- •1) Винахід кінематографа та його перші кроки у Європі та
- •2) Американське кіно початку хх століття. Творчість Девіда Гріффіта.
- •3) Образність звуків у мистецтві кіно.
- •1) Грузинська школа кіно. Творчість режисерів Тенгіза Абуладзе,
- •2) Режисерські імена 80-90-х: Пітер Грінуей, Емір Кустуріца,
- •Звук за кадром, ілюстративний та асоціативний звук у фільмі.
- •Народження українського та російського кіно. Творчість
- •Творчість Фрідріха Мурнау. Фільми “Носферату”, “Остання людина”.
- •3) Музичний та мовний баланс.
- •Постмодернізм у сучасному світовому кіно. Творчість Дейвіда Лінча, Педро Альмодовара.
- •2) Творчість е. Фон Штрогейма.
- •3) Звук у якості монтажної зв’язки.
- •1) Становлення українського кіно (1918-1926р.). Творчість г.Стабавого,
- •Фільм “Летять журавлі” м.Калатозова: аналіз образної системи.
- •3) Штучна реверберація при створенні звукового супровіду фільму.
- •Естетика Голівуду 50-60-х років минулого століття, особливості
- •Радянське документальне кіно 20-30-х років. Творчі пошуки Дзіги
- •Методи визначення різних видів спотворень звуку.
- •Загальна характеристика світового анімаційного мистецтва хх століття. Творчість Уолта Діснея. Радянська школа анімації.
- •2) Кінематограф сша 30-40-х років хх століття. Творчість д.Форда.
- •3) Якість звучання мови під час звукозапису.
- •1) Російське кіно 60-80-х років. Творчість Лариси Шепітько, Андрона
- •2) Творчість Олександра Довженка. Фільми 20-30-х років.
- •3) Синхронний (чистовий) звукозапис мови у кіно: переваги та риси.
- •1) Американська комедія та її вплив на світове кіно. Мак Сеннет,
- •Актори кіно европейських країн. Марлен Дітріх, Джульетта Мазіна,
- •Робота з мікрофонами на знімальному майданчику під час
- •1) Розвиток телебачення у 70-80 роки. Загальна характеристика.
- •Загальна характеристика творчості л.Кулєшова, б.Барнета, в.Пудовкіна. Фільми “Дім на Трубній”, “Окраїна”, “Нащадок Чінгізхана”.
- •Радімікрофони у кіно - та телевиробництві.
- •Європейське кіно початку минулого століття (1909-1918р).
- •Акторська школа в українському кіно: Амбросій Бучма, Наталія
- •Особливості контролю звучання по моніторам та навушникам.
- •Мистецькі особливості фільмів Андрія Тарковського “Іванове дитинство”, “Андрій Рубльов”, “Сталкер”.
- •Творчість Івана Кавалерідзе. Загальна характеристика.
- •Робота з мікрофоном під час озвучування реплік на натурних з’йомках.
- •Перші кроки радянського кінематографу (1919-1925р.).
- •Італійський неореалізм. Особливості жанрово-стильової та світоглядної системи, вплив на світове кіномистецтво.
- •Тонування знятого матеріалу. Робота актора з мікрофоном у процесі тонування.
- •Завоювання Голівудом світового кіноринку у 80-90-х роках.
- •Телебачення 80-90-х років. Інформаційні програми, повернення “прямого ефіру”, зміцнення світової телевізійної системи.
- •Портативні мікшерні пульти для виїздних записів.
- •Виникнення теорії монтажу. Основні характеристики кіностилю
- •Творчість Орсона Уеллса. Мистецькі відриття фільму
- •3) Співвідношення і взаємодія музики, мови та шумів у фільмі.
- •Кіно Швеції. Фільми Віктора Шестрема та Інгмара Бергмана.
- •2) Документальне кіно срср часів Перебудови (1986-1991).
- •3) Запис шумів на знімальному майданчику.
- •Кіно Німеччини 20-х років хх сторіччя. Особливості німецького експрессіонізму.
- •Початок телевізійної епохи (30-50-ті роки).
- •Хард-дискові системи запису.
- •1) Телевізійна естетика та технологія 50-60-х. “Поетика” телевізійного
- •2) Французька «нова хвиля». Творчість ф.Трюффо, ж.-л. Годара.
- •3) Створення трюкових звуків та їх запис.
- •Творчість Олександра Довженка повоєнногоо періоду. Фільми
- •Народні комедіїї Георгія Александрова та Івана Пир’єва.
- •Midi – пристрої.
- •Українське кіно 70-80-х р. Загальна характеристика.
- •Сучасна режисура американського кіно: Стівен Спілберг, брати Коени, Квентін Тарантіно.
- •Цифрові процесори обробки сигналів (dsp). Устрій та використання.
- •Творчість Сергія Ейзенштейна: фільми “Броненосець Потьомкін”,
- •Художні відкриття у фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».
- •Перезапис (зведення) звукового супровіду фільму.
- •Комедійний жанр у російському та українському кіно. Творчість Леоніда Гайдая, Ельдара Рязанова, в.Іванова, ю.Тімошенка та є.Березіна.
- •Українська школа науково-популярного кіно. Фільми ф.Соболєва “Мова тварин”, “я та інші”.
- •1) Українська школа анімаційного кіно: творчість в.Дахна, Давіда Черкасського, а.Грачової, в.Гончарова.
- •2) Творчість а.Куросави. Загальна характеристика.
- •3) Взаємний вплив звуків. Розбірливість мови на фоні сторонніх звуків.
- •Українсське поетичне кіно 60-80-х р. Творчість Сергія Параджанова, Юрія Ільєнка, Леоніда Осики, Івана Миколайчука.
- •2) Сучасне телебачення України. Основні тб-канали, особливості
- •3) Постановочний сценарій та звукова експлікація.
2) Документальне кіно срср часів Перебудови (1986-1991).
ДОКУМЕНТАЛЬНОЕ КИНО - вид киноискусства, материалом которого являются съемки подлинных событий и лиц. Первые документальные съемки провели братья Люмьер в 1895 (Франция). Мастера этого вида кинотворчества нередко поднимались до философского обобщения в своих произведениях: Р. Флаэрти (США), Й. Ивенс (Голландия), Дж. Грирсон (Великобритания), Д. Вертов, Л. В. Кулешов, Э. И. Шуб (СССР). В историю киноискусства вошли документальные ленты советских режиссеров Романа Кармена «Повесть о нефтяниках Каспия» (1953), Михаила Ромма «Обыкновенный фашизм» (1966), 20-серийный фильм «Великая Отечественная» (коллектив авторов, 1979; в США шел под названием «Неизвестная война»), в 80-е годы этапным для кинодокументалистов стал фильм латышского режиссера Ю. Подниекса «Легко ли быть молодым?» (1987).
3) Запис шумів на знімальному майданчику.
В любом месте – будь то тихая студия, жилая комната, улица с оживленным движением - везде присутствует определенный звуковой фон. В реальной жизни абсолютной тишины не существует. Длительная абсолютная тишина вызывает чувство беспокойства у человека. В обычных условиях слух человека автоматически адаптируется к окружающему звуковому фону и почти не замечает его, если он не слишком громок. Соответственно шумы – неотъемлемая часть фильма, поэтому звукорежиссер должен максимально точно записать их еще на съемочной площадке. В кино все звуки, кроме речи и музыки принято называть шумами. Разнообразие фактур шумов создает акустический колорит и контрасты в саундтреке фильма. Шумы – это не только голоса природы (дождь, птицы, ветер), но и индутриальные звуки (шум работающих механизмов), звуки окружающей обстановки (движение автомобилей, бытовые звуки) и т.д. Синхронные съемки – это не только запись сцен с репликами. В сущности, все кадры имеют свой звук: от внимания звукорежиссера не должен ускользнуть ни один звуковой штрих. Даже короткий кадр без звукового сопровождения, вмонтированный в синхронно снятый эпизод, сразу выделится своей безжизненностью. Пример: актер сделал один шаг, перелистнул книгу, затянулся сигаретой, а в фонограмме – полная тишина. Поэтому даже при съемке в декорациях следует записывать все шумы в больших объемах, чем это видно по кадру – эти шумы могут понадобиться для различных комбинаций при монтаже. Пример: в эпизоде актер моет руки, слышно журчание воды из крана. В следующем эпизоде – лицо актера крупным планом, но звук воды продолжается. Откуда его взять? Правильно, предусмотрительный звукорежиссер записал его на съемочной площадке отдельно, не меняя положения микрофонов, чтобы тембр журчащей воды был таким же.
Вместе с тем, чрезмерная звуковая активность второго плана на съемке может помешать качественной синхронной записи реплик главных героев. Поэтому массовка должны действовать бесшумно – только жестами и мимкой. Закончив съемку главных героев в таком эпизоде, следует повторить сцену без главных героев - лишь с участниками заднего плана, причем теперь они должны работать в “полный голос”, и провести звукозапись этой сцены. Естественно, это относится только к звукам несинхронного действия – говор, аплодисменты, позвякивание посуды и т.д. При съемке на натуре также очень важно записать сцены, если в них принимает участие большое число людей. Впоследствии, в тонателье будет невозможно воссоздать с помощью 20…30 статистов звучание голосов, например, массовки Бородинской битвы. В киноэкспедициях звукорежиссер должен записывать все интересные звуки, которые встречаются на площадке – они могут позже пригодиться в производстве саундтрека фильма. Для записи шумов могут подойти различные типы микрофонов – обычные конденсаторные широкодиафрагменные, “пушки” и даже петлички, расположенные возле объекта записи.
№ 17.
