- •1) Винахід кінематографа та його перші кроки у Європі та
- •2) Американське кіно початку хх століття. Творчість Девіда Гріффіта.
- •3) Образність звуків у мистецтві кіно.
- •1) Грузинська школа кіно. Творчість режисерів Тенгіза Абуладзе,
- •2) Режисерські імена 80-90-х: Пітер Грінуей, Емір Кустуріца,
- •Звук за кадром, ілюстративний та асоціативний звук у фільмі.
- •Народження українського та російського кіно. Творчість
- •Творчість Фрідріха Мурнау. Фільми “Носферату”, “Остання людина”.
- •3) Музичний та мовний баланс.
- •Постмодернізм у сучасному світовому кіно. Творчість Дейвіда Лінча, Педро Альмодовара.
- •2) Творчість е. Фон Штрогейма.
- •3) Звук у якості монтажної зв’язки.
- •1) Становлення українського кіно (1918-1926р.). Творчість г.Стабавого,
- •Фільм “Летять журавлі” м.Калатозова: аналіз образної системи.
- •3) Штучна реверберація при створенні звукового супровіду фільму.
- •Естетика Голівуду 50-60-х років минулого століття, особливості
- •Радянське документальне кіно 20-30-х років. Творчі пошуки Дзіги
- •Методи визначення різних видів спотворень звуку.
- •Загальна характеристика світового анімаційного мистецтва хх століття. Творчість Уолта Діснея. Радянська школа анімації.
- •2) Кінематограф сша 30-40-х років хх століття. Творчість д.Форда.
- •3) Якість звучання мови під час звукозапису.
- •1) Російське кіно 60-80-х років. Творчість Лариси Шепітько, Андрона
- •2) Творчість Олександра Довженка. Фільми 20-30-х років.
- •3) Синхронний (чистовий) звукозапис мови у кіно: переваги та риси.
- •1) Американська комедія та її вплив на світове кіно. Мак Сеннет,
- •Актори кіно европейських країн. Марлен Дітріх, Джульетта Мазіна,
- •Робота з мікрофонами на знімальному майданчику під час
- •1) Розвиток телебачення у 70-80 роки. Загальна характеристика.
- •Загальна характеристика творчості л.Кулєшова, б.Барнета, в.Пудовкіна. Фільми “Дім на Трубній”, “Окраїна”, “Нащадок Чінгізхана”.
- •Радімікрофони у кіно - та телевиробництві.
- •Європейське кіно початку минулого століття (1909-1918р).
- •Акторська школа в українському кіно: Амбросій Бучма, Наталія
- •Особливості контролю звучання по моніторам та навушникам.
- •Мистецькі особливості фільмів Андрія Тарковського “Іванове дитинство”, “Андрій Рубльов”, “Сталкер”.
- •Творчість Івана Кавалерідзе. Загальна характеристика.
- •Робота з мікрофоном під час озвучування реплік на натурних з’йомках.
- •Перші кроки радянського кінематографу (1919-1925р.).
- •Італійський неореалізм. Особливості жанрово-стильової та світоглядної системи, вплив на світове кіномистецтво.
- •Тонування знятого матеріалу. Робота актора з мікрофоном у процесі тонування.
- •Завоювання Голівудом світового кіноринку у 80-90-х роках.
- •Телебачення 80-90-х років. Інформаційні програми, повернення “прямого ефіру”, зміцнення світової телевізійної системи.
- •Портативні мікшерні пульти для виїздних записів.
- •Виникнення теорії монтажу. Основні характеристики кіностилю
- •Творчість Орсона Уеллса. Мистецькі відриття фільму
- •3) Співвідношення і взаємодія музики, мови та шумів у фільмі.
- •Кіно Швеції. Фільми Віктора Шестрема та Інгмара Бергмана.
- •2) Документальне кіно срср часів Перебудови (1986-1991).
- •3) Запис шумів на знімальному майданчику.
- •Кіно Німеччини 20-х років хх сторіччя. Особливості німецького експрессіонізму.
- •Початок телевізійної епохи (30-50-ті роки).
- •Хард-дискові системи запису.
- •1) Телевізійна естетика та технологія 50-60-х. “Поетика” телевізійного
- •2) Французька «нова хвиля». Творчість ф.Трюффо, ж.-л. Годара.
- •3) Створення трюкових звуків та їх запис.
- •Творчість Олександра Довженка повоєнногоо періоду. Фільми
- •Народні комедіїї Георгія Александрова та Івана Пир’єва.
- •Midi – пристрої.
- •Українське кіно 70-80-х р. Загальна характеристика.
- •Сучасна режисура американського кіно: Стівен Спілберг, брати Коени, Квентін Тарантіно.
- •Цифрові процесори обробки сигналів (dsp). Устрій та використання.
- •Творчість Сергія Ейзенштейна: фільми “Броненосець Потьомкін”,
- •Художні відкриття у фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».
- •Перезапис (зведення) звукового супровіду фільму.
- •Комедійний жанр у російському та українському кіно. Творчість Леоніда Гайдая, Ельдара Рязанова, в.Іванова, ю.Тімошенка та є.Березіна.
- •Українська школа науково-популярного кіно. Фільми ф.Соболєва “Мова тварин”, “я та інші”.
- •1) Українська школа анімаційного кіно: творчість в.Дахна, Давіда Черкасського, а.Грачової, в.Гончарова.
- •2) Творчість а.Куросави. Загальна характеристика.
- •3) Взаємний вплив звуків. Розбірливість мови на фоні сторонніх звуків.
- •Українсське поетичне кіно 60-80-х р. Творчість Сергія Параджанова, Юрія Ільєнка, Леоніда Осики, Івана Миколайчука.
- •2) Сучасне телебачення України. Основні тб-канали, особливості
- •3) Постановочний сценарій та звукова експлікація.
Фільм “Летять журавлі” м.Калатозова: аналіз образної системи.
Калатозов Михаил Константинович (1903-1973), режиссер, сценарист, оператор. Народный артист Грузии (1965), народный артист СССР (1969). Пиком творчества Калатозова и одной из лучших лент отечественного кинематографа стала экранизация пьесы «Вечно живые» В. С. Розова— фильм «Летят журавли» (1957, главный приз Каннского кинофестиваля 1958г.). Лирическая манера Розова, патетичность Калатозова, виртуозность операторского искусства Урусевского, блестящая игра Татьяны Самойловой и Алексея Баталова наполнили фильм атмосферой полной творческой свободы. «ЛЕТЯТ ЖУРАВЛИ», СССР, Мосфильм, 1957, ч/б. Драма. Обычно так именуют стихотворения — по первой строчке. А один из первых кадров этого фильма — журавлиный клин, летящий над головами героев. По тем временам это означало оставить фильм без названия. Вольно или невольно авторы признавали, что создали нечто необычное, что даже они сами не могут в полной мере ни понять, ни определить. И действительно, фильм удивил, потряс и стал одной из главных загадок и легенд нашего кино. Сразу по выходе картины, да и позднее, критики повторяли один и тот же странный приговор: это, конечно, шедевр, но у него слабая, неудачная драматургия. Кажется, никого из писавших о фильме не удовлетворила главная сюжетная коллизия: неожиданная, психологически немотивированная измена героини своему жениху, ушедшему на фронт, как и обставленное необыкновенными событиями раскаяние Вероники. Сценарные просчеты казались слишком очевидными и признать, что фильм стал тем, чем он есть не вопреки, а благодаря своему «неправильному» сюжету — было очень трудно. Для этого необходимо было совершенно новое прочтение фильма. Чтобы как-то оправдать героиню, критика писала о ней как о жертве роковых обстоятельств, но ведь в равной степени справедливо и обратное: война, даже убив Бориса, не смогла уничтожить их чувство к друг другу. Рецензию на фильм об измене солдату Р. Юренев, сам фронтовик, называет «Верность» — и такое двойственное восприятие картины наиболее адекватно ей. Парадоксально, но без этой измены не было бы и той абсолютной любви, которую мы читаем в глазах Вероники в финале. В фильме отсутствует прямая связь между внутренним и внешним. Иначе откуда бы взялся этот свет среди кошмара разлук, смертей, предательских поступков, безнадежного ожидания, одиночества, стыда и страха? Вот знаменитая сцена во дворе призывного пункта, у решетки, раньше срока непреодолимо разделившей влюбленных. Но что удивительно, — разлучая, соединяет так прочно, как еще не было и не могло быть в минуты их безмятежного юного счастья. Еще раньше опоздание Вероники на проводы эмоционально взвинчивает ситуацию. Ее пробеги, проезды в автобусе, метания в толпе происходят при постоянном ощущении, что Борис где-то совсем рядом. В странном мире этого фильма у реальности и у чувства — свои отдельные пути. Особенно остро это начинаешь понимать после драматического эпизода, когда записка, написанная Борисом в еще день проводов, наконец попадает в руки Вероники. Его уже давно нет, а его любовь проходит испытание изменой его невесты. Ведь прочитай Вероники строки его нежного объяснения, когда он был жив, разве они прозвучали бы с такой оглушающей силой, как сейчас?
