- •1. Методи педагогічних досліджень. Повна характеристика пед. Експерименту.
- •2. Організація самостійної роботи студентів . Аналіз різних варіантів її здійснення.
- •3. Основні проблеми розвитку школи і освіти в Україні.
- •4. Діагностика рівнів засвоєння знань на прикладі конкретної теми.
- •5. Структура особистості. Об’єкт і предмет педагогіки під кутом зору структури особистості за Рубінштейном.
- •6. Дидактична система. Характеристика її компонентів.
- •7. Технологічність навчального процесу. Приклади технологій.
- •8. Аспекти педагогіки. Їх характеристика і взаємозв’язок.
- •9. Дидактичний цикл. Характеристика його компонентів.
- •10. Соціально-економічні і педагогічні засади реформування школи.
- •11. Визначення темпу засвоєння знань (на прикладі конкретної теми).
- •12. Таксономія блума
- •13. Проектне навчання. Продуктивне навчання
- •14. Процес навчання як взаємопов’язана діяльність учителя та учнів
- •15. Ушинський про народність у вихованні
- •16.Зміст освіти. Теорії освіти. Структура змісту.
- •17.Системний підхід у навчанні. Системна призма.
- •18. Методи навчання Їх класифікація на основі самостійно-пізнавальної діяльності.
- •19. Діяльнісний підхід у навчанні.
- •20.Сучасні засоби навчання.
- •21. Технології диференційованого навчання.
- •22. Учіння – діяльність суб’єкта навчання. Характеристика його компонентів.
- •23. Технологія проблемного навчання.
- •24. Принципи навчання та їх характеристика. Історико-логічний характер принципів навчання.
- •25. Зовнішня диференціація навчання.
- •26. Вивчення темпу рівнів засвоєння знань (на прикладі конкретної теми).
- •27. Неурочні форми організації навчання.
- •28. Національна система виховання
- •29. Основи морального виховання
- •30. Проектне та продуктивне навчання.
- •31. Основи розумового виховання
- •32. Основи фізичного виховання
- •33. Основи громадянського виховання
- •36. Розвиток творчого мислення студентів у процесі навчання
- •37. Дидактична система у вищій школі.
- •38. Активні методи навчання у вищій школі.
- •39. Технічні засоби навчання. Комп’ютерні системи навчання.
- •40. Тести у вищій школі
- •41. Професійна діяльність викладача вузу і проблеми педагогічної майстерності
- •42. Проектування освітнього процесу як дидактична задача
- •43. Характеристика традиційних педагогічних технологій
- •45. Діагностика якості освіти
- •46. Проблеми якості сучасної освіти.
33. Основи громадянського виховання
Громадянське виховання - процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що надає людині можливість відчувати себе морально, соціальне, політичне, юридичне дієздатною та захищеною
Мета громадянського виховання конкретизується через систему завдань
- визнання й забезпечення в реальному житті прав людини як гуманістичної цінності та єдиної норми всіх людей без будь-яких дискримінацій, на чому будується відкрите, демократичне, громадянськесуспільство;
- усвідомлення взаємозв'язку між ідеями індивідуальної свободи, прав людини та її громадянською відповідальністю;
- формування національної свідомості, належності до рідної землі, народу; визнання духовної єдності поколінь та спільності культурної спадщини; виховання почуття патріотизму, відданості у служінні Батьківщині;
- утвердження гуманістичної моралі та формування поваги до таких цінностей як свобода, рівність, справедливість;
- формування соціальної активності і професійної компетентності особистості на основі соціальних умінь: готовність до участі у процесах державотворення, здатність до спільного життя та співпраці у громадянському суспільстві, готовність взяти на себе відповідальність;
- формування політичної та правової культури засобами громадянської освіти, яка забезпечує знання про політичні системи та владу на всіх рівнях суспільного життя, про закони та законодавчі системи; виховання поваги до Конституції України, законодавства, державної мови;
- розвиток критичного мислення, що забезпечує здатність усвідомлювати та відстоювати особисту позицію в тих чи інших питаннях, вміння знаходити нові ідеї та критично аналізувати проблеми, братії участь у дебатах, вміння переосмислювати дії та аргументи, передбачати можливі наслідки дій та вчинків;
- уміння визначати форми та способи своєї участі. в житті суспільства, спілкуватись з демократичними інститутами, органами влади, захищати і підтримувати закони та права людини, бути обізнаним У способами соціального захисту;
- формування інтеркультурного менталітету, сприйнятливості до культурного плюралізму, загальнолюдських цінностей, толерантного ставлення до інших культур і традицій;
- вироблення негативного ставлення до будь-яких форм насильства; активне попередження тенденцій до виявлення деструктивного націоналізму, проявів шовінізму, фашизму, месіанських налаштованостей.
Ефективність процесу виховання в дусі громадянськості залежатиме від повноти реалізації усіх його складових. Конкретними шляхами можуть бути:
- включення проблематики громадянського виховання до дослідницьких програм та планів навчальних та наукових закладів, проведення науково-теоретичних конференцій та семінарів, практично-методичних нарад з актуальних проблем громадянського виховання та освіти;
- підвищення професійної кваліфікації педагогів та вихователів, для чого необхідно створити на базі обласних інститутів післядипломної освіти гнучку, оперативну систему науково-методичної підготовки та перепідготовки;
- науково-методичне забезпечення підготовки педагогів та вихователів, соціальних працівників, психологів вищих навчальних закладів з урахуванням завдань громадянського виховання;
- організація та забезпечення психолого-педагогічного всеобучу батьків з метою підвищення ролі родинного виховання;
- використання засобів масової інформації з метою висвітлення кращого досвіду громадянського виховання дітей та молоді;
- налагодження контактів з міжнародними організаціями, проведення спільних міжнародних заходів та проектів з проблем громадянського виховання та освіти.
34. 12-ти бальна шкала оцінювання навчальних досягнень учнів.
З метою забезпечення ефективних вимірників якості навчальних досягнень та об'єктивного їх оцінювання в основній та старшій школі вводиться 12-ти бальна шкала оцінювання, побудована за принципом сумування набутих знань, умінь і навичок з урахуванням зростання рівня особистих досягнень учня. При оцінюванні вчитель має враховувати рівень досягнень учня, а не ступінь його невдач, до чого вчителя, як правило, спонукала чотирибальна система. При цьому перевідними (випускними) є усі оцінки 12-ти бальної шкали оцінювання, які виставляються у відповідний документ про освіту. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є такі: – контролююча, яка передбачає встановлення рівня досягнень окремого учня (класу, групи); – навчальна, яка передбачає таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли його проведення сприяє удосконаленню підготовки учня, групи чи класу; –діагностична, яка є основою діагностичного підходу в встановлювати причини труднощів, з якими стикається учень у процесі навчання, виявлених прогалин у його знаннях та вміннях; – виховна виявляється не тільки у меті і змісті завдань, але й у методиці їх реалізації вчителем, у наступному коментуванні й оцінюванні робіт. Важливу функцію при здійсненні оцінювання відіграють його критерії. У залежності від ступеня оволодіння навчальним матеріалом розрізняють чотири рівні його засвоєння та вміння оперувати ним: - початковий; - середній; - достатній; -високий. Критерії дають змогу здійснювати оцінювання навчальних досягнень учнів у 12-бальній системі оцінювання: І. Початковий: 1-бал.(Учень володіє навчальним матеріалом на рівні елементарного розпізнавання і відтворення окремих фактів, елементів, об'єктів, що позначаються учнем окремими словами чи реченнями); 2-бали.(Учень володіє матеріалом на елементарному рівні засвоєння, викладає його уривчастими реченнями, виявляє здатність викласти думку на елементарному рівні); 3-бали. (Учень володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу). ІІ. Середній: 4-бали.(Учень володіє матеріалом на початковому рівні, значну частину матеріалу відтворює на репродуктивному рівні); 5-балів.(Учень володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, здатний за допомогою вчителя логічно відтворити значну його частину). 6-балів.(Учень може відтворити значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, за допомогою вчителя може аналізувати навчальний матеріал, робити висновки). ІІІ. Достатній: 7-балів.(Учень здатний застосовувати вивчений матеріал на рівні стандартних ситуацій, контролювати власні навчальні дії, наводити окремі власні приклали на підтвердження певних тверджень). 8-балів.(Учень вміє порівнювати, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом учителя, в цілому самостійно застосовувати її на практиці, контролювати власну діяльність, виправляти). 9-балів.(Учень вільно володіє вивченим обсягом матеріалу, в тому числі і застосовує його на практиці; вільно розв'язує задачі в стандартних ситуаціях). IV. Високий: 10-балів. (Учень виявляє початкові творчі здібності, самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності, оцінює окремі нові факти, явища, ідеї, знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх відповідно до цілей, поставлених учителем); 11-балів.(Учень вільно висловлює власні думки і відчуття, визначає програму особистої пізнавальної діяльності, самостійно оцінює різноманітні життєві явища і факти, виявляючи особисту позицію щодо них, без допомоги вчителя знаходить джерела інформації і використовує одержані відомості відповідно до мети та завдань власної пізнавальної діяльності); 12 балів.(Учень виявляє особливі творчі здібності, самостійно розвиває власні обдарування і нахили, вміє самостійно здобувати знання
35.ЗУ«Про освіту від 11.09.2003».
Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями. Освіта в Україні грунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.Розділ I. Загальні положення Статті закону України "Про освіту" 1-27Розділ II. Система освіти Статті закону України "Про освіту" 28-49Розділ III. Учасники навчально-виховного процесу Статті закону України "Про освіту" 50-59Розділ IV. Фінансово-господарська д-ть, матеріально-техн база навч закладів Статті закону України "Про освіту" 61-63Розділ V. Міжнародне співробітництво Стаття закону України "Про освіту" 64Розділ VI. Міжнародні договори Стаття закону України "Про освіту" 65Розділ VII. Відповідальність за порушення законодавства про освіту
Стаття закону України «Про освіту» 66
