонування знятого матеріалу. Робота актора з мікрофоном у процесі тонування.
- •Завоювання Голівудом світового кіноринку у 80-90-х роках.
- •Телебачення 80-90-х років. Інформаційні програми, повернення “прямого ефіру”, зміцнення світової телевізійної системи.
- •Портативні мікшерні пульти для виїздних записів.
- •Виникнення теорії монтажу. Основні характеристики кіностилю
- •Творчість Орсона Уеллса. Мистецькі відриття фільму
- •3) Співвідношення і взаємодія музики, мови та шумів у фільмі.
- •Кіно Швеції. Фільми Віктора Шестрема та Інгмара Бергмана.
- •2) Документальне кіно срср часів Перебудови (1986-1991).
- •3) Запис шумів на знімальному майданчику.
- •Кіно Німеччини 20-х років хх сторіччя. Особливості німецького експрессіонізму.
- •Початок телевізійної епохи (30-50-ті роки).
- •Хард-дискові системи запису.
- •1) Телевізійна естетика та технологія 50-60-х. “Поетика” телевізійного
- •2) Французька «нова хвиля». Творчість ф.Трюффо, ж.-л. Годара.
- •3) Створення трюкових звуків та їх запис.
- •Творчість Олександра Довженка повоєнногоо періоду. Фільми
- •Народні комедіїї Георгія Александрова та Івана Пир’єва.
- •Midi – пристрої.
- •Українське кіно 70-80-х р. Загальна характеристика.
- •Сучасна режисура американського кіно: Стівен Спілберг, брати Коени, Квентін Тарантіно.
- •Цифрові процесори обробки сигналів (dsp). Устрій та використання.
- •Творчість Сергія Ейзенштейна: фільми “Броненосець Потьомкін”,
- •Художні відкриття у фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».
- •Перезапис (зведення) звукового супровіду фільму.
- •Комедійний жанр у російському та українському кіно. Творчість Леоніда Гайдая, Ельдара Рязанова, в.Іванова, ю.Тімошенка та є.Березіна.
- •Українська школа науково-популярного кіно. Фільми ф.Соболєва “Мова тварин”, “я та інші”.
- •1) Українська школа анімаційного кіно: творчість в.Дахна, Давіда Черкасського, а.Грачової, в.Гончарова.
- •2) Творчість а.Куросави. Загальна характеристика.
- •3) Взаємний вплив звуків. Розбірливість мови на фоні сторонніх звуків.
- •Українсське поетичне кіно 60-80-х р. Творчість Сергія Параджанова, Юрія Ільєнка, Леоніда Осики, Івана Миколайчука.
- •2) Сучасне телебачення України. Основні тб-канали, особливості
- •3) Постановочний сценарій та звукова експлікація.
2) Творчість а.Куросави. Загальна характеристика.
КУРОСАВА Акира (1910-1998), японский режиссер.Учился в Академии изящных искусств. Режиссерский дебют — «Сугата Сансиро» (1943) о событиях, связанных с развитием дзюдо в конце 19 века. 55). Неоднократно экранизировал произведения зарубежной классической литературы, перенося события на японскую почву, но сохраняя при этом с редкой последовательностью дух и идею первоисточников: «Идиот»(по Достоевскому, 1951); «Замок паутины» (1957), «Трон в крови» (по «Макбету» Шекспира, 1957), «На дне» (по Горькому, 1957), «Смута» (по «Королю Лиру» Шекспира, 1985). Гражданственные устремления режиссер реализует особенно упорно после того, как в 1960 создал собственную компанию «Куросава про» и поставил ленты «Чем хуже человек, тем лучше он спит»«Злые остаются живыми» (1960), «Рай и ад» (1963). Вновь обращается к жанру «кэнгэки» («Трое негодяев в скрытой крепости», 1958, премия МКФ в Западном Берлине—59, «Телохранитель», 1961, «Цубаки Сандзюро», 1962 — все с Тосиро Мифунэ в главных ролях), в которых высмеивает моральные и нравственные догматы самурайства. Гуманистическая позиция Куросавы полно раскрылась в картине «Красная борода» (по Сюгоро Ямамото, 1965). Неудачей завершились попытки сотрудничества с Голливудом (проекты «Стремительный поезд» и «Тора! Тора! Тора!»).В 1969 Кэйскэ Киносита, Кон Итикава, Масаки Кобаяси и Акира Куросава основали компанию «Четыре всадника». Здесь Куросава поставил свой первый цветной фильм «Додэскадэн»«Под стук трамвайных колес» (по Сюгоро Ямамото, 1970). В 1975 был приглашен на «Мосфильм», снял ленту «Дерсу Узала» (по В. К. Арсеньеву, главный приз поровну на МКФ в Москве, премия «Оскар», 1976). В 1980 при содействии Фрэнсиса Копполы и Джорджа Лукаса поставил картину «Тень воина» (главный приз поровну на МКФ в Канне, премия «Сезар» и др. ). В ней, как и в созданном при участии французского продюсера Сержа Зильбермана фильме «Смута» (1985), а также в ленте «Сны» (1990), снятой при поддержке Мартина Скорсезе, более явно, чем прежде, проявилась склонность Куросавы в поздний период творчества к живописному и многокрасочному кинематографу. Для картин «Августовская рапсодия» (1991) и «Мададае!»«Долгих лет жизни!» (1993), напротив, свойственны декларативность и морализаторство. Куросава первым среди японских кинематографистов получил почетное звание заслуженного деятеля культуры, награжден юбилейной премией МКФ в Венеции (1982), специальным «Оскаром» за творчество (1990) и другими национальными и международными призами.
3) Взаємний вплив звуків. Розбірливість мови на фоні сторонніх звуків.
Чтобы в изображении состредоточить внимание зрителя на главном аспекте действия, изображение стремятся выделить фокусировкой и светотеневым рельефом. Задний план в большинстве случаев находится вне фокуса – все это создает эквивалент реальной картины. Подобная избирательность свойственна и слуху. Человек фиксирует в сознании только те звуки, которые его слуховая система считает наиболее важными. Такая селективность слуха позволяет расслышать даже тихие звуки на фоне громких мешающих. Однако в звуковом сопровождении фильма нет надобности нагромождать все звуки, которые могут раздаваться в конкретной сцене – следует отобрать из них только те, которые имеют драматургически-смысловое значениее, и подать их с соответствующей громкостью. Например, люди разговаривают на фоне водопада. В начале кадра (до реплик) звук воды может быть достаточно громким. С началом же диалога шум воды следует плавно, без скачка приглушить, причем так, чтобы первые фразы не провалились в нем. Тут шум становится неинформативным, и даже мешающим, т.к. зрителя прежде всего интерсует диалог героев. Но водопад остается в кадре, поэтому он должен звучать. Назойливая фоновая музыка на фоне реплик, или однообразные шумы раздражают и утомляют зрителей, в результате многие реплики могут остаться непонятыми, как бы четко они не были произнесены. Бесполезно “перекрикивать” репликами другие громкие звуки. Необходимо установить максимальный уровень речи, а музыку и шумы подвести так, чтобы они не мешали свободному, без напряжения, восприятию произносимых слов. Оглушение слушателя чрезмерно громкой речью приводит к потере разборчивости. На фоне тишины разборчивость речи растет с увеличением её громкости, но с какого-то предела разборчивость снова начинает падать - речь начинает глушить слушателя, так как уровень отдельных её частотных составляющих приближается к болевому порогу. Маскирующее действие музыки и шумов в сочетании с репликами определяется не только соотношением уровней, но и частотным диапазоном фоновых звуков. Например, при отдельном прослушивании записи речи разборчивость её высока, но при добавлении фоновых звуков реплики “проваливаются”. В этом случае помогает тон-коррекция и компрессия. Так или иначе, нельзя строить звуковое сопровождение фильма в ущерб четкости речи. Зритель должен без напряжения слышать и понимать все, что говорится с экрана. Не стоит также расчитывать на исправление недостатков речи (невнятное произношение, шепелявость, скороговорка, смазывание слов фраз) на этапе сведения (перезаписи). Следует бороться за идеальное звучание каждого из звуковых компонентов фильма еще в перевоисточнике.
№ 24.
