2. Предмет, об’єкт і суб’єкти соціальної політики.

Соціольна політика — це галузь соціологічного знання, яка вивчає соціальні механізми влади та їх вплив у суспільстві, закономірності впливу соціальних спільнот, інститутів та політичний лад, соціальні засади політичних і державних інститутів, функціонування політичної свідомості та політичну поведінку.

Предметом соціальної політики є соціальні механізми влади і впливів у суспільстві на різних етапах його розвитку і функціонування.

Соціольна політика має також свої власні об'єкти: події, процеси, суб'єкти політичної сфери. Хоча об'єктом соціальної політики можна вважати також будь-які об'єкти економічної, правової, культурної, духовної та інших сфер суспільства тоді, коли вони виступають на політичній арені, з метою чинити вплив на органи влади.

Суб'єктами соціальної політики є люди й організації, які є носіями політичної (державної) влади або прагнуть до неї. Статус суб'єкта політики не імманентний, тобто він не є засадничо притаманний якомусь індивіду чи соціальній спільноті. Кожен індивід або соціальна група є потенційними суб'єктами політики, але не кожен стає таким реально. Щоб стати політичним суб'єктом, людина чи соціальна група повинна практично засвоїти політичний досвід, усвідомити себе суб'єктом політичного процесу, виробити власну позицію в політичному процесі, а також свідомо визначити своє ставлення до світу політики, ступінь участі в ньому. Тобто суб'єктами соціології політики є як індивіди, так і соціальні спільноти, які самостійно виробляють і реалізовують такі програми дій, що націлені на досягнення певних політичних цілей.

2. Взаємозв’язок і взаємозалежність соціальної політики і економіки.

Сам економічний розвиток виступає передумовою соціального перетворення, оскільки воно стосується виробничих факторів і мобілізує інтелектуальний потенціал на розвиток, розширення та зміцнення соціалізації суспільства. Соціальна задоволеність людей неможлива в тих державах, які за економічними позиціями перебувають на периферії світового розвитку.

Стабільне політичне становище — також необхідна умова соціального розвитку. Соціальна галузь є одночасно і зв’язком, і ареною зіткнення політичних та економічних проблем.

Соціальна та економічна сфери є різними підсистемами, між якими існує діалектична функціональна залежність. Жодна з них не може бути автономною, хоча кожна з них виконує роль, призначену суспільною еволюцією саме для неї. Сенс їхнього органічного розвитку, з погляду теорії систем, полягає у взаємозалежному системному поступі, коли жодна з цих підсистем не повинна розвиватися на шкоду іншій. Реальні зміни в одній з них набувають належного змісту лише за умов аналогічних (прогресивних) зрушень в іншій.

Взаємозалежність і взаємодоповнюваність соціальної та економічної складових — характерна риса органічного системного розвитку суспільства, в якому економічна якість поєднується із соціальною якістю.

2. Соціальна структура суспільства . Типи соціальних угруповань.

Під «соціальною системою» в сучасній соціології прийнято розуміти впорядковану, побудовану, як правило, ієрархічно сукупність індивідів, соціальних груп, спільнот, організацій, об'єднаних стійкими зв'язками і відносинами, що взаємодіє з середовищем як єдине ціле.

Поряд з поняттям «соціальна система» у сучасній соціології використовується категорія «суспільство». «Суспільство» можна визначити як соціокультурну систему, що відрізняється від інших об'єднань людей - груп, спільнот, організацій - тривалістю існування і самодостатністю, тобто володіє всіма необхідними ресурсами для свого відтворення та розвитку.

Об'єднання людей у спільній діяльності, в ході якої вони набувають подібні характеристики і соціальні якості, називаються соціальними спільнотами. Сукупність соціальних спільнот і система взаємозв'язків і відносин між ними складають соціальну структуру суспільства. Відносини між соціальними групами регулюються, впорядковуються соціальними інститутами, які діють у всіх сферах життя суспільства. Таким чином, можна сказати, що соціальна структура суспільства - це сукупність взаємопов'язаних і взаємодіючих соціальних груп та інститутів.

Соціальна структура суспільства часто розглядається в аспекті поділу суспільства за класовою, демографічному, територіальним ознаками. У цьому випадку мова йде про соціально-класової, соціально-демографічної, соціально-територіальній структурі суспільства.

Соціальна структура сучасного суспільства включає велику кількість соціальних спільнот, прошарків, груп, які можна типологізувати так:

¨ соціально-класові — класи, соціальні прошарки, соціальні групи та верстви;

¨ соціально-професійні — колективи виробничі, навчальні, військові;

¨ соціально-демографічні — сім’ї, молодь;

¨ соціально-територіальні — міста, села, райони;

¨ соціально-етнічні — нації, народності, етноси.

Соціально-класова структура суспільства - це впорядковані і стійкі зв'язки між елементами суспільної системи, зумовлені відносинами соціальних груп, які характеризуються певним місцем і роллю в матеріальному, духовному виробництві і в політичному житті. Класами названі великі групи людей, що розрізняються за місцем в історично визначеній системі суспільного виробництва, по їх відношенню до засобів виробництва, по їхній ролі в громадській організації праці, а, отже, за способами одержання і розмірами тієї частки суспільного багатства, якою вони володіють.

В основі соціально-демографічної структури суспільства лежить його поділ на групи, за віковою, статевою ознаками. Це насамперед такі групи як молодь, пенсіонери, жінки, чоловіки та ін Кожна з цих груп стикається з серйозними соціальними проблемами.

В основі соціально-територіальної структури суспільства лежить його поділ на територіальні спільності різного типу (міські, сільські, селищні та ін.) Територіальні спільності діють в розрізняються умовах природного і штучного середовища, по-різному їх історичне минуле. Все це створює нерівні умови для життя та розвитку людей, особливо якщо зіставити життя в селі і мегаполісі. Територіальні спільності розрізняються соціальним складом населення, рівнем його освіти, загальної культури і професійної підготовки.

Соціальна група - одна з основних складових соціальної структури. Соціальна структура складається з найрізноманітніших соціальних груп. Люди, що складають ці групи, беруть участь у внутрішньо-і міжгрупових взаємодіях, що і характеризує соціальність особистості, яку можна визначити як включеність особистості в соціальну взаємодію через визначення свого місця в діяльності різних груп.