- •1) Винахід кінематографа та його перші кроки у Європі та
- •2) Американське кіно початку хх століття. Творчість Девіда Гріффіта.
- •3) Образність звуків у мистецтві кіно.
- •1) Грузинська школа кіно. Творчість режисерів Тенгіза Абуладзе,
- •2) Режисерські імена 80-90-х: Пітер Грінуей, Емір Кустуріца,
- •Звук за кадром, ілюстративний та асоціативний звук у фільмі.
- •Народження українського та російського кіно. Творчість
- •Творчість Фрідріха Мурнау. Фільми “Носферату”, “Остання людина”.
- •3) Музичний та мовний баланс.
- •Постмодернізм у сучасному світовому кіно. Творчість Дейвіда Лінча, Педро Альмодовара.
- •2) Творчість е. Фон Штрогейма.
- •3) Звук у якості монтажної зв’язки.
- •1) Становлення українського кіно (1918-1926р.). Творчість г.Стабавого,
- •Фільм “Летять журавлі” м.Калатозова: аналіз образної системи.
- •3) Штучна реверберація при створенні звукового супровіду фільму.
- •Естетика Голівуду 50-60-х років минулого століття, особливості
- •Радянське документальне кіно 20-30-х років. Творчі пошуки Дзіги
- •Методи визначення різних видів спотворень звуку.
- •Загальна характеристика світового анімаційного мистецтва хх століття. Творчість Уолта Діснея. Радянська школа анімації.
- •2) Кінематограф сша 30-40-х років хх століття. Творчість д.Форда.
- •3) Якість звучання мови під час звукозапису.
- •1) Російське кіно 60-80-х років. Творчість Лариси Шепітько, Андрона
- •2) Творчість Олександра Довженка. Фільми 20-30-х років.
- •3) Синхронний (чистовий) звукозапис мови у кіно: переваги та риси.
- •1) Американська комедія та її вплив на світове кіно. Мак Сеннет,
- •Актори кіно европейських країн. Марлен Дітріх, Джульетта Мазіна,
- •Робота з мікрофонами на знімальному майданчику під час
- •1) Розвиток телебачення у 70-80 роки. Загальна характеристика.
- •Загальна характеристика творчості л.Кулєшова, б.Барнета, в.Пудовкіна. Фільми “Дім на Трубній”, “Окраїна”, “Нащадок Чінгізхана”.
- •Радімікрофони у кіно - та телевиробництві.
- •Європейське кіно початку минулого століття (1909-1918р).
- •Акторська школа в українському кіно: Амбросій Бучма, Наталія
- •Особливості контролю звучання по моніторам та навушникам.
- •Мистецькі особливості фільмів Андрія Тарковського “Іванове дитинство”, “Андрій Рубльов”, “Сталкер”.
- •Творчість Івана Кавалерідзе. Загальна характеристика.
- •Робота з мікрофоном під час озвучування реплік на натурних з’йомках.
- •Перші кроки радянського кінематографу (1919-1925р.).
- •Італійський неореалізм. Особливості жанрово-стильової та світоглядної системи, вплив на світове кіномистецтво.
- •Тонування знятого матеріалу. Робота актора з мікрофоном у процесі тонування.
- •Завоювання Голівудом світового кіноринку у 80-90-х роках.
- •Телебачення 80-90-х років. Інформаційні програми, повернення “прямого ефіру”, зміцнення світової телевізійної системи.
- •Портативні мікшерні пульти для виїздних записів.
- •Виникнення теорії монтажу. Основні характеристики кіностилю
- •Творчість Орсона Уеллса. Мистецькі відриття фільму
- •3) Співвідношення і взаємодія музики, мови та шумів у фільмі.
- •Кіно Швеції. Фільми Віктора Шестрема та Інгмара Бергмана.
- •2) Документальне кіно срср часів Перебудови (1986-1991).
- •3) Запис шумів на знімальному майданчику.
- •Кіно Німеччини 20-х років хх сторіччя. Особливості німецького експрессіонізму.
- •Початок телевізійної епохи (30-50-ті роки).
- •Хард-дискові системи запису.
- •1) Телевізійна естетика та технологія 50-60-х. “Поетика” телевізійного
- •2) Французька «нова хвиля». Творчість ф.Трюффо, ж.-л. Годара.
- •3) Створення трюкових звуків та їх запис.
- •Творчість Олександра Довженка повоєнногоо періоду. Фільми
- •Народні комедіїї Георгія Александрова та Івана Пир’єва.
- •Midi – пристрої.
- •Українське кіно 70-80-х р. Загальна характеристика.
- •Сучасна режисура американського кіно: Стівен Спілберг, брати Коени, Квентін Тарантіно.
- •Цифрові процесори обробки сигналів (dsp). Устрій та використання.
- •Творчість Сергія Ейзенштейна: фільми “Броненосець Потьомкін”,
- •Художні відкриття у фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».
- •Перезапис (зведення) звукового супровіду фільму.
- •Комедійний жанр у російському та українському кіно. Творчість Леоніда Гайдая, Ельдара Рязанова, в.Іванова, ю.Тімошенка та є.Березіна.
- •Українська школа науково-популярного кіно. Фільми ф.Соболєва “Мова тварин”, “я та інші”.
- •1) Українська школа анімаційного кіно: творчість в.Дахна, Давіда Черкасського, а.Грачової, в.Гончарова.
- •2) Творчість а.Куросави. Загальна характеристика.
- •3) Взаємний вплив звуків. Розбірливість мови на фоні сторонніх звуків.
- •Українсське поетичне кіно 60-80-х р. Творчість Сергія Параджанова, Юрія Ільєнка, Леоніда Осики, Івана Миколайчука.
- •2) Сучасне телебачення України. Основні тб-канали, особливості
- •3) Постановочний сценарій та звукова експлікація.
2) Американське кіно початку хх століття. Творчість Девіда Гріффіта.
Девід Гріффіт (1875 — 1948), американский режиссер, сценарист, продюсер и актер. Родился в семье полковника армии южан, разоренного Гражданской войной, юный Гриффит самостоятельно пробивался на своем пути в жизни, испытав бедность и потерпев неудачу в попытках стать писателем и театральным актером. В 1907 сыграл в фильме «Спасенный из Орлиного гнезда». В 1908 поставил свой первый фильм «Приключения Долли». К моменту перехода в кинокомпанию «Релайэнс-Мэджестик» создал около 450 картин. Один из гигантов новой музы кино, Гриффит в своем взгляде на мир, моральных воззрениях и требованиях к искусству оставался человеком прошлого, 19 века. Вначале зрители с восторгом принимали его фильмы — экранизации классики, мелодрамы и драмы из жизни фермеров. Режиссура, работа оператора и актеров Гриффит первым на Западе учил играть актеров именно для экрана и воспитал целую плеяду талантливых исполнителей, самой знаменитой из которых была Мэри Пикфорд. Декорации выгодно отличали постановки Гриффита, ставшего к тому моменту лидером кинокомпании, от большинства лент 1908—1914 годов, а сентиментальность сюжетов и обязательная победа добра над злом соответствовала вкусам среднего американца. Поставленные в его звездный час шедевры «Рождение нации» (1915) и «Нетерпимость» (1916) были грандиозной попыткой использовать язык нового искусства для решения новых задач, неизмеримо более сложных, нежели изложение сюжетов о конечной победе слабых и честных над сильными и злыми. Однако при невиданном кассовом успехе фильм «Рождение нации» вызвал общественные столкновения и обвинения в расизме. А «Нетерпимость» не имела успеха из-за опередившего эпоху на несколько десятилетий изобразительного языка и монтажного построения этой ленты. Фатальная неудача разорила Гриффита, зрители после первой мировой войны не принимали ни его идей, ни его героев. Однако в ряду малоудачных и подрывавших имидж выдающегося режиссера картин на рубеже 10—20-х годов выделяются три безусловных шедевра, представляющие собой совершенный образец гриффитовской режиссуры, драматургии, работы с актером и монтажа: «Сломанные побеги» (1919), «Путь на Восток» (1920) и «Сиротки бури» (1922). Не имея собственного проката и не в состоянии сохранить независимость, Гриффит должен был считаться с продюсерами и снимать кассовые фильмы. Этого не получалось. Последняя работа режиссера «Борьба» вышла в 1931. Несмотря на то, что он оказался выключенным из системы кинопроизводства, многочисленные сценарии оставались нереализованными, а римейк «Сломанных побегов» в Великобритании достался другому режиссеру, Гриффит (пусть и с опозданием на год, лишь в марте 1936) был все-таки награжден в честь его шестидесятилетия почетным «Оскаром» — «за выдающиеся творческие достижения в качестве режиссера и продюсера, неоценимую инициативу и прочный вклад в развитие киноискусства». Тем не менее умер почти в безвестности спустя 12 лет в одном из Голливудских отелей.
