IV етап етап розвитку педагогіки - сучасний.

Наведемо особливості цього етапу.

• Особливості педагогічної діяльності: інтеграція та диференціація, поява технологічного підходу в освіті.

Особливості теоретичного осмислення: використання міждисциплінарних підходів, серед яких:

• діяльнісний підхід;

• системний підхід;

• кібернетичний підхід.

Сучасна педагогічна наука розвивається, спираючись на такі джерела розвитку педагогіки:

• практична діяльність,

• народна педагогіка

• наукові дослідження,

• висновки інших наук і результати міждисциплінарних досліджень,

• педагогічна спадщина,

• передовий педагогічний досвід,

• художні твори про виховання.

Отже, педагогіка як наука пройшла складний шлях розвитку.

1.2. Об'єкт та предмет педагогіки

Для визначення педагогіки як науки важливо відповісти на питання: «Що ж вона вивчає?». Це можна зробити через осмислення об’єкта і предмета педагогіки.

Об’єкт - це область дійсності, яку досліджує дана наука. Об’єктом педагогіки виступають явища, які обумовлюють розвиток індивіда в процесі цілеспрямованої діяльності суспільства. Предмет - це спосіб бачення об’єкта з позицій даної науки. Предметом педагогіки є свідомо і цілеспрямовано організований педагогічний процес. Як і всяка наука педагогіка має свій категоріальний апарат.

Основні категорії педагогіки:

• виховання - це процес передання соціального досвіду людства від старшого покоління молодшому;

• розвиток - процес і результат кількісних та якісних змін людини;

• навчання - спеціально організований, цілеспрямований та керований процес взаємодії педагога та тих, кого він навчає;

• освіта - процес і результат навчання.

Останнім часом до основних категорій все частіше відносять і категорії «формування», під якою розуміють процес становлення особистості під впливом усіх факторів (соціальних, економічних, педагогічних, екологічних та інших). Деякі дослідники пропонують віднести до основних категорій такі як «самоосвіта», «педагогічний процес», «інновації» та ряд інших. Дані підходи мають дискусійний характер.

3. Педагогічний процес та педагогічна система. Функції та завдання педагогіки

Педагогічна система поняття більш широке, ніж педагогічний процес Педагогічна система - це сукупність взаємопов’язаних засобів, методів процесів, необхідних для створення організованого, цілеспрямованого та спроектованого педагогічного впливу на формування особистості з напере заданими якостями. Тобто це єдність певних компонентів, які визначають порядок здійснення процесу виховання. Педагогічна система створюється для здійснення педагогічного процесу.

Під педагогічним процесом розуміють спеціально організовану, таку що розвивається в часі і в рамках певної виховної системи взаємодії педагога та учнів, спрямовану на досягнення поставленої мети і покликана привести до перетворення особистісних властивостей і якостей останніх. Таким чином, це процес, в якому знання та досвід педагогів перетворюються в якості особистості.

Педагогічна наука досліджує суть, закономірності, принципи тенденції і перспективи розвитку педагогічного процесу.

Розрізняють наступні функції педагогічної науки: загальнотеоретичну; прогностичну і практичну.

Загальнотеоретична функція педагогічної науки полягає в теоретичному аналізі закономірностей педагогічного процесу. Наука описує педагогічні факти, явища, процеси, пояснює, за якими законами, за яких умов, чому вони протікають, формує висновки.

Прогностична функція педагогіки полягає в обґрунтованому передбаченні розвитку педагогічної реальності (яким, наприклад, буде вищий навчальний заклад майбутнього, як змінюватиметься контингент студентів і т. п.). На базі науково обґрунтованого прогнозу стає можливим процес планування.

Практична (прикладна) функція педагогіки полягає в тому, що на основі фундаментального знання удосконалиться педагогічна практика, розробляються нові методи, засоби, форми, системи навчання, виховання, управління освітніми структурами.

Завдання педагогіки як науки на сучасному етапі:

• обґрунтування закономірностей педагогічного процесу;

• вивчення процесу розвитку особистості;

• розробка і впровадження нових форм, методів і засобів у освітній процес.

Завдання педагогіки практичної діяльності - передача новим поколінням суспільно-історичного досвіду: планомірний і цілеспрямований вплив на свідомість і поведінку людини з метою формування відповідних установок, понять, принципів, цілісних орієнтацій, що забезпечують необхідні умови для її розвитку, підготовки до суспільного життя, професійної та трудової діяльності.