- •1) Винахід кінематографа та його перші кроки у Європі та
- •2) Американське кіно початку хх століття. Творчість Девіда Гріффіта.
- •3) Образність звуків у мистецтві кіно.
- •1) Грузинська школа кіно. Творчість режисерів Тенгіза Абуладзе,
- •2) Режисерські імена 80-90-х: Пітер Грінуей, Емір Кустуріца,
- •Звук за кадром, ілюстративний та асоціативний звук у фільмі.
- •Народження українського та російського кіно. Творчість
- •Творчість Фрідріха Мурнау. Фільми “Носферату”, “Остання людина”.
- •3) Музичний та мовний баланс.
- •Постмодернізм у сучасному світовому кіно. Творчість Дейвіда Лінча, Педро Альмодовара.
- •2) Творчість е. Фон Штрогейма.
- •3) Звук у якості монтажної зв’язки.
- •1) Становлення українського кіно (1918-1926р.). Творчість г.Стабавого,
- •Фільм “Летять журавлі” м.Калатозова: аналіз образної системи.
- •3) Штучна реверберація при створенні звукового супровіду фільму.
- •Естетика Голівуду 50-60-х років минулого століття, особливості
- •Радянське документальне кіно 20-30-х років. Творчі пошуки Дзіги
- •Методи визначення різних видів спотворень звуку.
- •Загальна характеристика світового анімаційного мистецтва хх століття. Творчість Уолта Діснея. Радянська школа анімації.
- •2) Кінематограф сша 30-40-х років хх століття. Творчість д.Форда.
- •3) Якість звучання мови під час звукозапису.
- •1) Російське кіно 60-80-х років. Творчість Лариси Шепітько, Андрона
- •2) Творчість Олександра Довженка. Фільми 20-30-х років.
- •3) Синхронний (чистовий) звукозапис мови у кіно: переваги та риси.
- •1) Американська комедія та її вплив на світове кіно. Мак Сеннет,
- •Актори кіно европейських країн. Марлен Дітріх, Джульетта Мазіна,
- •Робота з мікрофонами на знімальному майданчику під час
- •1) Розвиток телебачення у 70-80 роки. Загальна характеристика.
- •Загальна характеристика творчості л.Кулєшова, б.Барнета, в.Пудовкіна. Фільми “Дім на Трубній”, “Окраїна”, “Нащадок Чінгізхана”.
- •Радімікрофони у кіно - та телевиробництві.
- •Європейське кіно початку минулого століття (1909-1918р).
- •Акторська школа в українському кіно: Амбросій Бучма, Наталія
- •Особливості контролю звучання по моніторам та навушникам.
- •Мистецькі особливості фільмів Андрія Тарковського “Іванове дитинство”, “Андрій Рубльов”, “Сталкер”.
- •Творчість Івана Кавалерідзе. Загальна характеристика.
- •Робота з мікрофоном під час озвучування реплік на натурних з’йомках.
- •Перші кроки радянського кінематографу (1919-1925р.).
- •Італійський неореалізм. Особливості жанрово-стильової та світоглядної системи, вплив на світове кіномистецтво.
- •Тонування знятого матеріалу. Робота актора з мікрофоном у процесі тонування.
- •Завоювання Голівудом світового кіноринку у 80-90-х роках.
- •Телебачення 80-90-х років. Інформаційні програми, повернення “прямого ефіру”, зміцнення світової телевізійної системи.
- •Портативні мікшерні пульти для виїздних записів.
- •Виникнення теорії монтажу. Основні характеристики кіностилю
- •Творчість Орсона Уеллса. Мистецькі відриття фільму
- •3) Співвідношення і взаємодія музики, мови та шумів у фільмі.
- •Кіно Швеції. Фільми Віктора Шестрема та Інгмара Бергмана.
- •2) Документальне кіно срср часів Перебудови (1986-1991).
- •3) Запис шумів на знімальному майданчику.
- •Кіно Німеччини 20-х років хх сторіччя. Особливості німецького експрессіонізму.
- •Початок телевізійної епохи (30-50-ті роки).
- •Хард-дискові системи запису.
- •1) Телевізійна естетика та технологія 50-60-х. “Поетика” телевізійного
- •2) Французька «нова хвиля». Творчість ф.Трюффо, ж.-л. Годара.
- •3) Створення трюкових звуків та їх запис.
- •Творчість Олександра Довженка повоєнногоо періоду. Фільми
- •Народні комедіїї Георгія Александрова та Івана Пир’єва.
- •Midi – пристрої.
- •Українське кіно 70-80-х р. Загальна характеристика.
- •Сучасна режисура американського кіно: Стівен Спілберг, брати Коени, Квентін Тарантіно.
- •Цифрові процесори обробки сигналів (dsp). Устрій та використання.
- •Творчість Сергія Ейзенштейна: фільми “Броненосець Потьомкін”,
- •Художні відкриття у фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».
- •Перезапис (зведення) звукового супровіду фільму.
- •Комедійний жанр у російському та українському кіно. Творчість Леоніда Гайдая, Ельдара Рязанова, в.Іванова, ю.Тімошенка та є.Березіна.
- •Українська школа науково-популярного кіно. Фільми ф.Соболєва “Мова тварин”, “я та інші”.
- •1) Українська школа анімаційного кіно: творчість в.Дахна, Давіда Черкасського, а.Грачової, в.Гончарова.
- •2) Творчість а.Куросави. Загальна характеристика.
- •3) Взаємний вплив звуків. Розбірливість мови на фоні сторонніх звуків.
- •Українсське поетичне кіно 60-80-х р. Творчість Сергія Параджанова, Юрія Ільєнка, Леоніда Осики, Івана Миколайчука.
- •2) Сучасне телебачення України. Основні тб-канали, особливості
- •3) Постановочний сценарій та звукова експлікація.
Радянське документальне кіно 20-30-х років. Творчі пошуки Дзіги
Вертова.
Документальное кино - вид киноискусства, материалом которого являются съемки подлинных событий и лиц. Первые документальные съемки провели братья Люмьер в 1895 (Франция). Мастера этого вида кинотворчества нередко поднимались до философского обобщения в своих произведениях: Р. Флаэрти (США), Й. Ивенс (Голландия), Дж. Грирсон (Великобритания), Д. Вертов, Л. В. Кулешов, Э. И. Шуб (СССР). В историю киноискусства вошли документальные ленты советских режиссеров Р. Л. Кармена «Повесть о нефтяниках Каспия» (1953), М. И. Ромма «Обыкновенный фашизм» (1966), 20-серийный фильм «Великая Отечественная» (1979), который в США шел под названием «Неизвестная война»), в 80-е годы этапным для кинодокументалистов стал фильм латышского режиссера Ю. Подниекса «Легко ли быть молодым?» (1987). Вертов Дзига (настоящее имя - Кауфман Денис Аркадьевич) (02.01.1896, Белосток, Польша — 12.02.1954, Москва), сценарист, режиссер. Учился в Московском университете (1916-1918). В 1917 работал в отделе кинохроники Московского кинокомитета. В 1918-19 — составитель-монтажер журнала «Кинонеделя». С 1920 — режиссер-документалист, инициатор выпуска киножурнала «Киноправда» (1922-24). Работал на студиях «Культкино», 3-й Госкинофабрике, Киевской кинофабрике ВУФКУ (1927-1930), «Межрабпомфильм», ЦСДФ. Автор сценариев ряда своих документальных фильмов, игрового фильма «Тебе, фронт!» (1942), мультипликационного фильма «Юморески». Автор ряда статей по теории кино. Фильм «Кино-глаз» в 1924 году получил медаль и диплом Всемирной выставки в Париже. С переездом Вертова на Украину распалась группа «Киноки», руководителем которой он был. Вертов является режиссером одного из первых звуковых документальных фильмов «Симфония Донбасса» (1930). Снимает «Три песни о Ленине» (1934) - фильм, который газета «Правда» назвала «Песней всей страны». Фильм «Колыбельная» (1937) посвящен двадцатилетнему пути страны, пройденному после революции. Во время Великой отечественной войны снял фильмы «Кровь за кровь, смерть за смерть» (1941), «Клятва молодых» и «В горах Ала-Тау» (оба 1944), посвященные героической борьбе советского народа с фашизмом и работе в тылу.
Методи визначення різних видів спотворень звуку.
Искажения – это нежелательные изменения формы (и соответственно звучания) сигнала. К основным видам икажений относятся частотные, фазовые, нелинейные, модуляционные. Говоря о записи саунтрека фильма – будь то область художественного творчества или инженерной техники, нас прежде всего интересует качество звука. На качество звука влияет не только аппаратура, но и квалификация звукорежиссера. Главным критерием оценки качества звучания остается субьективное впечатление. Количественно измерить качество звука, особено речи сложно, т.к. источником и приемником речи являются говорящие и слушающие люди, следовательно, оценка всегда будет зависеть от свойств голосового аппарата говорящего и слуха слушающего. Наряду с умением выполнять операцию звукозаписи, в професии звукорежиссера не менее важна способность правильно оценить качество звучания в его источнике и после осуществления записи в регистрирующей среде. В электроакустических цепях тракта звукозаписи могут возникнуть отклонения: их необходимо идентифицировать на слух и исключить. Частотные искажения: при завале высоких частот (ВЧ) звучание лишается прозрачности, полетности (съедаются реверберационные “хвосты” состоящие по большей части из ВЧ) и становится глухим и тусклым, а речь теряет разборчивость. Потеря НЧ делает общее звучание “тонким”, без фундамента (“мяса”), голоса становятся плоскими, теряют основу и “бархатистость”. При излишке НЧ звук становится бубнящим и неразборчивым. Амплитудные искажения выражаются в хриплом и надтреснутом звучании голосов, фазовые – в непредсказуемом появлении фленджер-эффекта. Шумовые помехи выражаются в чрезмерном “шипении” тракта, наводки – в щелчках, тресках и сетевом фоне и т.д.
№ 7
