1.Загальний розділ.
Бетон як матеріал відомий з давніх часів -III-II століття до н.е. в Єгипті, Китаї і Греції. Він використовувався при будівництві храмів гідротехнічних споруд, Великої Китайської стіни. З появою гідравлічних в’яжучих на початку 19 століття відбувається друге народження бетону.
В 1811р. французький інженер Луї Віка використав при будівництві моста бетонні фундаменти. В 1825р. московський будівельник Челев пише книгу про використовування бетонів. В 1836р. англійський вчений Юдвін пише книгу «Природа і властивості бетону».
В 1850р.французький інженер Ламбо сконструював каркас човна з дроту і занурив його в цементний розчин, він і являється родоначальником залізобетону. Але своє відкриття Ламбо не запатентував.
В 1885р. появляться перші будівельні конструкції в Германії, Франції, Англії.
В Росії у 1891р. російський вчений Белелюбський почав вивчати і використовувати залізобетон (робив плитки, балки, руйнував їх і вивів розрахункові формули).
В 1904р. в Миколаєві був побудований залізобетонний маяк.
В 1908-11р. в Германії проходить симпозіум вчених, де були розроблені норми для ЗБВ.
В 1920р. американські вчені виявили і обґрунтували водо-цементне відношення.
В 1928р. французький вчений Фрейше застосовує попиредньо напружений ЗБ, вібрацію для ущільнення бетонної суміші. Російські вчені Гвоздев, Михайлов роблять розрахунок завчасно попередньо напруженого бетону .В 30-х рр. в Москві зявляються норми розрахунків, держстандарти, будівельні норми і правила.
Радянськими вченими зроблено відкриття в напрямі хімії та технології цементу,що дозволяють знизити температуру випалювання сировини і скоротити енергетичні витрати. Широке розповсюдження ЗБ набув в 50-70 рр., після виходу постанови в 1954 р. 19 серпня про розвиток будіндустрії. Виділяються великі кошти на будівництво заводів.В останні роки дещо знизилось застосування збірного ЗБ й підвищилось використання монолітного, що потребує більших витрат енергоресурсів. Для економії паливно-енергетичних ресурсів переходять на енергозберігаючі технології. В наш час здійснюється впровадження гнучкої технології, що дозволяє швидко переобладнати виробництво на виготовлення нової продукції, а також отримувати матеріали з заданими властивостями по енергозберігаючим і безвідходним технологіям, а також застосування якісного цементу, щебеню та піску.
2.2.Характеристика сировинних матеріалів.
Крупний заповнювач. ГОСТ-8269-87.
Щебінь ̶ отримується шляхом дроблення гірських порід. Заповнює основний об’єм виробу. Фракція більше 5мм називають щебенем. Чим менший заповнювач, тим більше потрібно води. Щебінь поставляється на підприємство із Малинського гранкар’єру залізничним транспортом.
Найменування |
Технічні вимоги |
Модуль крупоності |
Кількість зерен > 10мм |
Вміст пилу |
|
|
Пісок |
ДСТУ Б.В.2.7-35-92 |
1,8-2,1 |
0,4% |
не більше 2,7% |
1,5 |
2,66 |
Дрібний заповнювач . ДСТУ БВ. 2,7-32-92
Пісок служить для заповнення пустот між крупним заповнювачем і створення в’язкості суміші ( завдяки силам тертя і зчеплення), щоб не було розшарування бетонної суміші. Пісок являє собою суміш малих зерен, утворену в результаті вивітрювання гірських порід. Значно збільшує жорстокість бетонної суміші. Пісок з річкі (Дніпра) намивний доставляється автотранспортом.
Модуль крупності |
Кількість зерен розміром 10мм |
Вміст пилоподібних частинок |
Вміст глини в грудках |
Щільність г/см3 |
Насипна щільність кг/м3 |
2 |
не більше 0,4% |
не більше 2,7% |
не більше 0,5% |
2,6 |
1500 |
В’яжуче . Портландцемент - ДСТУ БВ 27-46-96.
Портландцемент - гідравлічна в’яжуча речовина, яка отримується шляхом тонкого помелу клінкеру і гіпсу. Головною складовою портландцементу є клінкер, який отримують шляхом випалу при температурі 1450-1500˚С з подрібненої сировинної суміші, що складається з вапняку і глини. При цьому склад сировини та режим випалу повинні забезпечувати в клінкері переважно зміст високо-основних силікатів кальцію. Тонкість помелу визначають за залишком на ситі №008, який не повинен перевищувати 15% маси просіяного цементу.
Найме- нування |
Марка |
ТУ |
Терміни тужавлення |
Тонкість помелу |
Норма-льна густота |
Мінера-логічний склад |
Густина цементу |
Середня насипна густина |
|
початок |
кінець |
||||||||
|
|
|
хв. |
год. |
см2/г |
% |
|
г/см3 |
кг/м3 |
Портландцемент |
500 |
ДСТУ БВ.27-46-96 |
не раніше 45хв |
не пізніше 10год |
на ситі №008 ≤15% |
25 |
3CaO·SiO2 -45-60% 2CaO·SiO3 – 20-30% 3CaO·Al2O3 – 8-12% 4CaO·Al2O3·Fl2O3 -2% |
1,1 |
3,1 |
Портландцемент поставляється з Здолбунівського цементного заводу залізничним транспортом.
Вода.
Вода - призначена для приготування бетонної суміші, повинна задовільняти вимогам Держстандарту. В даному випадку використовується технічна вода з міських мереж водопостачання. Вода є найважливішим фактором для легкоукладальності. Чим більше води, тим краще легкоукладальність .
Найменування |
Технічні вимоги |
Вміст іонів Cl,Cl-1 |
Вміст іонів SO4-2 |
Вміст РН |
Наявність цукру |
наявність нафтопродуктів, жирів, масел. |
Вода |
ГОСТ 23732-79 |
Не більше 600 мг |
Не менше і Не більше 12,5 мг |
Не більше 4, і не більше 12,5 |
Не більше 10 |
Неприпустимо |
1
Добавки.
Застосовуються для регулювання властивостей бетонної суміші.
ЛСТ- застосовуємо лігносульфанат технічний для збільшення пластичності. При зниженні В / ц в бетонної суміші збільшується міцність, морозостійкість, водонепроникність, довговічність.
Вид |
Найменування |
Позначення |
Стандарти |
Кількість добавок |
Пластифікатор |
лігносульфонат технічний |
ЛСТ |
|
0,2% |