- •1) Винахід кінематографа та його перші кроки у Європі та
- •2) Американське кіно початку хх століття. Творчість Девіда Гріффіта.
- •3) Образність звуків у мистецтві кіно.
- •1) Грузинська школа кіно. Творчість режисерів Тенгіза Абуладзе,
- •2) Режисерські імена 80-90-х: Пітер Грінуей, Емір Кустуріца,
- •Звук за кадром, ілюстративний та асоціативний звук у фільмі.
- •Народження українського та російського кіно. Творчість
- •Творчість Фрідріха Мурнау. Фільми “Носферату”, “Остання людина”.
- •3) Музичний та мовний баланс.
- •Постмодернізм у сучасному світовому кіно. Творчість Дейвіда Лінча, Педро Альмодовара.
- •2) Творчість е. Фон Штрогейма.
- •3) Звук у якості монтажної зв’язки.
- •1) Становлення українського кіно (1918-1926р.). Творчість г.Стабавого,
- •Фільм “Летять журавлі” м.Калатозова: аналіз образної системи.
- •3) Штучна реверберація при створенні звукового супровіду фільму.
- •Естетика Голівуду 50-60-х років минулого століття, особливості
- •Радянське документальне кіно 20-30-х років. Творчі пошуки Дзіги
- •Методи визначення різних видів спотворень звуку.
- •Загальна характеристика світового анімаційного мистецтва хх століття. Творчість Уолта Діснея. Радянська школа анімації.
- •2) Кінематограф сша 30-40-х років хх століття. Творчість д.Форда.
- •3) Якість звучання мови під час звукозапису.
- •1) Російське кіно 60-80-х років. Творчість Лариси Шепітько, Андрона
- •2) Творчість Олександра Довженка. Фільми 20-30-х років.
- •3) Синхронний (чистовий) звукозапис мови у кіно: переваги та риси.
- •1) Американська комедія та її вплив на світове кіно. Мак Сеннет,
- •Актори кіно европейських країн. Марлен Дітріх, Джульетта Мазіна,
- •Робота з мікрофонами на знімальному майданчику під час
- •1) Розвиток телебачення у 70-80 роки. Загальна характеристика.
- •Загальна характеристика творчості л.Кулєшова, б.Барнета, в.Пудовкіна. Фільми “Дім на Трубній”, “Окраїна”, “Нащадок Чінгізхана”.
- •Радімікрофони у кіно - та телевиробництві.
- •Європейське кіно початку минулого століття (1909-1918р).
- •Акторська школа в українському кіно: Амбросій Бучма, Наталія
- •Особливості контролю звучання по моніторам та навушникам.
- •Мистецькі особливості фільмів Андрія Тарковського “Іванове дитинство”, “Андрій Рубльов”, “Сталкер”.
- •Творчість Івана Кавалерідзе. Загальна характеристика.
- •Робота з мікрофоном під час озвучування реплік на натурних з’йомках.
- •Перші кроки радянського кінематографу (1919-1925р.).
- •Італійський неореалізм. Особливості жанрово-стильової та світоглядної системи, вплив на світове кіномистецтво.
- •Тонування знятого матеріалу. Робота актора з мікрофоном у процесі тонування.
- •Завоювання Голівудом світового кіноринку у 80-90-х роках.
- •Телебачення 80-90-х років. Інформаційні програми, повернення “прямого ефіру”, зміцнення світової телевізійної системи.
- •Портативні мікшерні пульти для виїздних записів.
- •Виникнення теорії монтажу. Основні характеристики кіностилю
- •Творчість Орсона Уеллса. Мистецькі відриття фільму
- •3) Співвідношення і взаємодія музики, мови та шумів у фільмі.
- •Кіно Швеції. Фільми Віктора Шестрема та Інгмара Бергмана.
- •2) Документальне кіно срср часів Перебудови (1986-1991).
- •3) Запис шумів на знімальному майданчику.
- •Кіно Німеччини 20-х років хх сторіччя. Особливості німецького експрессіонізму.
- •Початок телевізійної епохи (30-50-ті роки).
- •Хард-дискові системи запису.
- •1) Телевізійна естетика та технологія 50-60-х. “Поетика” телевізійного
- •2) Французька «нова хвиля». Творчість ф.Трюффо, ж.-л. Годара.
- •3) Створення трюкових звуків та їх запис.
- •Творчість Олександра Довженка повоєнногоо періоду. Фільми
- •Народні комедіїї Георгія Александрова та Івана Пир’єва.
- •Midi – пристрої.
- •Українське кіно 70-80-х р. Загальна характеристика.
- •Сучасна режисура американського кіно: Стівен Спілберг, брати Коени, Квентін Тарантіно.
- •Цифрові процесори обробки сигналів (dsp). Устрій та використання.
- •Творчість Сергія Ейзенштейна: фільми “Броненосець Потьомкін”,
- •Художні відкриття у фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».
- •Перезапис (зведення) звукового супровіду фільму.
- •Комедійний жанр у російському та українському кіно. Творчість Леоніда Гайдая, Ельдара Рязанова, в.Іванова, ю.Тімошенка та є.Березіна.
- •Українська школа науково-популярного кіно. Фільми ф.Соболєва “Мова тварин”, “я та інші”.
- •1) Українська школа анімаційного кіно: творчість в.Дахна, Давіда Черкасського, а.Грачової, в.Гончарова.
- •2) Творчість а.Куросави. Загальна характеристика.
- •3) Взаємний вплив звуків. Розбірливість мови на фоні сторонніх звуків.
- •Українсське поетичне кіно 60-80-х р. Творчість Сергія Параджанова, Юрія Ільєнка, Леоніда Осики, Івана Миколайчука.
- •2) Сучасне телебачення України. Основні тб-канали, особливості
- •3) Постановочний сценарій та звукова експлікація.
Телебачення 80-90-х років. Інформаційні програми, повернення “прямого ефіру”, зміцнення світової телевізійної системи.
Портативні мікшерні пульти для виїздних записів.
Как следует из названия, такие пульты имеют малые размеры и вес, т.е. предполагают транспортировку в качестве носимого оборудования для использования в выездной работе – гастрольной, съемке на натуре и др. Минимальный набор сервисных функций портативного пульта (ПМП) можно представить следующим образом: 2-4 микрофонных/линейных входа с регулятором чувствительности, двухполосным эквалайзером, один-два стереовхода, аукс-шину, регуляторы уровня и панорамы во всех каналах. Переносной пульт может иметь комбинированное питание – от сети или батарей (для использования в полевых условиях теле- и кино-съемки). В мастер-секции, как минимум, должен присутствовать регулятор уровня главного выхода, несложного индикатора и гнездо выхода для наушников. Портативными считаются пульты с размерами до “рэкового”, т.е. ширины до 19 дюймов.
Современная тенденция при конструировании портативных микшеров – встраивание в них цифровых процессоров эффектов, графических эквалайзеров, а иногда и небольших усилителей мощности. Разновидностью ПМП являются репортерские микшеры, с помощью которых кроме репортажей, можно также записывать этническую музыку, звуки природы. Такие пульты должны обладать высокой надежностью, высоким запасом по динамическому и частотному диапазону и низкими шумами. Не менее важны механические требования к ПМП - прочность конструкции, малый вес, сохранение работоспособности в различных климатических условиях. Для удобства переноски обычно снабжаются наплечным ремнем. Такие пульты комплектуют максимально надежными и качественными компонентами (микросхемами, регуляторами, кнопками и разъемами), в их схемотехнике используются самые современные принципы. Несмотря на малые размеры, репортерские пульты являются дорогими высоко профессиональными изделиями.
№ 15.
Виникнення теорії монтажу. Основні характеристики кіностилю
20-х років.
МОНТАЖ в кино (от франц. montage — сборка), один из производственных процессов создании кинофильма, следующий, как правило, после проведения киносъемок. Включает отбор отснятых фрагментов в соответствии со сценарием и режиссерским замыслом, склейку отдельных фрагментов в единое целое, перезапись фонограмм и др. Процесс монтажа начинается перед съемками, когда решается, каким планом и с использованием каких средств будет снят каждый кадр фильма. Во время съемок использование наплывов, затемнений, вытеснения изображения и других приемов позволяет получить монтажные переходы, необходимые при соединении монтажных кадров. Вытеснение («шторка») - монтажный переход, при котором одно изображение закрывается, а другое открывается с помощью заслонки, плавно перекрывающей объектив. При этом происходит как бы ложное вытеснение одного изображения другим. Применяется при соединении между собой кадров статичных и динамичных или с медленным и быстрым внутрикадровым движением. Монтажные переходы могут быть выполнены и в лабораторных условиях при создании оригинала фильма. После съемок фильм монтируется на киностудиях в монтажных цехах. Монтаж фильма осуществляется под руководством режиссера-постановщика специалистами по монтажу, которые отбирают наиболее удачные дубли, сокращают излишне длинные сцены, меняют местами отдельные кадры или целые эпизоды, проверяют синхронность изображения и звука. В процессе монтажа окончательно устанавливается последовательность, темп и ритм действия, складывается система смысловых, звуковых, зрительных и ритмических соотношений между отдельными кадрами, которая закрепляется в готовом фильме. Несмотря на то, что первооткрывателем монтажа считается американский режиссер Д. У. Гриффит, поистине фундаментальными оказались достижения в этой области в Советской России 1920-х годов, где увлечение кинематографом совпало с бурным развитием искусства (футуризм, конструктивизм, супрематизм). На фильмах Гриффита «Рождение нации» (1915) и «Нетерпимость» (1916) воспитывались тогда будущие выдающиеся мастера монтажного кино. Первый полнометражный фильм Л. Кулешова «Приключения мистера Веста в стране большевиков» (1923) сознательно сделан по-американски.В истории кино изменение значения изображения в зависимости от кадра, с которым оно смонтировано, получило название «эффекта Кулешова», поскольку им были проведены первые эксперименты в этом направлении. Школу Кулешова в разное время прошли и Вс. Пудовкин, и С. Эйзенштейн, предложившие свои концепции монтажного кино. Среди основных монтажных лент того времени следует отметить фильмы Эйзенштейна «Броненосец Потемкин» (1925) и «Октябрь» (1927), Пудовкина «Мать» (1926) и «Потомок Чингис-хана» (1928), а также «Человек с киноаппаратом» (1929) Дзиги Вертова. Эти фильмы признаны кинематографической классикой. С приходом звука и цвета в кино оказалось, что эффективность монтажных решений достаточно ограничена. Но даже относительные неудачи со звуковым монтажом (например, в фильме Пудовкина «Дезертир», 1934) оказались очень продуктивны своим экспериментальным характером. В 1930-е годы заканчивается эпоха «советского монтажа», хотя влияние этой кинематографической школы актуально и по сей день.
