3. Відокремлені обставини.

1). Обставини, виражені дієприслівниками та дієприслівниковими зворотами.

Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, завжди відокремлюється, незалежно від його місця у реченні, наприклад: 3 плавнів знявся білий туман, сивими хмарами покотився по тихому Дунаю, закриваючи блакитні гори, заступаючи світло сонця (М.Коцюбинський).

Примітка. Два чи більше дієприслівникових звороти, з’єднані інтонацією або повторюваними сполучниками, на письмі відділяються один від одного комою, наприклад: Уже сонце сідало, граючи своїм червоним світлом, прискаючи на всі боки червоними стрілами (П. Мирний).

Якщо дієприслівникові звороти з’єднані між собою неповторюваними єднальними або розділовими сполучниками, то кома між ними не ставиться, наприклад: Згубити людську особистість можна і в інший спосіб – розщепивши душу, зруйнувавши в ній моральність або позбавивши людину почуття гідності, честі, впевненості в собі, а разом і відчуття майбутнього (О. Гончар).

2). Відокремлюються обставини, виражені одиничним дієприслівником, наприклад: Світає! До ранку чистого пробивсь крізь хмари листу усміх дивний і нас, стрічаючи, вітає (О.Олесь).

Примітка. Якщо одиничний дієприслівник означає спосіб дії і своїм значенням близький до прислівника (найчастіше стоїть після дієслова-присудка), то він не відокремлюється, наприклад: Людина! Це ж яке слово! Його треба завжди говорити і кашкета скидати (М.Зарудний).

Не відокремлюються:

1). Дієприслівниковий зворот фразеологічного типу: бігти не чуючи ніг, сидіти склавши руки, тікати не пам’ятаючи себе, працювати не докладаючи рук, говорити не переводячи духу.

2). Дієприслівниковий зворот, на початку якого стоїть підсилювальна частка і (й), наприклад: Можна переказати зміст параграфа і не перечитуючи його вдруге.

3). Дієприслівниковий зворот, що за змістом тісно пов’язаний з дієсловом-присудком, наприклад: Ходив він трохи ніби присідаючи, як на сіні (О.Довженко).

4). Дієприслівниковий зворот (незалежно від його місця у реченні), що виступає в ролі однорідного з іншим невідокремленим членом речення, наприклад: Андрій стояв непорушно й не зводячи з нього очей.

5). Дієприслівниковий зворот, утворений дієприслівником і сполучним словом який, у складі підрядного речення, наприклад: Попереду виднівся ліс, сховавшись у якому можна було врятуватися від спеки.

4. Відокремлені додатки.

Відокремлюються додатки, виражені зворотами із значенням включення, виключення, заміщення, доповнення, що починаються словами крім, замість, за винятком, наприклад: В операційній знаходяться щоразу, крім так званої хірургічної бригади, ще п’ять-шість хірургів з різних міст країни (З газети). За винятком баби Оришки, малий Чіпка нікого не любив (П.Мирний).

Розділові знаки у складних реченнях.

1. Між частинами складносурядного речення ставиться кома. Частини складносурядного речення можуть поєднуватися такими сполучниками:

єднальними: і (й), та (у знач. "і"), ні ... ні;

протиставними: а, але, зате, проте, однак, та (у знач. "але");

розділовими: або, чи, то...то, не то … не то, чи то ... чи то;

приєднувальними: та й, ще й, також, причому, притому, при цьому;

пояснювальними: тобто, а саме.

Наприклад: Може людина помилятися в людині, але не можуть народи помилятися в народах (О.Довженко). Чи то солов’ї щебетали, чи капали роси з туманів, чи трави співали квіткам? (О.Олесь).

2. Якщо частини складносурядного речення виражають швидку зміну подій або різке протиставлення, між ними ставиться тире. Наприклад: Минулася буря – і сонце засяяло (М.Рильський). Ударив гучно стріл огненний – і цілий світ нараз потух (М.Рильський).

Якщо друга частина складносурядного речення виражає наслідок того, про що говориться в першій частині, між ними ставиться кома і тире, наприклад: Всім серцем любіть Україну свою, – і вічні ми будемо з нею (В.Сосюра).

3. Якщо частини складносурядного речення значно поширені, мають у своєму складі інші розділові знаки або далекі одна від одної за змістом, між ними ставиться крапка з комою, наприклад: Його вдача, як велика річка після весни, почала входити в свої береги; але часом вряди-годи знов несподівано виходила з берегів і розливалася бурлацтвом, доки зовсім не вгамувалася на старість (І.Нечуй-Левицький).

4. Перед сполучниками і, та (у знач. "і"), або, чи не ставиться кома між частинами складносурядного речення тоді, коли вони:

а) мають спільний другорядний член, наприклад: Часом у блакитній вишині пропливала біла хмара або пролітала пташина (А.Шиян). Скоро уся долина і гори блищали вогнями і разом з димом з землі здіймається вгору і пісня (М.Коцюбинський).

б) мають спільні частки, наприклад: Лише гул од копитів степом котився та хліба шелестіли (А.Головко).

в) мають спільну головну або підрядну частину, наприклад: Очі Черниша засвітились і поглибшали, а обличчя набрало такого виразу, наче він стояв оце в строю і перед ним прапороносці проносили стяг училища (О.Гончар).

г) мають спільну пояснювальну частину складного речення, наприклад: Я думав: який прекрасний світ і яке прекрасне життя (О.Довженко).

ґ) виражені двома спонукальними реченнями, наприклад: Хай дружби непогасної крило гірке від тебе відганяє зло і хай у час останній свій про сина спокійно я подумаю: людина! (М.Рильський).

д) виражені двома питальними реченнями, наприклад: Надіє! Надіє! О хто тебе ніжно на грудях не грів і хто за тобою орлом не летів? (О.Олесь).

е) виражені окличними реченнями, наприклад: Який простір і як легко дихати під високим небом Кавказу! (Т.Масенко).

є) виражені двома називними або безособовими реченнями, наприклад: Ніде ні душі. Ліс та поле (О.Гончар). Було затишно і пахло вогкістю (А.Головко).

Примітка. Якщо частини таких складносурядних речень з’єднані повторюваними сполучниками, то кома між ними ставиться, наприклад: І сон, і сосни … Тишина (В.Сосюра).

Розділові знаки у складнопідрядному реченні.

1. У складнопідрядних реченнях підрядні частини поєднуються з головними за допомогою:

а) сполучників підрядності: що, щоб, як, чи, бо, аби, тому що, через те що, дарма що, хай (нехай), хоч, незважаючи на те що, так що, ніби (нібито), наче (начебто), неначе (неначебто), мов (мовби), немов (немовбито) та ін.;

б) сполучних слів: хто, що, який, чий, котрий, скільки, наскільки, як, де, куди, звідки, коли, доки та ін.

Підрядна частина може стояти:

а) після головної, наприклад: Я збагнула, що забуття не суджено мені (Л.Українка);

б) перед головною, наприклад: Як хочеш від людей шаноби, любов і гнів бери у путь (М.Рильський);

в) усередині головної, наприклад: Там, де ти колись ішла, тиха стежка зацвіла вечоровою матіолою, житом-долею світанковою (Б.Олійник).

Підрядні частини виділяються комою, коли стоять усередині головної частини.

2. Якщо підрядна частина приєднується до головної за допомогою складених сполучників тому що, через те що, для того щоб, незважаючи на те що, задля того щоб, у міру того як, з тих пір як, після того я, перед тим як тощо, і стоїть усередині головної частини або після неї, то кома переважно ставиться перед усім складеним сполучником, наприклад: Наша праця важлива, тому що ми виховуємо дітей (3 газети).

Якщо підрядна частина стоїть перед головною, то кома ставиться після всієї підрядної частини, наприклад: Для того щоб "електронний економіст" мав змогу обробляти дані різних галузей промислового і сільськогосподарського виробництва, потрібно розробити єдину систему шифрування і кодування інформації (3 журналу).

У ряді випадків складений сполучник може розпадатися на дві частини – перша входить до складу головного речення, як співвідносне слово, друга виконує роль сполучника. Розчленування сполучника зумовлюється змістом речення, потребою логічно виділити першу частину сполучного засобу. Перед сполучником можуть бути заперечна частка не, підсилювально-видільні частки, вставні слова тощо. Наприклад: Широкоплесі стави та озера порозлягалися в затишних балках, по низах, мов задля того, щоб ясне сонце й сине небо повсякчас любувалися та видивлялися у їх чистих, прозорих водах (П.Мирний).

3. Між однорідними підрядними реченнями ставиться кома, наприклад: І скрізь, де генія сіяє слава, де світ новий підвівся із руїн, Франкові нашому – земний уклін! (М.Рильський).

Якщо однорідні підрядні речення поширені, мають у своєму складі інші розділові знаки, то між ними може ставитися крапка з комою, наприклад: І що мені казати, як батьки за тисяччю доріг у нужді, в безхліб’ї біля хати виглядають сина на поріг; як чекає мати тої вісті, піднімає руки в пломені, руки чисті, в праці мозолисті, золотисті у минулі дні (А.Малишко).

Якщо однорідні підрядні речення з’єднані між собою неповторюваним єднальним або розділовим сполучником, то кома між ними не ставиться, наприклад: Чути було, як гриміли ланцюги якоря, як опускали трап і як по ньому задріботіли пасажири (П.Панч).

4. При збігові сполучних засобів у підрядних частинах (двох підрядних сполучників, підрядного сполучника і сполучного слова, сурядного і підрядного сполучника або сполучного слова) кома ставиться, якщо за відсутності другої підрядної частини складне речення не вимагає перебудови, наприклад: Благословенна в болях ран степів широчина бездонна, що, як зелений океан, тече круг білого Херсона (М.Рильський).

Якщо ж при опущенні другої підрядної частини складне речення вимагає перебудови, то кома не ставиться, наприклад: Голова йому видалась неймовірно важкого, бо коли захотів озирнутися, то йому було несила її повернути (Н.Рибак).

5. Між частинами складнопідрядного речення може ставитися тире для більшого їх інтонаційного виділення, наприклад: Щоб глибоко збагнути душу народу – треба знати його літературу (Ю.Мартич). Раз вночі прокинувсь вітер і угледіть захотів – чи ніхто не порушає тиші мертвої гаїв (О.Олесь).

6. Між частинами складнопідрядного речення перед сполучником або сполучним словом може ставитися двокрапка, якщо друга частина коментує першу, наприклад: Він (Довженко) безпомилково вгадував: де недруг, чужий ідеологічно, а де товариш, Друг і однодумець (П.Тичина).

7. Якщо підрядна частина передує головній, а головна містить висновок з того, про що говориться у попередній, то перед головною частиною ставиться кома і тире, наприклад: Коли вже народився ти поетом, – за все відповідай у цім житті (Б.Олійник).

8. Не ставиться кома між частинами складнопідрядного речення тоді, коли:

а) перед підрядним сполучником або сполучним словом стоїть сурядний сполучник, наприклад: Не знали ми і коли закінчаться збори;

б) перед підрядним сполучником або сполучним словом стоїть частка не, наприклад: Підготовку до сівби слід розпочинати не коли просохне грунт, а набагато раніше.

Розділові знаки у складному безсполучниковому реченні.

1. Між частинами безсполучникового речення ставиться кома, якщо вони тісно зв’язані між собою за змістом, наприклад: Шумів травою степ шовковий, сміявся день, пісні лились (О.Олесь).

2. Якщо частини безсполучникового речення менш зв’язані між собою за змістом або значно поширені і мають у своєму складі розділові знаки, то між ними ставиться крапка з комою, наприклад: Вже й ніч землю обіймає; зійшов місяць і вдарив ясним промінням по білих хатах (М.Вовчок).

Якщо багатокомпонентне безсполучникове складне речення розпадається на частини, віддалені за змістом одна від одної, то між цими частинами ставиться крапка з комою, а у середині цих частин прості речення відокремлюються комою, наприклад: Тут мур тяжкий і схилені дерева, фортеця й камінь кров’ю промовля; не спить вночі тривожне місто Лева, у згарі й димі галицька земля (А.Малишко).

3. Двокрапка у складному безсполучниковому реченні ставиться в таких випадках:

а) якщо друга частина пояснює, розкриває зміст першої частини (між частинами безсполучникового речення можна вставити слова а саме), наприклад: Високе небо незнайомого півдня, терпкий аромат близького поля діють на бійців, мов якийсь чарівний трунок: зникають денні сварки, вгамовуються пристрасті, всі стають ближчі між собою, одвертіші, мирніші, тихіші (О.Гончар);

б) якщо друга частина вказує на причину того, про що говориться в першій частині (між двома частинами можна вставити сполучник тому що), наприклад: Читач суворий: він ніколи не простить письменникові натяжки, фальші, брехні (Ю.Смолич);

в) якщо в першій частині безсполучникового речення наявні дієслова бачити, дивитися, чути, знати, відчувати та ін., які попереджають про виклад певного факту, або якщо між двома частинами можна вставити слова: побачив, що; і почув, що; і відчув, що та ін., наприклад: Я знаю: то ти, моя мати, на крилах всю землю несеш! (А.Малишко).

Інколи після дієслів бачити, дивитися, чути, знати, відчувати може ставитися кома, якщо немає спеціального інтонаційного попередження перед другою частиною безсполучникового речення, наприклад: Поглянь, уся земля тремтить в палких обіймах ночі (О.Олесь). Коли ж інтонація попередження наявна, то замість двокрапки може ставитися тире, наприклад: Поглянь лише навколо – пшениця стигла, золота додолу хилить колос (Н.Забіла).

4. Тире у складному безсполучниковому реченні ставиться в таких випадках:

а) якщо друга частина вказує на швидку зміну подій, наприклад: Вдарив грім - виглянуло сонце;

б) якщо друга частина містить протиставлення по відношенню до першої, наприклад: Думав, доля зустрінеться – спіткалося горе (Т.Шевченко). Не половецькі коні залізно топчуть неживий ковил – летить кіннота (Л.Первомайський);

в) якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що говорилося в першій частині, наприклад: Проминуло за весною літо, все навколо золотом повите (Н.Забіла);

г) якщо в першій частині вказується на час або на умову, при якій відбувається дія в другій частині, наприклад : Вам страшно – геть ідіть з дороги (Л.Українка);

ґ) якщо друга частина містить порівняння, наприклад: Гляне – холодною водою обіллє (М.Вовчок);

д) якщо друга частина становить собою приєднувальне речення (в другій частині можуть бути слова це, то), наприклад: Не мовкли в лісах солов’ї – то кликала нас Україна в зелені простори свої (Л.Первомайський).

Розділові знаки при прямій мові, цитатах, епіграфах.

1. Пряма мова виділяється лапками, якщо вона розташована в рядку. Якщо ж пряма мова починається з абзаца, то перед нею ставиться тире. Якщо пряма мова стоїть після слів автора, то перед нею ставиться двокрапка і перше слово починається з великої букви. Знак питання, знак оклику або три крапки ставляться перед лапками, а після лапок – крапка, наприклад: Мені казав розумний садівник: "Коли ти пересаджуєш ялинку, відзнач північний і південний бік і так сади: ростиме добре й гінко" (М.Рильський).

2. Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то після неї ставиться кома (знак питання, знак оклику, три крапки) і тире, а слова автора починаються з малої букви, наприклад: "Ніщо так не красить людину, як натхнення", – подумала Ярослава, провівши Сергія поглядом (О.Гончар).

3. Якщо слова автора стоять усередині прямої мови, то розділові знаки ставляться так:

а) якщо на місці розриву прямої мови не повинно стояти жодного розділового знака або повинна стояти кома, крапка з комою, двокрапка чи тире, то слова автора виділяються з обох боків комою і тире, а після них перше слово пишеться з малої букви, наприклад: "Часто після такого гуляння наших дівчат і хлопців, – казала дівчина, – ще багато днів дзвенить у моїй пам’яті ніжна-ніжна музика" (Т.Масенко);

б) якщо на місці розриву повинна стояти крапка, то перед словами автора ставиться кома і тире, а після них – крапка і тире; друга частина прямої мови починається з великої букви, наприклад: "Яка ти розкішна, земле, – думала Маланка. – Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами" (М.Коцюбинський);

в) якщо на місці розриву повинен стояти знак питання, знак оклику або три крапки, то ці знаки зберігаються, а після них ставиться тире; після слів автора ставиться крапка і тире, а друга частина прямої мови починається з великої букви, наприклад: – Фронтова дружба ... – мовив замислено Гавриленко. – Саме вона й зобов’язує мене бути одвертим (С. Добровольський).

4. Якщо слова автора всередині прямої мови розпадаються на дві частини, одна з яких стосується першої частини прямої мови, а друга –другої, то перед другою частиною прямої мови ставиться двокрапка і тире, а перше слово прямої мови пишеться з великої букви, наприклад: "Нехай не марнують ні хвилини! Стривай! - схопив Артем за повід коня і крикнув Тимосі: – А як тільки заїдуть у ворота заводу, нехай зразу ж подадуть знак заводським гудком (А.Головко).