- •1) Винахід кінематографа та його перші кроки у Європі та
- •2) Американське кіно початку хх століття. Творчість Девіда Гріффіта.
- •3) Образність звуків у мистецтві кіно.
- •1) Грузинська школа кіно. Творчість режисерів Тенгіза Абуладзе,
- •2) Режисерські імена 80-90-х: Пітер Грінуей, Емір Кустуріца,
- •Звук за кадром, ілюстративний та асоціативний звук у фільмі.
- •Народження українського та російського кіно. Творчість
- •Творчість Фрідріха Мурнау. Фільми “Носферату”, “Остання людина”.
- •3) Музичний та мовний баланс.
- •Постмодернізм у сучасному світовому кіно. Творчість Дейвіда Лінча, Педро Альмодовара.
- •2) Творчість е. Фон Штрогейма.
- •3) Звук у якості монтажної зв’язки.
- •1) Становлення українського кіно (1918-1926р.). Творчість г.Стабавого,
- •Фільм “Летять журавлі” м.Калатозова: аналіз образної системи.
- •3) Штучна реверберація при створенні звукового супровіду фільму.
- •Естетика Голівуду 50-60-х років минулого століття, особливості
- •Радянське документальне кіно 20-30-х років. Творчі пошуки Дзіги
- •Методи визначення різних видів спотворень звуку.
- •Загальна характеристика світового анімаційного мистецтва хх століття. Творчість Уолта Діснея. Радянська школа анімації.
- •2) Кінематограф сша 30-40-х років хх століття. Творчість д.Форда.
- •3) Якість звучання мови під час звукозапису.
- •1) Російське кіно 60-80-х років. Творчість Лариси Шепітько, Андрона
- •2) Творчість Олександра Довженка. Фільми 20-30-х років.
- •3) Синхронний (чистовий) звукозапис мови у кіно: переваги та риси.
- •1) Американська комедія та її вплив на світове кіно. Мак Сеннет,
- •Актори кіно европейських країн. Марлен Дітріх, Джульетта Мазіна,
- •Робота з мікрофонами на знімальному майданчику під час
- •1) Розвиток телебачення у 70-80 роки. Загальна характеристика.
- •Загальна характеристика творчості л.Кулєшова, б.Барнета, в.Пудовкіна. Фільми “Дім на Трубній”, “Окраїна”, “Нащадок Чінгізхана”.
- •Радімікрофони у кіно - та телевиробництві.
- •Європейське кіно початку минулого століття (1909-1918р).
- •Акторська школа в українському кіно: Амбросій Бучма, Наталія
- •Особливості контролю звучання по моніторам та навушникам.
- •Мистецькі особливості фільмів Андрія Тарковського “Іванове дитинство”, “Андрій Рубльов”, “Сталкер”.
- •Творчість Івана Кавалерідзе. Загальна характеристика.
- •Робота з мікрофоном під час озвучування реплік на натурних з’йомках.
- •Перші кроки радянського кінематографу (1919-1925р.).
- •Італійський неореалізм. Особливості жанрово-стильової та світоглядної системи, вплив на світове кіномистецтво.
- •Тонування знятого матеріалу. Робота актора з мікрофоном у процесі тонування.
- •Завоювання Голівудом світового кіноринку у 80-90-х роках.
- •Телебачення 80-90-х років. Інформаційні програми, повернення “прямого ефіру”, зміцнення світової телевізійної системи.
- •Портативні мікшерні пульти для виїздних записів.
- •Виникнення теорії монтажу. Основні характеристики кіностилю
- •Творчість Орсона Уеллса. Мистецькі відриття фільму
- •3) Співвідношення і взаємодія музики, мови та шумів у фільмі.
- •Кіно Швеції. Фільми Віктора Шестрема та Інгмара Бергмана.
- •2) Документальне кіно срср часів Перебудови (1986-1991).
- •3) Запис шумів на знімальному майданчику.
- •Кіно Німеччини 20-х років хх сторіччя. Особливості німецького експрессіонізму.
- •Початок телевізійної епохи (30-50-ті роки).
- •Хард-дискові системи запису.
- •1) Телевізійна естетика та технологія 50-60-х. “Поетика” телевізійного
- •2) Французька «нова хвиля». Творчість ф.Трюффо, ж.-л. Годара.
- •3) Створення трюкових звуків та їх запис.
- •Творчість Олександра Довженка повоєнногоо періоду. Фільми
- •Народні комедіїї Георгія Александрова та Івана Пир’єва.
- •Midi – пристрої.
- •Українське кіно 70-80-х р. Загальна характеристика.
- •Сучасна режисура американського кіно: Стівен Спілберг, брати Коени, Квентін Тарантіно.
- •Цифрові процесори обробки сигналів (dsp). Устрій та використання.
- •Творчість Сергія Ейзенштейна: фільми “Броненосець Потьомкін”,
- •Художні відкриття у фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».
- •Перезапис (зведення) звукового супровіду фільму.
- •Комедійний жанр у російському та українському кіно. Творчість Леоніда Гайдая, Ельдара Рязанова, в.Іванова, ю.Тімошенка та є.Березіна.
- •Українська школа науково-популярного кіно. Фільми ф.Соболєва “Мова тварин”, “я та інші”.
- •1) Українська школа анімаційного кіно: творчість в.Дахна, Давіда Черкасського, а.Грачової, в.Гончарова.
- •2) Творчість а.Куросави. Загальна характеристика.
- •3) Взаємний вплив звуків. Розбірливість мови на фоні сторонніх звуків.
- •Українсське поетичне кіно 60-80-х р. Творчість Сергія Параджанова, Юрія Ільєнка, Леоніда Осики, Івана Миколайчука.
- •2) Сучасне телебачення України. Основні тб-канали, особливості
- •3) Постановочний сценарій та звукова експлікація.
Народні комедіїї Георгія Александрова та Івана Пир’єва.
АЛЕКСАНДРОВ Григорий Васильевич (наст.фамилия - Мармоненко) (1903-1983), советский кинорежиссер, народный артист СССР (1948), Герой Социалистического Труда (1973). В начале 1920-х годов работал в Екатеринбургском оперном театре. Один из самых близких коллег С.Эйзенштейна (до 1932 — участник всех его режиссерских проектов). С 1924 — режиссер и сценарист киностудии Госкино — «Мосфильм». Основатель жанра «народной комедии». Наиболее известные работы Александрова в этом жанре - 1934 ВЕСЕЛЫЕ РЕБЯТА - режиссер, автор сценария; 1936 ЦИРК - автор сценария, режиссер; 1938 ВОЛГА-ВОЛГА - автор сценария, режиссер.
ПЫРЬЕВ Иван Александрович (1901-1968), режиссер, сценарист, народный артист СССР (1948). В 1923 окончил актерское и режиссерское отделение Государственной экспериментальной театральной мастерской. Был актером театра им. Мейерхольда. С 1925 — сценарист, ассистент режиссера, затем режиссер ряда киностудий. С 1939 и до конца жизни работал на «Мосфильме».
Как режиссер-постановщик Пырьев начинал с сатирических комедий, однако резкая критика одной из них — «Государственный чиновник» (1930) — навсегда оттолкнула его от этого жанра. «Богатая невеста» (1937) — лирическая музыкальная комедия о колхозной жизни, встреченная зрителями с большим энтузиазмом, определила для Пырьева выбор жанра и темы на годы вперед. Режиссер ставит музыкальные комедии «Трактористы» (1938), «Свинарка и пастух» (1941) о сельской жизни, о веселых и неутомимых передовиках. Эти феерии, не имевшие ничего общего с реальной жизнью, тем не менее, полюбились рядовому зрителю.
Фильм «Кубанские казаки» (1950, премия международного кинофестиваля в Карловых Варах, 1950) стал вершинным достижением режиссера на поприще музыкальной кинокомедии. Лирически-водевильный сюжет, замечательные песни И. О. Дунаевского, которые сразу запела вся страна, счастливая колхозная жизнь хотя бы на экране — все это снискало картине всенародную любовь зрителей, уставших от ужасов пережитой войны и послевоенного лихолетья. В 1954 снял фильм «Испытание верности» в ключе сентиментальной семейной драмы. В 1950-60-х гг. Пырьев руководил «Мосфильмом», затем его II объединением, где поддерживал многих молодых режиссеров, позднее ставших знаменитыми.
Midi – пристрої.
MIDI (Musical Instrument Digital Interface) переводится как «цифровой интерфейс музыкального инструмента». Интерфейс – это совокупность работающих совместно аппаратных (hardware) и программных (software) средств. Изначально MIDI-протокол был разработан в середине 80-х как цифровой язык для «общения» цифровых клавишных инструментов между собой. MIDI представляет собой 8-битный код, для передачи которого использована модуляция с частотой 31 кГц. Передается такой сигнал по стандартному 3-х жильному проводу с разъемами типа DIN. Существуют 3 вида MIDI-портов: Вход, Выход и «Сквозной канал» (THRU), передающий входную информацию без её изменения. «Мидизированные» устройства могут включаться как параллельно, так и последовательно (этот тип соединения используется чаще). MIDI-сообщения от одного устройства могут передаваться к другим MIDI–устройствам, которые воспринимают их и выполняют соответствующее MIDI-команде действие. Такие устройства должны быть в включены в режим приема MIDI-сообщений. MIDI-данные могут быть записаны в соответствующие цифровые приборы – секвенсоры, в которых кроме записи и воспроизведения осуществляются операции нелинейного редактирования данных – копирование, резка, склейка, вставка и т.д. В синтезаторах MIDI-протокол используется для передачи информации об исполнении – нажатии клавиши (извлечении конкретной ноты), громкости извлечения ноты, выбора программы (тембра), использования модуляции (колеса «питча») в виде цифровых сообщений. MIDI-протокол имеет 16 каналов, по каждому из которых может передаваться независимая управляющая информация. Универсальность данного протокола привела к тому, что сегодня MIDI-файлами между собой обмениваются синтезаторы, эффект-процессоры, компьютеры и даже…световые приборы и микшеры, в том числе аналоговые!
№ 20.