11. Тили автоматизованих систем спостереження і контролю якості атмосферного повітря. Їх основні характеристики.

Автоматизовані системи спостереження і контролю атмосферного повітря призначені для постійного контролю за змінними у часі та просторі характеристиками забруднення і метеороло­гічними параметрами повітряного простору. Залежно від характеру та об'єму робіт їх поділяють на такі типи:

1. промислові системи. Вони контролюють викиди промислових підприємств, ступінь забруднення про­мислових майданчиків і прилеглих до них територій. Оснащені датчиками для фіксування характерних ін­гредієнтів викидів підприємств, а також метеодатчика- ми, які розміщують з урахуванням шкідливості вики­дів, рози вітрів, особливостей розміщення житлових масивів.

2. міські системи. їх призначено для контролювання рівня забруднення повітря міста викидами підпри­ємств, транспорту, для вимірювання метеопараметрів. Завдяки їх функціонуванню встановлюють розмір за­бруднення територій з урахуванням сезону року і кліма­тичних факторів, параметри і частку кожного джерела забруднення, прогнозують небезпечність ситуації. Си­стеми формуються з двох рівнів. На І рівні здійснюють вимірювання концентрацій забруднюючих речовин і де­яких метеопараметрів, перетворення виміряних зна­чень фізичних величин, реєстрацію цих значень на ма­шинних носіях, формування повідомлень і збереження інформації. Завершується перший рівень передачею даних в центр обробки інформації.На II рівень інформація надходить від пересувних постів, стаціонарних газоаналітичних лабораторій. На цьому рівні обробляють результати, прогнозують небез­печні ситуації, розраховують необхідні результати і пе­редають споживачам.

У міську систему включені промислові автоматизо­вані підсистеми;

• регіональні. Переважно вони не мають своїх замірювальних станцій, а отримують інформацію з міських і промислових систем.

• загальнодержавні. Вони отримують відо­мості про забруднення та стан атмосферного повітря від регіональних систем, супутників Землі та космічних орбітальних станцій;

• глобальні. їх використовують для дослі­джень атмосферних змін на основі міжнародних спосте­режень.

Автоматизовані системи спостереження і контролю­вання атмосферного повітря різних типів обов'язково оснащені автоматичними системами відбору проб та приладами автоматичного визначення забруднюючих речовин .

12. Основні джерела забруднення поверхневих вод. Сутність і основні завдання моніторингу поверхневих вод.

Вода скидна — вода, що відводиться від зрошуваних сільгосп­угідь, присадибних ділянок, а також з територій, на яких застосо­вується гідромеханізація.

Господарсько-побутові, промислові сільськогоспо­дарські скиди зумовлюють хімічне, фізичне, біологічне і теплове забруднення гідросфери.

Хімічне забруднення води відбувається внаслідок надходження у водойми зі стічними водами шкідливих домішок неорганічного та органічного походження: сполук миш'яку, свинцю, ртуті, міді, кадмію, хрому, фтору тощо. Вони поглинаються фітопланктоном і пере­даються далі харчовим ланцюжком більш високоорганізованим організмам, що супроводжується кумуля­тивним ефектом, який полягає в прогресуючому збільшенні вмісту шкідливих сполук у кожній наступній ланці харчового ланцюжка. Більшість цих домішок є токсичними для мешканців водойм.

Згубно впливають на стан водойм стічні води, що містять розчинені органічні речовини або суспензії ор­ганічного походження, оскільки сприяють зниженню вмісту кисню у воді.

Вода стічна — вода, що утворюється у процесі господарсько-по­бутової і виробничої діяльності (крім дренажної і скидної вод), а також при відведенні із забудованої території стоку атмосферних опадів.

Особливої шкоди завдають нафта та нафтопродукти, які утворюють на поверхні води плівку, що перешко­джає газообміну між водою і атмосферою та зменшує вміст кисню у воді.

Фізичне забруднення води зумовлює зміни фізич­них властивостей — прозорості, вмісту суспензій та інших нерозчинних домішок, радіоактивності і тем­ператури тощо. Суспензії (пісок, намул, глинисті час­тки) потрапляють у водойми здебільшого внаслідок поверхневого змиву дощовими водами із сільськогос­подарських полів, особливо тоді, коли розорюються водозахисні смуги вздовж річок і орні ділянки набли­жаються до самої межі води. Тверді частки знижують прозорість води, пригнічуючи процеси фотосинтезу водяних рослин, забиваючи зябра риб, органи дихан­ня водних тварин, погіршують смакові якості води. Особливу небезпеку для всього живого становлять ра­діоактивні відходи, які потрапляють у водойми вна­слідок викидів з АЕС, з частками золи від працюючих ТЕС тощо.

Теплове забруднення водойм є окремим видом за­бруднення гідросфери, яке спричинене спусканням у водойми теплих вод з різних енергетичних установок. Тепло, що надходить з такими водами в ріки й озера, істотно змінює їх термічний і біологічний режими. Ос­новними тепловими забруднювачами є АЕС. Як свід­чать спостереження, у ріках, розташованих нижче ді­ючих ТЕС та АЕС, порушуються умови нересту риб, гине зоопланктон, риби уражуються хворобами і пара­зитами.

Біологічне забруднення водного середовища полягає у надходженні зі стічними водами до водойм різних ви­дів мікроорганізмів, рослин і тварин (віруси, бактерії, грибки, черви), невластивих водній екосистемі, яка забруднюється. Більшість з них хвороботворні для лю­дей, рослин і тварин. Найшкідливішими є комунально- побутові стоки, особливо коли вони надходять у водой­ми без очищення. Проте навіть за наявності очисних споруд певна кількість бактерій, вірусів тощо не затри­мується фільтрами і потрапляє у водойми. Промисло­вими біологічними забруднювачами є підприємства шкірообробної промисловості, м'ясокомбінати, цукро­ві заводи.

Моніторинг поверхневих вод — система послідовних спостере­жень, збирання, оброблення даних про стан водних об'єктів, про­гнозування їх змін та розроблення науково обгрунтованих реко­мендацій для прийняття управлінських рішень, які можуть позна­читися на стані вод.

До основних завдань моніторингу поверхневих вод належать контролювання, спостереження, оцінювання та прогнозування стану якості води. Система моніто­рингу виконує інформаційну роль і не охоплює елемен­тів управління, оскільки є складовою загальної системи управління навколишнім середовищем і регулювання його якості.

Основною метою налагодження системи спостере­жень і контролю за забрудненням водних об'єктів є от­римання інформації про природну якість води та оцінка змін якості води внаслідок дії антропогенних факторів.

Служба спостереження та контролювання (моніто­рингу) розв'язує такі завдання:

— спостереження і контролювання рівня забруднен­ня водного середовища за хімічними, фізичними та гід­робіологічними показниками;

• вивчення динаміки вмісту забруднюючих речо­вин і виявлення умов, за яких відбуваються коливання рівня забруднення;

• дослідження закономірностей процесів самоочи­щення та накопичення забруднюючих речовин у дон­них відкладеннях;

• вивчення закономірностей виносу речовин через гирлові створи річок у водойми.