7. Поняття, завдання і основні принципи наукової організації праці, її складові частини.

Наукова організація праці – комплекс заходів, що забезпечують найефективніші поєднання людей із засобами виробництва в єдиному виробничому процесі на основі досягнень науки, техніки і передового досвіду.

Принципи наукової організації праці:

- поділ та кооперування праці, найповніше використання знань, уміння й навичок кожного працівника;

- вдосконалення виробничих процесів і робочих місць та обслуговування їх з метою збільшення корисного часу протягом зміни;

- створення для працюючих найкращих умов праці та відпочинку, поліпшення трудової дисципліни, розробка і впровадження наукою обґрунтованих норм праці;

- безпека праці та підвищення професійного і культурного рівня працівників;

- зростання відповідальності й матеріальної заінтересованості в кінцевому результаті виробництва, кращому використанні землі, основних і оборотних засобів, дотримання режиму економії.

Завдання наукової організації праці:

- вдосконалення форм поділу і кооперації праці

- визначення найбільш раціональних форм і розмірів виробничих підрозділів;

- вдосконалення організації і обслуговування робочого місця;

- вивчення і розповсюдження передових методів і прийомів праці;

- покращення санітарно-гігієнічних і естетичних умов праці і техніки безпеки;

- встановлення раціональних режимів праці і відпочинку;

- удосконалення нормування праці;

- зміцнення трудової дисципліни.

Складові частини наукової організації праці:

- організації трудових колективів;;

- організація робочих місць та відповідних умов праці;

- нормування та оплата праці;

- організація прогресивних форм організації праці.

8. Форми організації праці в умовах ринку, поняття, завдання, принципи організації.

Організація праці – комплекс заходів, що забезпечують найефективніші поєднання людей із засобами виробництва в єдиному виробничому процесі на основі досягнень науки, техніки і передового досвіду.

Традиційні форми організації праці - бригада.

Постійна бригада – великий колектив працівників професійного складу, за яким на тривалий час закріплено землю або тварин і засоби виробництва для своєчасного виконання всіх видів робіт на основі заінтересованості в кінцевих результатах виробництва на умовах госпрозрахунку, колективного підряду чи оренди, колективної чи приватної власності.

Класифікація бригад:

за складом галузей – спеціалізовані, галузеві, комплексні.

за рівнем механізації – комплексні, механізовані, ручної праці.

Прогресивні форми організації праці – підряд і оренда.

Підряд – це така форма організації праці при якій колектив зобов’язується виростити певну кількість продукції або виробити певний обсяг робіт, а господарство забезпечує необхідними засобами виробництва.

Види підряду – індивідуальний, сімейний, колективний, орендний підряд.

Оренда – це майновий найм, коли одна сторона орендодавач передає другій стороні орендарю основні засоби на певний строк і за певну плату.

Види оренди – вільна і цільова.

Вільна – колектив самостійно обирає виробничий напрямок, реалізує по своєму передбаченню продукцію при цьому сплачують орендну плату.

Цільова – колектив працює на замовлення господарства орендна плата при цьому не сплачується.