- •1) Винахід кінематографа та його перші кроки у Європі та
- •2) Американське кіно початку хх століття. Творчість Девіда Гріффіта.
- •3) Образність звуків у мистецтві кіно.
- •1) Грузинська школа кіно. Творчість режисерів Тенгіза Абуладзе,
- •2) Режисерські імена 80-90-х: Пітер Грінуей, Емір Кустуріца,
- •Звук за кадром, ілюстративний та асоціативний звук у фільмі.
- •Народження українського та російського кіно. Творчість
- •Творчість Фрідріха Мурнау. Фільми “Носферату”, “Остання людина”.
- •3) Музичний та мовний баланс.
- •Постмодернізм у сучасному світовому кіно. Творчість Дейвіда Лінча, Педро Альмодовара.
- •2) Творчість е. Фон Штрогейма.
- •3) Звук у якості монтажної зв’язки.
- •1) Становлення українського кіно (1918-1926р.). Творчість г.Стабавого,
- •Фільм “Летять журавлі” м.Калатозова: аналіз образної системи.
- •3) Штучна реверберація при створенні звукового супровіду фільму.
- •Естетика Голівуду 50-60-х років минулого століття, особливості
- •Радянське документальне кіно 20-30-х років. Творчі пошуки Дзіги
- •Методи визначення різних видів спотворень звуку.
- •Загальна характеристика світового анімаційного мистецтва хх століття. Творчість Уолта Діснея. Радянська школа анімації.
- •2) Кінематограф сша 30-40-х років хх століття. Творчість д.Форда.
- •3) Якість звучання мови під час звукозапису.
- •1) Російське кіно 60-80-х років. Творчість Лариси Шепітько, Андрона
- •2) Творчість Олександра Довженка. Фільми 20-30-х років.
- •3) Синхронний (чистовий) звукозапис мови у кіно: переваги та риси.
- •1) Американська комедія та її вплив на світове кіно. Мак Сеннет,
- •Актори кіно европейських країн. Марлен Дітріх, Джульетта Мазіна,
- •Робота з мікрофонами на знімальному майданчику під час
- •1) Розвиток телебачення у 70-80 роки. Загальна характеристика.
- •Загальна характеристика творчості л.Кулєшова, б.Барнета, в.Пудовкіна. Фільми “Дім на Трубній”, “Окраїна”, “Нащадок Чінгізхана”.
- •Радімікрофони у кіно - та телевиробництві.
- •Європейське кіно початку минулого століття (1909-1918р).
- •Акторська школа в українському кіно: Амбросій Бучма, Наталія
- •Особливості контролю звучання по моніторам та навушникам.
- •Мистецькі особливості фільмів Андрія Тарковського “Іванове дитинство”, “Андрій Рубльов”, “Сталкер”.
- •Творчість Івана Кавалерідзе. Загальна характеристика.
- •Робота з мікрофоном під час озвучування реплік на натурних з’йомках.
- •Перші кроки радянського кінематографу (1919-1925р.).
- •Італійський неореалізм. Особливості жанрово-стильової та світоглядної системи, вплив на світове кіномистецтво.
- •Тонування знятого матеріалу. Робота актора з мікрофоном у процесі тонування.
- •Завоювання Голівудом світового кіноринку у 80-90-х роках.
- •Телебачення 80-90-х років. Інформаційні програми, повернення “прямого ефіру”, зміцнення світової телевізійної системи.
- •Портативні мікшерні пульти для виїздних записів.
- •Виникнення теорії монтажу. Основні характеристики кіностилю
- •Творчість Орсона Уеллса. Мистецькі відриття фільму
- •3) Співвідношення і взаємодія музики, мови та шумів у фільмі.
- •Кіно Швеції. Фільми Віктора Шестрема та Інгмара Бергмана.
- •2) Документальне кіно срср часів Перебудови (1986-1991).
- •3) Запис шумів на знімальному майданчику.
- •Кіно Німеччини 20-х років хх сторіччя. Особливості німецького експрессіонізму.
- •Початок телевізійної епохи (30-50-ті роки).
- •Хард-дискові системи запису.
- •1) Телевізійна естетика та технологія 50-60-х. “Поетика” телевізійного
- •2) Французька «нова хвиля». Творчість ф.Трюффо, ж.-л. Годара.
- •3) Створення трюкових звуків та їх запис.
- •Творчість Олександра Довженка повоєнногоо періоду. Фільми
- •Народні комедіїї Георгія Александрова та Івана Пир’єва.
- •Midi – пристрої.
- •Українське кіно 70-80-х р. Загальна характеристика.
- •Сучасна режисура американського кіно: Стівен Спілберг, брати Коени, Квентін Тарантіно.
- •Цифрові процесори обробки сигналів (dsp). Устрій та використання.
- •Творчість Сергія Ейзенштейна: фільми “Броненосець Потьомкін”,
- •Художні відкриття у фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».
- •Перезапис (зведення) звукового супровіду фільму.
- •Комедійний жанр у російському та українському кіно. Творчість Леоніда Гайдая, Ельдара Рязанова, в.Іванова, ю.Тімошенка та є.Березіна.
- •Українська школа науково-популярного кіно. Фільми ф.Соболєва “Мова тварин”, “я та інші”.
- •1) Українська школа анімаційного кіно: творчість в.Дахна, Давіда Черкасського, а.Грачової, в.Гончарова.
- •2) Творчість а.Куросави. Загальна характеристика.
- •3) Взаємний вплив звуків. Розбірливість мови на фоні сторонніх звуків.
- •Українсське поетичне кіно 60-80-х р. Творчість Сергія Параджанова, Юрія Ільєнка, Леоніда Осики, Івана Миколайчука.
- •2) Сучасне телебачення України. Основні тб-канали, особливості
- •3) Постановочний сценарій та звукова експлікація.
2) Кінематограф сша 30-40-х років хх століття. Творчість д.Форда.
Форд Джон (1895-1973), американский режиссер. Настоящие имя и фамилия — Шон Алоизиус ОФини или ОФирна. Тринадцатый, последний ребенок в семье ирландского иммигранта, владельца салуна. После окончания школы в 1913 уехал в Голливуд к брату, который работал в киностудии «Юниверсал» в качестве актера, сценариста и режиссера. Рабочий сцены и помощник реквизитора, затем трюкач и дублер своего брата, в 1915 Шон был одним из статистов в эпической ленте Д. Гриффита «Рождение нации». С 1915 — ассистент режиссера и актер в фильмах брата, взявшего псевдоним Фрэнсис Форд. В 1917—1920 в качестве режиссера снял для «Юниверсал» более 30 фильмов, большую часть из которых составляли вестерны с участием актера Гарри Кэри. В 1920 переходит в «Фокс» и до 1923 снимает под псевдонимом «Джек Форд», обращаясь преимущественно к жанру вестерна, более всего отвечавшему его восприятию мира и иерархии ценностей: четкие критерии добра и зла, верность долгу, дружбе, семейной традиции, мужество в самой безнадежной ситуации. Два фильма Джона Форда 20-х годов — вестерн «Железный конь» (1924, эпическая история строительства трансконтинентальной железной дороги) и военная драма «Четыре сына» (1928) относятся к числу лучших работ режиссера, но все же расцвет Форда приходится на звуковой период, когда он становится живым классиком американского кинематографа. Вопреки распространенному мнению Форд, поставивший 112 лент за почти 60 лет работы в Голливуде, снимал не только вестерны, но и детективы («Полицейский Рили», 1928), комедии («Вверх по реке», 1930), спортивные фильмы («Приветствие», 1929) и фильмы о войне, такие как «Мужчины без женщин» (1930); «Потерянный патруль» (1934), исторические («Мария Шотландская», 1936) и приключенческие («Ураган», 1937) фильмы. Однако слава Форда связана с вестернами, которые он ставил до конца жизни: «Дилижанс» (1939); «Моя дорогая Клементина» (1946); «Форт Апач» (1948); «Она носила желтую ленту» (1949); «Рио Гранде» (1950); «Человек, который застрелил Либерти Вэланса» (1962); «Осень чейеннов» (1964), и с серией социально-критических фильмов конца 30-х — начала 40-х годов, таких как «Гроздья гнева» (1940, по роману Д. Стейнбека); «Табачная дорога» (1941, по Э. Колдуэллу); «Как зелена была моя долина» (1941). Изображая социальные конфликты тридцатых, Форд противопоставляет хищническому прогрессу цивилизации идеалы рядового человека — веру в Бога, верность родственным узам, честный труд, любовь к природе. При всей идеализации прошлого Форд показывает неизбежность и законность бунта низов против безжалостно-безликого мира банков, монополий и больших городов. Все же идеальной средой для любимых персонажей режиссера — прямолинейно-наивных, непреклонных в симпатиях и антипатиях «рыцарей» добра, чести и справедливости — оказывается ковбойский фильм, атмосфера второй половины девятнадцатого века, эпоха освоения Дальнего Запада. В этом исторически реальном пространстве и времени, допускающем условную обрисовку людей и событий, находит приют мечта Форда, его Америка, извечная, по режиссеру, борьба между добром и злом, ставящая личность перед выбором и определяющая ценность человека вопреки официальной морали и «табели о рангах» (типичный и лучший пример — «Дилижанс»). Война и человек на войне также оказываются вполне реалистичной рамкой для эпического романтизма Форда. В годы Второй мировой войны Форд возглавлял киноотдел ВМС США и потерял глаз в ходе съемок документального фильма «Битва за Мидуэй» (1942, премия «Оскар»). Среди работ Форда военных лет — документальный фильм «7 декабря» (1943, премия «Оскар») и художественная лента об американцах в первые дни боевых действий на Филиппинах «Их было не вернуть» (1945). Награжденный впервые премией «Оскар» за фильм об ирландском восстании 1916 года «Осведомитель» (1935), Форд не раз удостаивался этой премии за фильмы «Гроздья гнева» (1940); «Как зелена была моя долина» (1941); «Тихий человек» (1952, также приз МКФ в Венеции). В 1971 в связи с ретроспективой фильмов Форда на МКФ в Венеции был награжден почетной премией.
