1. Відокремлені означення:

1). Означення, які виражені дієприкметниками чи прикметниками з залежними словами і стоять після означуваного слова, завжди відокремлюються, наприклад: Я поглядом, повним любові й тепла, на крихітку рідну дивився (В.Сосюра).

2). Непоширені означення, які стоять після означуваного слова, завжди відокремлюються, якщо перед означуваним словом уже є означення, наприклад: Був ясний день, веселий, провесняний (Л.Українка).

Якщо ж у препозиції такого означення немає, то поширені означення у постпозиції можуть відокремлюватися або не відокремлюватися (за бажанням автора), наприклад: У небі, чистім і прозорім, сонце сяє (М.Рильський).

3). Означення, виражені дієприкметниками або прикметниками із залежними словами, в позиції перед означуваним словом відокремлюються лише тоді, коли мають додатковий обставинний відтінок, наприклад: Налякані чужим голосом, птахи кружляли над головою Соломії (М.Коцюбинський).

4). Поширені і непоширені означення, які стосуються особового займенника і стоять перед ним, завжди відокремлюються, наприклад: Утомлені своїм довічним рабством, вони гадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї (Л.Українка).

5). Означення, що стоїть у препозиції до пояснюваного слова, завжди відокремлюється, якщо це слово пропущене, наприклад: Жадібний і пильний, тихо перегортає аркуш за аркушем (А.Головко).

6). Означення, відірване від означуваного слова іншими членами речення, завжди відокремлюється, наприклад: Вогні очей твоїх, привітні і ласкаві, сіяють нам усім (В.Сосюра).

7). Неузгоджені означення відокремлюються, якщо вони стоять після узгоджених, наприклад: На тракторі сиділа дівчина, кругловида, закіптюжена, у засмальцьованім комбінезоні, в червоній, як шмат полум’я, косинці (О.Гончар).

8). Неузгоджені означення, виражені неозначеною формою дієслова, відокремлюються лише в тому випадку, якщо є спеціальна інтонація і можна підставити слово а саме, наприклад: Артилеристи дістали наказ безпосередньо від генерала – не шкодувати снарядів (О.Гончар).

Не відокремлюються:

1). Означення, які стосуються не лише підмета, а й присудка: Хата стояла на горі чиста, біла, весела … (І.Нечуй-Левицький).

2). Означення при особових займенниках в окличних реченнях, наприклад: О я нещасний!

3). Означення, що стосується неособових займенників, наприклад: Він стояв біля стола і тримав у руках щось блискуче, коричневе, прекрасне (В.Сосюра).

2. Відокремлені прикладки.

Поширені і непоширені прикладки відокремлюються комою, якщо:

1). Стоять після пояснюваного іменника, наприклад: І на оновленій землі врага не буде, супостата (Т.Шевченко).

2). Стоять перед пояснюваним іменником і мають обставинний відтінок, наприклад: Художник високої обдарованості, Юрій Яновський, належить до тих майстрів, чия праця користується повагою (О.Гончар).

3). Стосуються особового займенника, наприклад: Володар таємниць художнього слова, він знав і таємниці музики (Ю.Мартич).

4). Приєднуються за допомогою слова як і мають обставинний відтінок, наприклад: Автор "Кобзаря", як глибокий революційний мислитель, утверджувач високохудожнього реалізму, накреслив магістральні шляхи розвитку для всієї новітньої української літератури (О.Гончар).

Якщо прикладка означає "в ролі кого чи чого виступає предмет", вона не відокремлюється, наприклад: Сосюра як поет прославив Україну (3 журналу).

5). Приєднуються за допомогою слів на ім’я, на прізвище, родом, наприклад: Сірий кіт, на ймення Баська, поважно грівся на сонці (Ю.Мушкетик).

Якщо прикладка має уточнювальне значення чи потрібно підкреслити її самостійність або ж коли поширена прикладка має вже у своєму складі розділові знаки, вона відокремлюється за допомогою тире, наприклад: Тихо-тихо стікає на землю зерно – перестиглі сльози степів (М.Стельмах).