- •1) Винахід кінематографа та його перші кроки у Європі та
- •2) Американське кіно початку хх століття. Творчість Девіда Гріффіта.
- •3) Образність звуків у мистецтві кіно.
- •1) Грузинська школа кіно. Творчість режисерів Тенгіза Абуладзе,
- •2) Режисерські імена 80-90-х: Пітер Грінуей, Емір Кустуріца,
- •Звук за кадром, ілюстративний та асоціативний звук у фільмі.
- •Народження українського та російського кіно. Творчість
- •Творчість Фрідріха Мурнау. Фільми “Носферату”, “Остання людина”.
- •3) Музичний та мовний баланс.
- •Постмодернізм у сучасному світовому кіно. Творчість Дейвіда Лінча, Педро Альмодовара.
- •2) Творчість е. Фон Штрогейма.
- •3) Звук у якості монтажної зв’язки.
- •1) Становлення українського кіно (1918-1926р.). Творчість г.Стабавого,
- •Фільм “Летять журавлі” м.Калатозова: аналіз образної системи.
- •3) Штучна реверберація при створенні звукового супровіду фільму.
- •Естетика Голівуду 50-60-х років минулого століття, особливості
- •Радянське документальне кіно 20-30-х років. Творчі пошуки Дзіги
- •Методи визначення різних видів спотворень звуку.
- •Загальна характеристика світового анімаційного мистецтва хх століття. Творчість Уолта Діснея. Радянська школа анімації.
- •2) Кінематограф сша 30-40-х років хх століття. Творчість д.Форда.
- •3) Якість звучання мови під час звукозапису.
- •1) Російське кіно 60-80-х років. Творчість Лариси Шепітько, Андрона
- •2) Творчість Олександра Довженка. Фільми 20-30-х років.
- •3) Синхронний (чистовий) звукозапис мови у кіно: переваги та риси.
- •1) Американська комедія та її вплив на світове кіно. Мак Сеннет,
- •Актори кіно европейських країн. Марлен Дітріх, Джульетта Мазіна,
- •Робота з мікрофонами на знімальному майданчику під час
- •1) Розвиток телебачення у 70-80 роки. Загальна характеристика.
- •Загальна характеристика творчості л.Кулєшова, б.Барнета, в.Пудовкіна. Фільми “Дім на Трубній”, “Окраїна”, “Нащадок Чінгізхана”.
- •Радімікрофони у кіно - та телевиробництві.
- •Європейське кіно початку минулого століття (1909-1918р).
- •Акторська школа в українському кіно: Амбросій Бучма, Наталія
- •Особливості контролю звучання по моніторам та навушникам.
- •Мистецькі особливості фільмів Андрія Тарковського “Іванове дитинство”, “Андрій Рубльов”, “Сталкер”.
- •Творчість Івана Кавалерідзе. Загальна характеристика.
- •Робота з мікрофоном під час озвучування реплік на натурних з’йомках.
- •Перші кроки радянського кінематографу (1919-1925р.).
- •Італійський неореалізм. Особливості жанрово-стильової та світоглядної системи, вплив на світове кіномистецтво.
- •Тонування знятого матеріалу. Робота актора з мікрофоном у процесі тонування.
- •Завоювання Голівудом світового кіноринку у 80-90-х роках.
- •Телебачення 80-90-х років. Інформаційні програми, повернення “прямого ефіру”, зміцнення світової телевізійної системи.
- •Портативні мікшерні пульти для виїздних записів.
- •Виникнення теорії монтажу. Основні характеристики кіностилю
- •Творчість Орсона Уеллса. Мистецькі відриття фільму
- •3) Співвідношення і взаємодія музики, мови та шумів у фільмі.
- •Кіно Швеції. Фільми Віктора Шестрема та Інгмара Бергмана.
- •2) Документальне кіно срср часів Перебудови (1986-1991).
- •3) Запис шумів на знімальному майданчику.
- •Кіно Німеччини 20-х років хх сторіччя. Особливості німецького експрессіонізму.
- •Початок телевізійної епохи (30-50-ті роки).
- •Хард-дискові системи запису.
- •1) Телевізійна естетика та технологія 50-60-х. “Поетика” телевізійного
- •2) Французька «нова хвиля». Творчість ф.Трюффо, ж.-л. Годара.
- •3) Створення трюкових звуків та їх запис.
- •Творчість Олександра Довженка повоєнногоо періоду. Фільми
- •Народні комедіїї Георгія Александрова та Івана Пир’єва.
- •Midi – пристрої.
- •Українське кіно 70-80-х р. Загальна характеристика.
- •Сучасна режисура американського кіно: Стівен Спілберг, брати Коени, Квентін Тарантіно.
- •Цифрові процесори обробки сигналів (dsp). Устрій та використання.
- •Творчість Сергія Ейзенштейна: фільми “Броненосець Потьомкін”,
- •Художні відкриття у фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».
- •Перезапис (зведення) звукового супровіду фільму.
- •Комедійний жанр у російському та українському кіно. Творчість Леоніда Гайдая, Ельдара Рязанова, в.Іванова, ю.Тімошенка та є.Березіна.
- •Українська школа науково-популярного кіно. Фільми ф.Соболєва “Мова тварин”, “я та інші”.
- •1) Українська школа анімаційного кіно: творчість в.Дахна, Давіда Черкасського, а.Грачової, в.Гончарова.
- •2) Творчість а.Куросави. Загальна характеристика.
- •3) Взаємний вплив звуків. Розбірливість мови на фоні сторонніх звуків.
- •Українсське поетичне кіно 60-80-х р. Творчість Сергія Параджанова, Юрія Ільєнка, Леоніда Осики, Івана Миколайчука.
- •2) Сучасне телебачення України. Основні тб-канали, особливості
- •3) Постановочний сценарій та звукова експлікація.
Художні відкриття у фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».
«ТЕНИ ЗАБЫТЫХ ПРЕДКОВ». Фильм снят на киностудии им. А. Довженко в 1964г. Кинопоэма по одноименной повести Михаила Коцюбинского. В ролях: Иван Миколайчук, Лариса Кадочникова, Николай Гринько, Леонид Енгибаров. Режиссер: Сергей Параджанов. Авторы сценария: Сергей Параджанов, Иван Чендей. Оператор: Юрий Ильенко.
Первый шедевр знаменитого режиссера Сергея Параджанова. Картина начинается как вариация на тему Ромео и Джульетты из Карпатских предгорий. Два гуцульских рода — Палийчуки и Гутенюки издавна враждуют между собой. У Ивана Палийчука кто-то из рода Гутенюка убил отца, а юноша полюбил Маричку Гутенюк. Печальная повесть имеет у Параджанова свое продолжение: смертный удел достается лишь гуцульской Джульетте, а Ромео продолжает влачить незавидное существование. Режиссера скорее интересовала не сама «печальная повесть», навеянная Шекспиром, а происходящее позже, когда грустная история себя исчерпала. «Тени забытых предков» — экранизация книги украинского писателя М. Коцюбинского, последнего в Российской империи революционного демократа-украинца. Непосредственным толчком к созданию книги послужил увиденный писателем погребальный обряд гуцулов — с неистовыми танцами, с использованием тела покойника в качестве ритуального манекена. У Параджанова вся мистика сконцентрирована в деревенском колдуне, от рук которого Иван в конце концов погибает. После смерти возлюбленной мир для героя фильма померк, он женится на диковатой, загадочной Палагне. Ей чужд чудоковатый муж — Палагна изменяет ему с колдуном. Она — темная ипостась героини, заменившая подле Ивана светлую Маричку. Палагна вместе со знахарем — та отдушина, через которую злые адские силы проникают в деревенский мир. Параджановский Иван движим тоской по идеалу. Чем сильней его тоска, тем активней кружат возле героя темные силы. У Шекспира невелик срок между кончиной главных героев, у Параджанова наоборот - он огромен. Уникальность Параджанова предопределена не столько сюжетной основой «Теней...», сколько языком картины. Такого буйства красок, такой выразительности и пластичности визуального ряда, такой исконности народного быта отечественный кинематограф еще не знал. Фильм принес Параджанову всемирную славу. Поразительно — режиссер-армянин создал кинематографический памятник украинской гуцульской культуре. Фильм получил множество наград: Государственная премия Украинской ССР имени Т.Г.Шевченко (1991) удостоены: С.Параджанов (посмертно), оператор Ю.Ильенко, актриса Л.Кадочникова, художник Г.Якутович; Премия Британской киноакадемии (1966); Кубок I ФФ в Риме-65; Вторая премия за лучшую постановку, специальная премия Ассоциации аргентинских кинокритиков за цветную фотографию и съемочные эффекты МКФ в Мар-дель-Плато-65; "Золотая медаль» I МКФ в Салониках-66.
Перезапис (зведення) звукового супровіду фільму.
Перезапись – это процесс “перегона” аудио-информации с одного или нескольких треков (раньше - треков с магнитных лент) в один трек. Во время этого делается (если требуется) коррекция аудиосигналов. В отличие от копирования, перезапись производится через соответствующий микшерный пульт (аналоговый, цифровой или программный), с помощью которого вносятся изменения параметров объединяемых сигналов.
В процессе съемок и тонирования могут быть подготовлены фонограмы всевозможных шумов, музыки и реплик. Но лишь в процессе перезаписи, когда они непосредственно сопоставлены и между собой, и с видеорядом, можно ясно понять, какие из звуков нужны для окончательного трека фильма, и гланое - в какой пропорции, и какие оттенки этим звукам необходимы. На этапе перезаписи складываются “взаимоотношения” не только между этими звуковыми компонентами, но и также между изображением и звуком фильма. Во время перезаписи могут быть открыты и зафиксированы тонкие нюансы, которые изначально были незаметны в ранее накопленной аудио информации.
Художественное назначение перезаписи состоит в поиске и воплощении нюансов и красок звука с целью максимального использования драматического усиления и эмоциональности звуковых компонентов. С другой стороны, перезапись – это технологический процесс изготовления фонограммы, которая должна стать исходным материалом для последующего тиражирования фильма. Фонограммы к процессу сведения готовятся на отдельных треках (пленках – во времена аналоговой записи), содержащих запись всех одновременно действующих звуков для конкретного отрывка фильма (реплики, шумы, музыка). Во время предварительного сведения все звуковые фрагменты звукорежиссер расставляет по необходимым местам в эпизоде и убеждается в отсутствии погрешностей монтажа исходных фонограмм (неточные склейки, щелчки, шумы). На следующем этапе можно “подсвести” некоторые звуки, например шумовые фрагменты эпизода, в отдельный промежуточный трек. Тут следует решить, какие треки в эпизоде более важны - их стоит оставить отдельными для последующего более свободного их микширования. Например, при окончательном контроле может оказаться, что с появлением музыки в общей шумовой фонограмме “проваливается” звук шума ветра. При сведении не стоит увлекаться нагромождением множества одновремено действующих звуков. Не лучшей будет аранжировка, в которой задействованы все возможные и невозможные комбинации звуков – она будет пререгружать внимание слушателя. Великим фильмам характерна лаконичность!
№ 22.
