- •1) Винахід кінематографа та його перші кроки у Європі та
- •2) Американське кіно початку хх століття. Творчість Девіда Гріффіта.
- •3) Образність звуків у мистецтві кіно.
- •1) Грузинська школа кіно. Творчість режисерів Тенгіза Абуладзе,
- •2) Режисерські імена 80-90-х: Пітер Грінуей, Емір Кустуріца,
- •Звук за кадром, ілюстративний та асоціативний звук у фільмі.
- •Народження українського та російського кіно. Творчість
- •Творчість Фрідріха Мурнау. Фільми “Носферату”, “Остання людина”.
- •3) Музичний та мовний баланс.
- •Постмодернізм у сучасному світовому кіно. Творчість Дейвіда Лінча, Педро Альмодовара.
- •2) Творчість е. Фон Штрогейма.
- •3) Звук у якості монтажної зв’язки.
- •1) Становлення українського кіно (1918-1926р.). Творчість г.Стабавого,
- •Фільм “Летять журавлі” м.Калатозова: аналіз образної системи.
- •3) Штучна реверберація при створенні звукового супровіду фільму.
- •Естетика Голівуду 50-60-х років минулого століття, особливості
- •Радянське документальне кіно 20-30-х років. Творчі пошуки Дзіги
- •Методи визначення різних видів спотворень звуку.
- •Загальна характеристика світового анімаційного мистецтва хх століття. Творчість Уолта Діснея. Радянська школа анімації.
- •2) Кінематограф сша 30-40-х років хх століття. Творчість д.Форда.
- •3) Якість звучання мови під час звукозапису.
- •1) Російське кіно 60-80-х років. Творчість Лариси Шепітько, Андрона
- •2) Творчість Олександра Довженка. Фільми 20-30-х років.
- •3) Синхронний (чистовий) звукозапис мови у кіно: переваги та риси.
- •1) Американська комедія та її вплив на світове кіно. Мак Сеннет,
- •Актори кіно европейських країн. Марлен Дітріх, Джульетта Мазіна,
- •Робота з мікрофонами на знімальному майданчику під час
- •1) Розвиток телебачення у 70-80 роки. Загальна характеристика.
- •Загальна характеристика творчості л.Кулєшова, б.Барнета, в.Пудовкіна. Фільми “Дім на Трубній”, “Окраїна”, “Нащадок Чінгізхана”.
- •Радімікрофони у кіно - та телевиробництві.
- •Європейське кіно початку минулого століття (1909-1918р).
- •Акторська школа в українському кіно: Амбросій Бучма, Наталія
- •Особливості контролю звучання по моніторам та навушникам.
- •Мистецькі особливості фільмів Андрія Тарковського “Іванове дитинство”, “Андрій Рубльов”, “Сталкер”.
- •Творчість Івана Кавалерідзе. Загальна характеристика.
- •Робота з мікрофоном під час озвучування реплік на натурних з’йомках.
- •Перші кроки радянського кінематографу (1919-1925р.).
- •Італійський неореалізм. Особливості жанрово-стильової та світоглядної системи, вплив на світове кіномистецтво.
- •Тонування знятого матеріалу. Робота актора з мікрофоном у процесі тонування.
- •Завоювання Голівудом світового кіноринку у 80-90-х роках.
- •Телебачення 80-90-х років. Інформаційні програми, повернення “прямого ефіру”, зміцнення світової телевізійної системи.
- •Портативні мікшерні пульти для виїздних записів.
- •Виникнення теорії монтажу. Основні характеристики кіностилю
- •Творчість Орсона Уеллса. Мистецькі відриття фільму
- •3) Співвідношення і взаємодія музики, мови та шумів у фільмі.
- •Кіно Швеції. Фільми Віктора Шестрема та Інгмара Бергмана.
- •2) Документальне кіно срср часів Перебудови (1986-1991).
- •3) Запис шумів на знімальному майданчику.
- •Кіно Німеччини 20-х років хх сторіччя. Особливості німецького експрессіонізму.
- •Початок телевізійної епохи (30-50-ті роки).
- •Хард-дискові системи запису.
- •1) Телевізійна естетика та технологія 50-60-х. “Поетика” телевізійного
- •2) Французька «нова хвиля». Творчість ф.Трюффо, ж.-л. Годара.
- •3) Створення трюкових звуків та їх запис.
- •Творчість Олександра Довженка повоєнногоо періоду. Фільми
- •Народні комедіїї Георгія Александрова та Івана Пир’єва.
- •Midi – пристрої.
- •Українське кіно 70-80-х р. Загальна характеристика.
- •Сучасна режисура американського кіно: Стівен Спілберг, брати Коени, Квентін Тарантіно.
- •Цифрові процесори обробки сигналів (dsp). Устрій та використання.
- •Творчість Сергія Ейзенштейна: фільми “Броненосець Потьомкін”,
- •Художні відкриття у фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».
- •Перезапис (зведення) звукового супровіду фільму.
- •Комедійний жанр у російському та українському кіно. Творчість Леоніда Гайдая, Ельдара Рязанова, в.Іванова, ю.Тімошенка та є.Березіна.
- •Українська школа науково-популярного кіно. Фільми ф.Соболєва “Мова тварин”, “я та інші”.
- •1) Українська школа анімаційного кіно: творчість в.Дахна, Давіда Черкасського, а.Грачової, в.Гончарова.
- •2) Творчість а.Куросави. Загальна характеристика.
- •3) Взаємний вплив звуків. Розбірливість мови на фоні сторонніх звуків.
- •Українсське поетичне кіно 60-80-х р. Творчість Сергія Параджанова, Юрія Ільєнка, Леоніда Осики, Івана Миколайчука.
- •2) Сучасне телебачення України. Основні тб-канали, особливості
- •3) Постановочний сценарій та звукова експлікація.
Перші кроки радянського кінематографу (1919-1925р.).
Советское кино 20-х не было бы собой, если бы не изображало, как американские «акулы бизнеса» вовсю эксплуатируют пролетариат и «народы мира». Таких лент много: «Тарко» (1926), «Вор» (1927), «Пять минут» (1928), классический «Потомок Чингисхана» (1928), «Остров беглецов» (1926), «Флаг наций» (1929)… Однако истинное и подспудное отношение к Америке неожиданно выразилось в иных лентах. Увлечение американским кино было столь массовым, что возникла потребность в противоядии — в фильмах, как бы одергивающих его фанатиков. Анимация «Таинственное кольцо, или Роковая тайна» (48 серий; 1924, режиссер А. Бушкин) высмеивает увлечение американскими приключенческими фильмами и вестернами. В экспериментальной ленте «Одна из многих» (1927, режиссер Н. Ходатаев), соединяющей анимацию, игровые фрагменты и кинохронику, советская девушка в сладких грезах попадает в Голливуд и обмирает от восторга, сталкиваясь там с любимыми кинозвездами. В фильме «Дитя Госцирка» (1925, режиссер С. Козловский) любовь к Джекки Кугану ставится в вину шестилетнему (!) Грише, а в ленте «Знак Зорро» на селе» (1927, режиссеры В. Лигунов, Б. Никифоров) сердца сельских жителей покоряет Дуглас Фэрбенкс. В комедии «Знойный принц» (1928, режиссер В. Шмидтгоф) американским кино увлечена этакая Эллочка-людоедка - экзальтированная мещанка Раиса…Обязательным элементом и самой увлекательной частью этих лент обычно была пародия на кино США. «Чуждая» кинопродукция изображалась с азартом, знанием дела и… с той самой любовью, за которую авторы лицемерно бичевали несознательных персонажей и которую не собирались вытравлять в себе. Примером может служить фильм «Веселые ребята». Ради этой пародии фильмы подчас и снимались, прикрываясь разоблачительными или воспитательными целями. Пародия — редкая гостья в советском, кино однако за счет пародирования американских фильмов этот жанр в 20-е годы переживает истинный Ренессанс, переплескиваясь даже в агитки и рекламные ленты. Авторы короткометражки «Даешь радио!» (1925) С. Грюнберг, С. Юткевич не упускают упоительной возможности поиграть с аксессуарами и героями американской приключенческой фильмы. В ленту «Багдадский вор» (1925), рекламирующую «Мосторг», Е. Гурьев включает пародию на фильмы с Дугласом Фэрбенксом…Используя образы американского кино, подобные ленты заодно рекламировали и… американскую кинематографию, сколь бы пародийно она ни изображалась. Восхищение ею подавалось с боязливой оглядкой и в лицемерной обертке «разоблачения». Авторы этих «пародий» словно опасались быть уличенными в своих истинных пристрастиях, и двусмысленная интонация их лент выражала саму социальную неустойчивость и идейную невнятность краткой эпохи нэпа. Как бы высмеивая американско кино е, эти ленты любовно воспроизводили его мифологемы и превращались в стилизации и импровизиции на темы американского кино. Точно так же Александр Родченко в коллаже «Детектив» (1922), созданном для журнала «Кино -фот», или в таком же коллажном оформлении романа «Месс-Менд» (1924), изданного Мариэттой Шагинян под говорящим псевдонимом Джим Доллар, не столько пародировал детектив, сколько любовался его аксессуарами и слагал истинную оду этому жанру.
